Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №639/10233/26
Суддя: Курило В. О.
Справа № 639/10233/26
Провадження № 3/639/1767/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., особи, яка притається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
20 жовтня 2026 року о 12 годині 29 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – скутером «Honda Dio», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що 20.10.2026 його побратим попросив допомогти йому перевірити технічний стан скутера, що йому належить. З цією метою ОСОБА_1 сів на цей скутер та проїхав на ньому незначну відстань. Під час руху він побачив автомобіль патрульної поліції, який розвернувся та поїхав слідом за ним, у зв`язку з цим він спочатку звернув на пішохідний тротуар, а потім зупинився. Він керував скутером з об`ємом двигуна внутрішнього згоряння до 49 куб. см. При цьому, він не знав про те, що для керування скутером потрібно було отримувати посвідчення водія. Зазначає про те, що цього дня він випив лише енергетик, алкогольні напої не вживав. Крім того, поліцейські не повідомили йому про те, що вони здійснюють відеозйомку. При цьому, поліцейські здійснювали відеозапис на реєстратор, який не є службовим та не має відповідного інвентарного номеру, що є порушенням норм чинного законодавства. Коли поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, то він погодився, але у них із собою не було газоаналізатора «Drager». Протягом 30 хвилин вони чекали, доки інший екіпаж підвезе газоаналізатор, однак його так і не підвезли. Після цього він повідомив поліцейським, що більше не може чекати, оскільки йому потрібно їхати в медичний заклад для проходження огляду як особи, що отримала поранення під час виконання обов`язків із захисту держави.
ОСОБА_1 зазначає, що будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у нього не було, оскільки алкогольні напої він того дня не вживав. Щодо вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки – нестійка хода, зазначає, що під час військової служби він отримав травму хребта, що впливає на його ходьбу.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог закону, суддя дійшов таких висновків.
Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:
- даними, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 801916 від 20.10.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.10.2026, яким підтверджується, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 не проводився, у зв`язку з відмовою;
- направленням від 20.10.2026, яким підтверджується, що 20.10.2026 о 12:40 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, однак такий огляд в закладі охорони здоров`я не проводився, у зв`язку з відмовою водія;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Шнайдера В. від 20.10.2026, яким підтверджується, що 20.10.2026 під час патрулювання у складі екіпажу «КУПОЛ 3101» (Трусько, Шнайдер) за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 8, було зупинено транспортний засіб «Honda Dio» під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом без шолому та номерного знаку. Також було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознак алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 або в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» у лікаря-нарколога, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Водій ОСОБА_1 від отримання копії протоколу та постанови відмовився, його відсторонено від керування транспортним засобом, який залишився на місці зупинки без порушення ПДР України;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 20.10.2026, на якому о 12:29:50 зафіксовано момент руху транспортного засобу – скутера «Honda Dio», без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 .
З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (ID реєстраторів № 475006, № 475950) від 20.10.2026 встановлені такі обставини:
- о 12:30:52 поліцейські підійшли до водія ОСОБА_1 та встановили його особу за посвідченням учасника бойових дій;
- о 12:32:01 поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 про допущені ним порушення, а саме: відсутній номерний знак на транспортному засобі, немає шолома, їзда по тротуарам;
- о 12:32:27 водій ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що отримував посвідчення водія категорії «В», проте він не отримував посвідчення водія категорії «А1»;
- о 12:38:40 поліцейські встановили особу водія ОСОБА_1 за паспортом громадянина України у мобільному додатку «Дія»;
- о 12:44:35 поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest або в закладі охорони здоров`я, оскільки в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння;
- о 12:45:06 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest;
- о 12:45:10 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, після чого поліцейський повідомив його про те, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- о 12:52:17 поліцейський роз`яснив водію ОСОБА_1 процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- о 12:54:20 водій ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку, після чого відмовився від отримання копії протоколу та пішов у невідомому напрямку.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
При вирішенні питання про те, чи є скутер (мопед) транспортним засобом, суд виходить з таких обставин.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з пунктом 2.13 ПДР України, право на керування транспортними засобами особам може бути надано, у тому числі мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку. До категорії А1 належать такі транспортні засоби: мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скутер (мопед), яким керував ОСОБА_1 , належить до категорії транспортних засобів.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він проїхав незначну відстань на цьому скутері, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В пункті 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, суд дійшов висновку, що керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія, зокрема, шляхом вчинення технічних дій для приведення в рух транспортного засобу за допомогою встановленого на ньому двигуна.
З дослідженого відеозапису з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 20.10.2026 достовірно встановлено, що о 12:29:50 водій ОСОБА_1 рухався на скутері «Honda Dio» по дорозі, після чого, побачивши автомобіль патрульної поліції, з`їхав на ньому на тротуар, де й був виявлений працівниками поліції.
Приписами статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
Відповідно до пункту 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
З досліджених відеозаписів та письмових доказів достовірно встановлено, що на законну вимогу поліцейського пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було про адміністративну відповідальність за вчинення такого правопорушення, суд оцінює критично, оскільки відповідно до положень статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП, отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Чаговець Д.
При вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує такі обставини.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення, яке накладається на водіїв, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року – 3 328 грн), що складає 665,60 грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Роз`яснити, що штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу, що складає 34 000 грн (тридцять чотири тисячі гривень);
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2026 року.
Суддя В. О. Курило
Оригінал: reyestr.court.gov.ua