Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №486/979/26
Суддя: Волощук О. О.
Справа №: 486/979/26 Провадження № 3/486/333/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642795 від 17.04.2026, ОСОБА_1 17.04.2026 о 01:11 год в м.Південноукраїнськ по просп.Соборності, буд.5, керував транспортним засобом марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився під відео. Чим порушив п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
03.09.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Семенова С.М. надала суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому вона зазначила, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 а Правил дорожнього руху, згідно з яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 17.04.2026 року ОСОБА_1 з своїми товаришами відпочили та вживали алкогольні напої. По завершенню своєї зустрічі під під?їздом, коли останні попрощалися, до ОСОБА_1 підійшли представники поліції та повідомили, що останній з порушенням п. 15.10 ПДР України припаркував автомобіль та що він був за кермом у стані сп?яніння. На неодноразові пояснення, що він не був за кермом працівники поліції не реагували. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль йому не належить, що він дійсно іноді їздить вказаним автомобілем, але крім нього є ще особи, які ним користуються та того дня автомобіль паркував не він. Проте поліцейський не зважав на його пояснення та виніс постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., а також склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу у якості доказу додано диск з відеозаписами, який складається з 16 відеофайлів. На першому та другому відеофайлі зафіксовано запис відео регістратора поліцейського автомобіля у період часу з 1:11 год. та 1:12 год. Автомобіль рухається по пр. Незалежності та можна спостерігати як невідомий автомобіль білого кольору проїхав по пр. Соборності. Чітко встановити марку автомобіля чи його номерний знак з відеозапису не можливо, тому твердження працівників поліції, що рух саме автомобіля Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 зафіксований на відеозаписі, не підтверджено належними допустимими доказами. Відеофайл 0000000_00000020260417011523_0286 запис починається того, як поліцейські разом з ОСОБА_1 стоять біля під?їзду. Працівники поліції спочатку йому розповідають, що він був зупинений за рух в комендантську годину, а потім, за те що він здійснив зупинку транспортного засобу біля під?їзду. ОСОБА_1 весь час не погоджується з твердженням працівників поліції пояснюючи, що він за кермом не був, та наполягає показати відео підтвердження керування ним транспортним засобом. На відеофайлі 0000000 00000020260417011523_0287 знову ж таки зафіксовано процедуру спілкування працівників поліції та ОСОБА_1 . Де він чітко вказує, що за кермом не був, працівники поліції його не зупиняли та весь час просить надати докази, що він керував автомобілем. На що працівники поліції наполягають на проведенні огляду на стан сп?яніння вказуючи, що від нього чути запах алкоголю. У зв?язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано жодних доказів того, що він керував автомобілем, останній вирішив іти до дому, однак працівники поліції відреагували дуже емоційно та одразу ж одягли на нього наручники. На відеофайлі 0000000_00000020260417011523_0288 ОСОБА_1 повідомляють, що від останнього є небезпека та йому одягають наручники. Хоча з відеозапису жодної агресивної чи подібної поведінки ОСОБА_1 не зафіксовано. На відеофайлі 0000000_00000020260417011523_0289 можна спостерігати як працівники поліції привезли ОСОБА_1 до відділку поліції та дозволили собі виражатися в його сторону в нецензурній формі, наполягаючи на проходженні огляду на стан сп?яніння. Знову ж таки ОСОБА_1 весь час повідомляв що не був за кермом та просив надати докази. Всі наступні відеозаписи містять інформацію аналогічну до попередніх, відбувається постійне спілкування між працівниками поліції та ОСОБА_1 , яке зводиться до невизнання останнім порушення, що йому інкримінується та намагання отримати від поліцейських доказ його вини. А працівники поліції наполегливо стверджують що він винний та повинен пройти огляд на стан сп?яніння.
Таким чином, з наданих доказів - відеозапису, вбачається як працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який був біля під?їзду будинку де він проживає. В подальшому пішохода ОСОБА_1 без зафіксованого факту керування, повідомлено про підозру перебування у стані алкогольного сп?яніння, та працівники поліції весь час наполягають пройти огляд на стан сп?яніння. Жоден із відеозаписів не містить доказів того, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем Ауді д.н.з. НОМЕР_2 по пр. Соборності де був би зупинений працівниками поліції та де йому було б запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння як водієві транспортного засобу. Сам факт перебування особи біля автомобіля, а також припущення працівників поліції про можливе керування, не є належним та достатнім доказом керування транспортним засобом у розумінні ст.251 КУпАП. Так, доданий до протоколу відеозапис не містить факту руху саме транспортного засобу Ауді д.н.з. НОМЕР_2 та безпосереднього зупинення самим поліцейським транспортного засобу під час руху. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, протокол було складено без свідків під відеофіксацію. Отже, жодного іншого доказу на підтвердження обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом до протоколу не надано.
