Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №629/6905/26
Суддя: СОЛОДОВНИК І. С.
Кримінальне провадження №629/6905/26
Номер провадження 1-кп/629/338/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді – ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження (№ 12026221110000575) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 р.н., не працюючого, військовозобов`язаного, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення – прокурора – стажиста на посаді прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого – ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2024 р. у справі № 629/2901/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Після чого, у невстановлений в ході судового розгляду час, за невстановлених в ході судового розгляду обставин, у ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на умисне невиконання вищевказаного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2024 р., яка набрала законної сили 03.06.2024 р., будучи ознайомлений з нею належним чином, маючи реальну можливість її виконання та ігноруючи виконання вищевказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості виконання судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на невиконання вказаного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, 16.05.2026 р. о 22-20 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки Toyota CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Соборній в м. Лозова Харківській області, де поблизу буд. № 7, був зупинений працівниками ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, якими встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на п`ять років, відповідно до вище вказаної постанови суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе визнав у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та пояснив, що в зазначені в обвинувальному акті, місці, час, дні вчинив дане кримінальне правопорушення, всі викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Розуміє наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та наполягає на її застосуванні, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, військовозобов`язаний, за місцем реєстрації характеризується посередньо.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжкого злочину, особи обвинуваченого, який визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення та запевнив про можливість сплати штрафу, щиро розкаявся, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Речові докази – DVD-R диск з відеоматеріалами з нагрудного відео реєстратора (бодікамери) та автомобільного відеореєстратору від 16.05.2026 р. поліцейських, які здійснювали виїзд о 22-30 годині по вул. Соборній в м. Лозова Харківської області, та які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua