Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №636/5928/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №636/5928/26

Суддя: Карімов І. В.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5928/26 Провадження № 2/636/4076/26

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тарасенко Валерії Ігорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв Олег Станіславович, приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Тарасенко В.І. звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, поданою через підсистему «Електронний суд», в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 31.10.2020 року та зареєстрований в реєстрі за №83251 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 33275 грн; також просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ 42254696, на користь позивача безпідставно набуті відповідачем грошові кошти, стягнуті на підставі виконавчого напису нотаріуса № 83251 від 31.10.2020 року, який не підлягає виконанню, у розмірі 1500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. стягнуто борг з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» за кредитним договором №328609402 від 04.01.2020 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/082001 від 05 серпня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», що виникла за даним договором в розмірі 32075 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10 000 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом – 18 695 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 380 грн. Також за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 1200 грн, що в загальному сума, що підлягає стягненню складає 33 275 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.02.2022, виданою приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №83251, виданого 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

У застосунку ДІЯ позивач дізнався про відкрите щодо нього виконавче провадження, у зв`язку з чим 06 травня 2026 року ним було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0605/2026 з адвокатом Тарасенко В.І., якою після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (ВП) №68440518 встановлено, що відповідно до квитанції №А434-7ХЕХ-С3ВХ-М695 від 14 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. вперше було стягнуто з рахунку боржника ОСОБА_1 кошти за виконавчим провадженням №68440518 у розмірі 1500 грн. Позивач вважає, що оспорюваний ним виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів, без встановлення безспірності вимог стягувача.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23 червня 2026 року справу прийнято до розгляду та провадження у ній відкрито, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

03.11.2026 року представник позивача Тарасенко В.І. надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує за заявленими підставами та просить їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились повторно, причину неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином згідно зі ст.ст. 128-130 ЦПК України, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У зв`язку із зазначеним та на підставі вимог ст.ст. 223, 279, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи при ухваленні заочного рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 83251, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованість за кредитним договором № 328609402 від 04 січня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Як зазначено у виконавчому написі стягнення заборгованості здійснюється на підставі договорів відступлення права вимоги, відповідно до яких правонаступником первісного кредитора стало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс». Загальний розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі, становить 32 075,00 грн, з яких: 10 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 18 695,00 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 3380,00 грн – заборгованість за штрафами та пенею. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 1200,00 грн., у зв`язку з чим загальна сума стягнення становить 33 275,00 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. від 01 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 68440518 з примусового виконання виконавчого напису № 83251 від 31 жовтня 2020 року. У пунктах 3 та 6 постанови ВП № 68440518 приватним виконавцем зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3327.5 гривня (UAH). Також повідомлено сторони виконавчого провадження про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3327,50 грн., яка складається з 10 % від загальної суми до стягнення за виконавчим документом, нарахована відповідно до Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого Постановою КМУ №643 від 08.09.2016, яка може бути оплачена боржником в добровільному порядку на рахунок приватного виконавця null або буде стягнута з боржника в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження, згідно з вимогами ст. ст. 27, 45 Закону України "Про виконавче провадження".

Такожу пункті 7 постанови повідомлено боржника про те, що борг за виконавчим провадженням можебути оплачено шляхом перерахування коштів за реквізитами: Рахунок № НОМЕР_1 ; АТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 313399; Код отримувача: 3480914755. Отримувач: Приватний виконавець – Якименко Андрій Олександрович, Призначення платежу: "Оплата боргу за виконавчим документом №83251 від 31.10.2020, Боржник – ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ."

Як убачається з квитанції № А434-7ХЕХ-С3ВХ-М695 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 14 травня 2026 року приватним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження уперше було здійснено стягнення коштів із рахунку ОСОБА_1 з картки № НОМЕР_3 шляхом перерахування відправником АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, 14.05.2026 12:39:09, платник ОСОБА_1 , 1500,00 грн. Одержувач: ЄДРПОУ 3480914755, р/р НОМЕР_4 , назва одержувача ЯКИМЕНКО А.О. ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ, призначення платежу: Частк. стягнення; за ВП № 68440518; з виконання виконавчого документу; Виконавчий напис; № 83251; виданий; 31.10.2020; документ видав; Приватний нотарiус Житомирського мiського нотарiального округу Горай Олег Станiслаавович. Зал.до спл. 35636.97. Таким чином, суд вважає, що вказаний платіж в розмірі 1500 грн. стягнутий приватним виконавцем для часткового задоволення вимог стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Даних про те, що вказаний платіж в розмірі 1500 грн. був стягнутий як виконавчий збір або як основна винагорода приватного виконавця матеріали справи не містять.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із аналізу наданих доказів судом встановлено, що оспорюваний позивачем ОСОБА_1 виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо кредитного договору, який був укладений в простій письмовій формі, тобто не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою. Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання такого виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Ці висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь позивача безпідставно стягнутих коштів у розмірі 1500,00 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про : 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 ).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Цим рішенням задоволено вимогу позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з вчиненням виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідченим, відтак кошти, стягнуті при примусовому виконанні виконавчого напису, який судом визнано таким, що не підлягає виконанню, підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відпала.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України висловлений Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, 28.01.2020 у справі № 910/16664/18.

Враховуючи викладене, зважаючи на принципи справедливості, добросовісності та розумності, згідно з якими здійснюється цивільно-правове регулювання суспільних відносин та які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів кошів у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1064,96 грн., який підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 264-265, 268, 273, 279, 280, 352, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тарасенко Валерії Ігорівни до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв Олег Станіславович, приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 31.10.2020 року та зареєстрований в реєстрі за №83251 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 33275,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , безпідставно набуті грошові кошти, стягнуті при примусовому виконанні виконавчого провадження №68440518 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 83251 від 31.10.2020 року, який не підлягає виконанню, у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Тарасенко Валерія Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», код ЄДРПОУ 42254696, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв Олег Станіславович, адреса місця знаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 69035, Запоріжська область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17.

Суддя: І.В. Карімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua