Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №612/950/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

Суд: Близнюківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №612/950/26

Суддя: Масло С. П.

612/950/26

2-о/612/47/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить встановити факт державної реєстрації шлюбу 05 серпня 2014 року відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 576 між громадянкою України ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Лозова Харківської області, паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 1237, РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець рф міста Норильськ. Заява обґрунтована тим, що 05 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, про що складено актовий запис № 576. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з початком повномасштабної війни російської федерації проти України, заявниця виїхала з території рф та наразі проживає в селі Васюкове Лозівського району Харківської області. Встановлення факту державної реєстрації шлюбу необхідне заявниці для поновлення актового запису про шлюб, отримання свідоцтва українського зразка, зміни прізвища та подальшого внесення відповідних змін до актових записів про народження її неповнолітніх дітей. Оскільки в позасудовому порядку встановити цей факт неможливо, заявниця просить суд встановити факт державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладеного 05 серпня 2014 року.

26 жовтня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду по суті в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявниця не з`явилась, просила розглянути справу без її участі.

Представник Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженкою міста Лозова, Харківської області, має громадянство України. Про що свідчить паспорт громадянки України № НОМЕР_3 виданий 31.07.2026 року орган, що видав № 1237.

05 серпня 2014 року укладено шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: міста Лозова, Харківської області, громадянкою України та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця рф міста Норильськ, який зареєстрований відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 576. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловік « ОСОБА_3 », дружина « ОСОБА_3 ». Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу від 05 серпня 2014 року серія НОМЕР_4 .

В даному шлюбі народились два сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать свідоцтва про їх народження серія НОМЕР_5 та серія НОМЕР_6 .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частині першій статті 15 ЦПК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети – ні.

У частинах третій та четвертій статті 49 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

У частинах другій та третій статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі – ООН) сформульовані як «Намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання спричиняє серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави – члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року) Суд приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року, § 96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року, § 142).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 (провадження № 61-1428св23), від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 (провадження № 61-1746св23), від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав громадян України ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. Проте держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під контролем іншої держави.

Встановлення факту реєстрації шлюбу має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника. Рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні норм процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки встановлення факту реєстрації шлюбу має істотне значення для реалізації прав людини та громадянина України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 10-12, 76-82, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт державної реєстрації шлюбу 05 серпня 2014 року відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 576 між громадянкою України ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Лозова Харківської області, паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 1237, РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець рф міста Норильськ.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Лозова Харківської області, паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 1237, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 )

Заінтересована особа: Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (64604, Харківська обл., місто Лозова, проспект Перемоги, будинок 1 ЄДРПОУ: 41403932)

Суддя С.П. Масло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua