Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №127/21623/26
Суддя: Медяна Ю. В.
Р І Ш Е Н Н Я№ 127/21623/26
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання – Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд зменшити розмір аліментів на утримання дитини, стягнутих з нього на підставі судового наказу №127/20198/24, виданого 01.07.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області, з частки його заробітку на тверду грошову суму у розмірі 3 000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що судовим наказом №127/20198/24, виданим 01.07.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області з нього стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , у розмірі частки від його зробітку.
Необхідність зменшення розміру аліментів позивач мотивує тим, що судовим наказом №127/14213/26, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 22.05.2026 з нього стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Загальний розмір аліментів, який стягується з нього, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. (а.с. 18)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. (а.с.38)
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність. Позов підтримує, просить задовольнити. (а.с.36)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала. Про те, в підготовчому засіданні, яке відбулося 09.09.2026 відповідач заперечувала проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.2014 Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.8)
Судовим наказом у справі №127/20198/24, виданим 01.07.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.06.2024р. і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.9)
Судовим наказом у справі №127/14213/26, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 22.05.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.06.2024р. і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.9)
Згідно з довідкою про доходи від 03.06.2026, ОСОБА_1 у період з 31.12.2024 по 28.02.2026 працював у ТОВ «Гринвей» та отримував дохід. За вказаний період сума нарахованого доходу – 206 489,16 грн., сума відрахованого податку з доходів фізичних осіб – 37 168,05 грн. (а.с.12) Таким чином, середньомісячний дохід позивача у період з 31.12.2024 по 28.02.2026 (після відрахування податків) становив 18 813,46 грн. ((206 489,16-37 168,05):9)
Згідно з довідкою №3 від 24.08.2026, ОСОБА_1 працює у ПП «Фортуна» та отримує дохід. За період з березня 2026 року по липень 2026 року сума нарахованого доходу – 124 300 грн., сума утримань – 37 929,25 грн., сума до виплати – 86 370,75 грн. (а.с.33) Таким чином, середньомісячний дохід позивача у період з березня 2026 року по липень 2026 року (після відрахування податків) становив 17 274,15? грн. (86 370,75:5)
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За приписами пункту четвертого частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За змістом частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів , а також судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, а й низка інших норм, які стосуються обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року №6-143цс13.
За змістом ст.182 ЦПК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в нього змінився сімейний та матеріальний стан, зумовлений народженням ще однієї дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення з нього аліментів на утримання цієї дитини у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку.
Проте, на думку суду, позивачем не доведено належними засобами доказування виключні обставини щодо неможливості здійснення виплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у раніше визначеному судом розмірі, з огляду на наступне.
Згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.
Отже, в цьому контексті суд дійшов висновку, що зміна сімейного стану позивача, а саме наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2024 у справі № №133/548/24 вказує на те, що окрім факту народження нової дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.
Судом встановлено, що позивач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та отримує дохід.
Матеріали справи не містять інформації про розмір доходу позивача на дату винесення судового наказу №127/20198/24, тобто на 01.07.2024. Водночас, матеріали справи містять інформацію про те, що середньомісячний дохід позивача у період з 31.12.2024 по 28.02.2026 (після відрахування податків) становив 18 813,46 грн., а за період з березня 2026 року по липень 2026 року - 17 274,15? грн.
Таким чином, середньомісячний дохід позивача зменшився на 1539,31 грн. і суд не вважає, що така різницю у розмірі доходу є підставою для зміни розміру стягуваних з позивача аліментів на утримання дитини.
Крім цього, суд звертає увагу, що на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, тобто у тому самому розмірі, як на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порівнянні з аліментами, стягнутими на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призведе до звуження прав дитини ОСОБА_3 та порушення принципу рівності дітей у своїх правах.
Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.
Суд вважає, що виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, визначений судовим наказом №127/20198/24, виданим 01.07.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області аліментів в розмірі 1/4 частки від доходу, сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, незавищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини, на користь якої вони стягуються, а також не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру та не позбавлять позивача належного матеріального забезпечення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову було відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст. ст.76-81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua