Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №579/992/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Суд: Кролевецький районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №579/992/26

Суддя: Кибець І. А.

Справа № 579/992/26

2/579/559/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.,

за участі секретаря - Сомок А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кролевець справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №30738 від 26.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 26.03.2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 686619 направлявся відповідачу 26.03.2025 року о 09:51:52 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 26.03.2025 року о 09:52:01 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 398251 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були відправлені відповідачу року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Починаючи з 15.04.2025 року, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 26.03.2025 року, що має відображення у Розрахунку заборгованості (додається), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 26.03.2025 року по 01.03.2026 року.

Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12.03.2026 року становить: 23800,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 26.03.2025 року по 01.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та 14000,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору (за наявності).

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року в розмірі 37 800 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору в ромірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Брадарська Н.В. надала відзив на позовну заяву, у якому просила задовольнити позовні вимоги в межах тіла кредиту, відмовити повністю в решті позовних вимог, судові витрати позивача розподілити пропорційно задоволеним вимогам. Зазначає, що відповідач отримуючи кредит через веб-сайт позивача, фактично не мала жодної можливості впливати на розмір процентної ставки (1% на день / 365% річних). Також вказує, що відповідач є молодою особою (народ. 14.01.2003), яка вдалася до мікрокредиту в умовах воєнного стану, що само по собі свідчить про вчинення правочину під впливом тяжких обставин. Щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 14 000,00 грн. вважає вимогу незаконною на підставі порушення ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, подвійної відповідальності за одне порушення (с.61 Конституції України) та непрозорості механізму нарахування штрафу, а саме позивач не зазначив у позові, яким конкретно пунктом кредитного договору встановлено: (а) підставу нарахування штрафу, (б) його денний розмір, (в) граничну суму. Також зазначила, що відсутнє належне підтвердження факту отримання кредиту відповідачем. Окрім того, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного та справедливого рівня (а.с.72-74)

Представник позивача - адвокат Руденко К.В. надав відповідь на відзив, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року у розмірі 23800,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 26.03.2025 року по 01.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 14000,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу (а.с.79-84).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Брадарська Н.В. подала заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують заперечень відповідача. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Процент» в частині накладення штрафу у розмірі 14 000,00 грн. та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного рівня, що відповідає реальному обсягу наданих послуг, з урахуванням малозначності справи, шаблонного характеру позовної заяви та пропорційного розподілу за ст. 141 ЦПК України (а.с.89-91).

У судове засідання представник позивача не з`явився, за змістом позовної заяви та відповіді на відзив просить розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.11, 84).

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача- адвокат Брадарська Н.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача Брадарська Н.В. надала заяву про розгляд справи у відстуність відповідача та його представника (а.с.102).

Згідно правил ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30738 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора 686619.

Згідно п.1.1 кредитного договору ТОВ «ФК «Процент» зобов`язалось надати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить - 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п.1.3 договору. Строк надання кредиту становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до Договору (п.п.1.2, 1.3 кредитного договору).

Відповідно п.1.4 кредитного договору для мінімізації загальних витрат позичальниці за кредитом товариство рекомендує здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту згідно такого розрахунку: дата видачі кредиту 26 березня 2025 року, дата платежу процентів першого періоду 15.04.2025 року, сума кредиту 7000 грн, нараховані проценти за користування кредитом 1400.0 грн, разом до сплати 8400,00 грн.

Загальні витрати позичальника за кредитом станом на дату укладання договору становить 51100,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає: 2686,54% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: 58100,00 грн.(п.п.1.8, 1.9, 1.10 кредитного договору).

Відповідно до п.п.2.4.1 кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1 кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (а.с.14-19).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 була ознайомлена з основними умовами кредитування, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту та іншими умовами договору. Даний паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 083118 (а.с.22-23).

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20260316-54 від 16.03.2026 року вбачається, між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «ФК «Процент» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 0204-4 від 2024-04-02. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ФК «Процент» 2025-03-26 09:52:14, на суму 7000.00 грн.; Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 5eaa918b-56e4-4442-912e-46d4326bf2c1; Номер транзакції в системі ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» 335720=335ae8b7-51dc-4c5d-a6c9-4e646116c58c=62015; Session ID 030732770716; Сайт торгівця - https://procent.com.ua/uk, Електронний платіжний засіб 5168745193205165, Код авторизації 926128 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; Призначення платежу: Перерахування коштів за договором 30738 від 2025-03-26 на умовах фінансового кредиту (а.с.25).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 20.05.2026 року, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту№ НОМЕР_4 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 20.05.2026 року: фінансовий номер телефону НОМЕР_5 . Номери телефонів, які знаходяться/знаходилися в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_6 . 26.03.2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 було зараховано 7000 грн. (а.с.96-98).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Процент» затверджених наказом № 03/09-24П-1 від 03.09.2024 року, визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і клієнтом (а.с.31-39).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року станом на 01.03.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 44800 грн. 00 коп., з яких: строкова заборгованість за сумою кредиту - 7000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 23800,00 грн.; заборгованість за штрафами - 14000,00 грн. (а.с.26-30).

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Процент» за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року в сумі 37 800 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 26.03.2025 року по 01.03.2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів, штрафу за порушення умов кредитного договору - 14 000 грн. 00 коп.

Вищевикладені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією з загальних засад цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.ст. 202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорювала договір позики, укладений між ТОВ «ФК «Процент» та нею, не надала суду доказів, що кредитний договір укладений проти її справжньої волі.

Вирішуючи вимогу про стягнення суми заборгованості за штрафом в розмірі 14 000 грн. 00 коп. суд виходить з такого.

Згідно з п.п.3.5, 3.5.1, 3.5.2 кредитного кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1120.00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 280.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Роз`яснення щодо штрафу: - економічна сутність штрафу - грошова сума, яку позичальник повинен сплатити товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; - база для розрахунку штрафу - для цілей цього договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значені, як результат використання відповідної бази до укладення договору; - порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: штраф = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + «розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня» (а.с.14-19).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 року № 3498-IX, який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення заборгованості не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення його у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17, невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акту (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема, станом на день розгляду справи продовжено воєнний стан.

Враховуючи те, що кредитний договір між сторонами укладено 26.03.2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована під час дії воєнного стану, який триває дотепер, на момент нарахування штрафних санкцій чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 14 000 грн. 00 коп.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року в розмірі 23 800 грн. 00 коп.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 676 грн. 33 коп. (23800,00 грн х 2662,40 грн : 37800,00 грн).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1, п.1 ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до роз`яснень п.48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 року; витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 року; платіжна інструкція №4298 від 30.01.2026 року про оплату за надання юридичних послуг по договору №03/06/2024 від 03.06.24 згідно акту №103 від 26.01.2026 року (а.с.49-50, 53, 54, 55).

Суд врахувавши, що справа не відноситься до складної, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розміру 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Відповідно до ст.ст. 3, 526, 530, 533, 549, 551, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: 03124, м.Київ, Бульвар Вацлава Гавела, буд.48, код ЄДРПОУ 41466388, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №30738 від 26.03.2025 року в розмірі 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 26.03.2025 року по 01.03.2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати за сплату судового збору у розмірі 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 13 листопада 2026 року.

Суддя І. А. Кибець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua