Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №639/6087/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №639/6087/26

Суддя: Борисенко О. О.

Справа № 639/6087/26

Провадження № 2/639/2705/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Барчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/6087/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просила: зняти обтяження з майна – квартири АДРЕСА_1 , накладене на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження Жовтневого ВДВС ХМУЮ 16.09.2011, ВП № 28733807, реєстраційний номер обтяження 11615894, тип обтяження – арешт нерухомого майна.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Молчановою Юлією Юріївною, яка діє на підставі ордеру (а.с.6).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що чоловіку позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2007. Після смерті ОСОБА_2 . Шостою Харківської міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа, номер у нотаріуса 573/2024. Під час оформлення спадкових прав стало відомо, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження за реєстраційним №11615894, яке зареєстроване 16.09.2011 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 28733807, 16.09.2011, Жовтневий ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник: ОСОБА_2 , обтяжувач, заявник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що на спадкове майно накладено арешт. Згідно з відповіддю Новобаварського районного суду міста Харкова від 07.07.2026, за 2007-2011 роки в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебували справи № 2-5790/2009 та № 2-н-2212/10 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , за якими ухвалені судові рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» грошових коштів. Згідно з наданими КП «Харківські теплові мережі» відомостями, станом на 01.07.2026 заборгованість за послуги теплопостачання за вказаною адресою відсутня; заборгованість за виконавчим документом № 2-8473/02 від 08.12.2009 відсутня з 07.05.2003, за виконавчим документом № 2-5790/2009 відсутня з 20.09.2012, за виконавчим документом № 2-н-2212/10 відсутня з 20.11.2012.

Наявність обтяження у вигляді арешту на спадкове майно обмежує право позивача на подальше оформлення спадкових справ, що є підставою для звернення до суду з цим позовом.

13.07.2026 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за даними АСВП (у тому числі з спеціального розділу, який є архівною складовою) відомості щодо стягувача у виконавчому провадженні 28733807 (у випадку юридичної особи – зазначити найменування та код ЄДРПОУ стягувача, у випадку фізичної особи – ПІБ), яке перебувало в провадженні Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області та відомості про стан виконавчого провадження 28733807 станом на дату надання відповідних відомостей (а.с.37-38).

24.09.2026 суд на місці постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів, що надійшли до суду 22.07.2026 (а.с.46-48, 53-55).

24.09.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.57).

У судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Барчук А.В., яка діє на підставі ордеру, позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (згідно з вимогами ч. 8 ст. 128 ЦПК України), у судове засідання представник відповідача не з`явився, своїм правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа належним чином повідомлена (згідно з вимогами ч. 8 ст. 128 ЦПК України), про дату, час та місце розгляду справи, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, письмові пояснення щодо позову третя особа не подавала.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди сторони позивача, 12.11.2026 на місці постановив ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд установив, що згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу від 23.07.1978, позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с.11).

За ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно – квартира АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2007, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори Лакіза І.В., р. № 1-2290, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.01.2025 (а.с.12-16).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2025 № 129/02-31 державний нотаріус Шостої Харківської міської нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.01.2025, наявне обтяження за реєстраційним №11615894, яке зареєстроване 16.09.2011 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 28733807, 16.09.2011, Жовтневий ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник: ОСОБА_2 , обтяжувач, заявник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (а.с.17).

Згідно з інформацією КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 18.04.2025, в наявних архівних матеріалах інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 , постанова Жовтневого ВДВС ХМУЮ від 16.09.2011 ВП № 28733807 відсутня (а.с.18).

Відповідно до повідомлення Новобаварського районного суду міста Харкова від 07.07.2026, за 2007-2011 роки в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебували справи № 2-5790/2009 та № 2-н-2212/10 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Заочним рішенням від 18.12.2009 по справі № 2-5790/2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 1466,08 грн, а також на користь держави судовий збір у сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. По справі № 2-н-2212/10 видано судовий наказ від 06.12.2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 941,65 грн, а також на користь держави судовий збір у сумі 25,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн (а.с.23).

Згідно з повідомленням Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.07.2026, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 28733807 з примусового виконання судового наказу № 2-н-2212 від 17.02.2011 Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , де стягувачем є КП «ХТМ». На даний час оригінали виконавчого провадження знищені, в архіві Відділу не зберігаються, в електронному реєстрі міститься тільки інформаційна довідка щодо виконавчого провадження (а.с.46).

Відповідно до інформаційної довідки від 22.07.2026, виконавче провадження № 28733807 з примусового виконання виконавчого документа – судового наказу від 17.02.2011 № 2-н-2212, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з

ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ» заборгованості в сумі 941,65 грн, державний виконавець Боднарюк Едуард Дмитрович, завершено 19.09.2011 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення) (а.с.47).

Згідно з інформацією КП «Харківські теплові мережі», станом на 01.07.2026 заборгованість за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_3 відсутня; заборгованість за виконавчим документом № 2-8473/02 від 08.12.2009 відсутня з 07.05.2003, за виконавчим документом № 2-5790/2009 відсутня з 20.09.2012, за виконавчим документом № 2-н-2212/10 відсутня з 20.11.2012 (а.с.28).

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

За змістом частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом частин 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 1.2, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, встановлено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», за положеннями якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20, від 12 липня 2023 року у справі № 214/2305/20.

Отже, суд встановив, що обтяження на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_2 за реєстраційним №11615894, яке зареєстроване 16.09.2011 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції, накладено на підставі постанови від 16.09.2011 державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюка Е.Д. про відкриття виконавчого провадження, ВП № 28733807, яке було відкрито з примусового виконання виконавчого документа – судового наказу від 17.02.2011 № 2-н-2212, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ» заборгованості в сумі 941,65 грн, та завершено 19.09.2011 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. На теперішній час заборгованість за виконавчим документом - судовим наказом від 17.02.2011 № 2-н-2212 погашена в повному обсязі.

Позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, яка позбавлена можливості оформити право власності в порядку спадкування за законом, що вказує про порушення її прав та необхідність їх захисту.

Суд дійшов до висновку, що іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо, позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню.

Спосіб захисту прав позивача не суперечить нормам цивільного законодавства та забезпечує відновлення порушеного права позивача.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн (а.с.5).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягує на користь позивача з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 12, 19, 76-82, 128, 133, 141, 142, 223, 247, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти обтяження з майна – квартири АДРЕСА_1 , накладене на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження Жовтневого ВДВС ХМУЮ 16.09.2011, ВП № 28733807, реєстраційний номер обтяження 11615894, тип обтяження – арешт нерухомого майна.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська , буд. 11.

Третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 41430678, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 46.

Повне рішення складено 12.11.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua