Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №576/2410/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №576/2410/26

Суддя: Сапон О. В.

Справа № 576/2410/26

Провадження № 2/576/1204/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є донькою відповідача, який припинив надавати їй матеріальну допомогу після досягнення нею повноліття. Однак на даний час вона навчається на денній формі навчання у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач є військовослужбовцем, отримує заробітну плату, на відміну від матері позивача, яка не працевлаштована, тому позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її користь в розмірі 25 000 грн щомісячно від дня подання позову до суду і до закінчення нею навчання.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

За місцем реєстрації відповідача засобами поштового зв`язку була направлена кореспонденція суду, яка повернулась до суду без вручення з причин відсутності останнього за вказаною адресою.

Відповідач вважається повідомленим про розгляд справи у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Хоча позивач ОСОБА_1 досягла повноліття, однак на даний час вона навчається на 1 курсі денної форми навчання у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка факультету технологічної і професійної освіти, не знаходиться на повному державному утриманні.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як роз`яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно потребує матеріальної допомоги, так як навчається у вказаному вище навчальному закладі.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у ч. 1 даної статті (якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі).

Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, зокрема у випадках, коли відомості про його доходи отримати неможливо.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано суду копії свого паспорту, картки платника податків, витягу з реєстру територіальної громади, свідоцтва про народження, рішення суду від 14.12.2010 про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та довідки з місця навчання.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка не довела платоспроможність відповідача у розмірі стягнення аліментів щомісяця по 25 000 грн, а її твердження, що відповідач має щомісячний дохід у розмірі близько 100 000 грн документально не підтверджено.

Водночас, суд, виходячи із даних щодо середньої заробітної плати для Шосткинського району та Сумської області, що знаходить у відкритому доступі мережі Інтернет, а саме за даними порталу Міністерства фінансів та Головного управління статистики у Сумській області, яка коливається від 22 000 грн до 30 000 грн та, беручи до уваги загальні норми стягнення аліментів у розмірі 1/4 (25%) частину від усіх видів заробітку (доходу) на одну повнолітню дитину, з метою належного забезпечення та утримання позивача, вважає можливим частково задовольнити позов та стягнути аліменти у сумі 7 500 грн щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше як до досягнення нею віку 23 років, що буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Отже, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти в розмірі 7 500 грн щомісячно на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення віку 23 років.

Стягування починати з 15 вересня 2026 року та аліменти сплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 1331,20 грн. судового збору на користь держави.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон

Оригінал: reyestr.court.gov.ua