До того ж, працівник поліції весь час вказував що надасть доказ – запис з камери ОСББ, однак вказаний доказ наданий не був, що в черговий раз підтверджує те, що працівники поліції склали протокол без належних та допустимих доказів. Факт перебування особи у дворі будинку поруч з припаркованим автомобілем, який навіть не належить останньому, у стані сп?яніння, сам по собі, без доведеного факту керування транспортним засобом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки ауді A4 Р07094V з явними ознаками алкогольного сп?яніння про що свідчила нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота. З відео, що долучено до матеріалів справи видно, як пішоход ОСОБА_1 чіткою та зрозумілою мовою постійно повідомляє працівникам поліції, що він не був за кермом на у них відсутні підстави для проведення огляду на стан сп?яніння, на що останні не реагували.
Окрім того вказувала на те, що ОСОБА_1 не було належно роз`яснено права, передбачені ст.59 Конституції України, працівники поліції психологічно тиснули, змушували признати вину, наполягали пройти огляд на стан сп`яніння, одягли наручники, відвезли до відділку і лише при поверненні назад один із них почав роз`яснювати ОСОБА_1 права та обов`язки.
Таким чином вважає, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУПАП не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про керування останнім транспортним засобом та не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення.
Судовий розгляд справи проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, проте його захисник надала суду письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, ознайомившись з клопотанням про закриття провадження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП України, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N 110, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року N 1452/735 (далі Інструкція N 1452/735).
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції N 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано та судом досліджені наступні докази.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7038301 від 17.04.2026, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст.122 КУпАП.
Письмові пояснення ОСОБА_1 від 17.04.2026, в яких зазначено, що він був незаконно затриманий поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вони забрали і наділи наручники на незаконній підставі. Пропонували пройти Драгер без зупинки авто. Перевищують свої права відносно нього. При проханні показати відеодоказ зупинки не змогли, тому що їх немає. Стверджують, що він пролетів на перехресті, але на відео видно, що вони далеко та машина перетинає на невеликій швидкості без загрози іншим учасникам руху. Підстави на те, щоб проходити медичний огляд немає. Машину завжди ставить під під`їздом.
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 17.04.2026, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Судом досліджено відеозаписи з диску доданого до матеріалів.
Так відеозаписом з відеореєстратора поліцейського автомобіля 0-02-05-0f09612d61617d11f6cfb1c21d06d4c0e4d99885c7bed343c559542cd595640e_5c52458e30e8c218 зафіксовано рух автомобіля білого кольору перехрестям. Однак ні номеру, ні водія транспортного засобу ідентифікувати з даного відео не вбачається за можливе.
На відеозаписі з відеореєстратора поліцейського автомобіля 0-02-05-963f88498b782273fb0ee42518d7d8b7e370822833790b3e618f5726829699ca_474060cb0b4da8ba видно, як невідома особа, ідентифікувати яку з даного відеозапису не вбачається за можливе (тривалість частини відеозапису, на якій видно особу – 1 с, відеозапис поганої якості, особа перебуває в темряві, тому обличчя розпізнати неможливо), виходить з автомобіля білого кольору (державний номерний знак ідентифікувати також неможливо).
Згідно з відеозаписів 0000000_00000020260417011446_0285, 0000000_00000020260417011523_0286 та 0000000_00000020260417012017_0287 працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який знаходився біля під`їзду, та пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Останній повідомляв працівникам поліції, що не перебував та не перебуває за кермом автомобіля, а тому, оскільки в даному випадку, не є водієм, не зобов`язаний проходити огляд. На слова поліцейських, що у них є відеозаписи, як ОСОБА_1 виходить з автомобіля з сидіння водія, просив показати відповідні відеозаписи. В подальшому ОСОБА_1 затримали, одягли на нього кайданки та доставили до відділення поліції.
В подальшому з відеозаписів вбачається, що при спілкуванні у відділенні поліції ОСОБА_1 знову вказував, що за кермом не був, а тому не зобов`язаний проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Незважаючи на вказані пояснення ОСОБА_1 працівники поліції склали відносно нього постанову за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, з наявних відеозаписів вбачається, що відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу. Спілкування останнього з працівниками поліції відбувається біля під`їзду, а ідентифікувати особу, яка виходить з транспортного засобу з сидіння водія, не вбачається за можливе.
При цьому працівниками поліції не залучено жодних свідків, які б змогли підтвердити або спростувати факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу, за відсутності фіксування такого факту відеореєстратором або бодікамерами поліцейських.
Суд зауважує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України передбачена саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.
Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Однак жодних доказів, які б поза розумним сумнівом, свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, матеріали справи не містять.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відсутність у справі доказів факту керування транспортним засобом особою, відносно якої працівники поліції встановлювали ознаки сп`яніння та якій було запропоновано пройти огляд, виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Зазначені вище обставини у їх сукупності викликають обґрунтований сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів даного адміністративного провадження.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року N 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В той же час, у справі "Barbera, Messeguand Jabardov. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Оцінюючи кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що факт керування 17.04.2026 ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому суд вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, крім того, недоведеною є сама подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua