Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №445/2871/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №445/2871/25

Суддя: Крайник Н. П.

Справа № 445/2871/25 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.

Провадження № 22-ц/811/1149/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А.Левика, М.М. Шандри

секретар Л.Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року у справі за заявою представника відповідача ФГ «Якторів» – адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, –

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Рішенням Золочівського районний суд Львівської області від 19 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

20 лютого 2026 року, через систему «Електронний суд», представник відповідача ФГ «Якторів» – адвокат Бриковська Дар`я Олексіївна подала заяву про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що у відзиві на позов відповідачем було заявлено попередній розмір судових витрат в сумі 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Рішенням суду від 19 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» у повному обсязі, однак судом не вирішено питання щодо судових витрат. Просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з позивача на користь ФГ «Якторів» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. До заяви долучила угоду про надання правової допомоги адвоката №25/8745124 від 07.11.2025 року, акт приймання-передачі від 31.12.2025 року, рахунок №01-13/25 від 01.12.2025 року на суму 7000 грн, платіжну інструкцію №3824 від 05.12.2025 року про оплату послуг згідно рахунку №01-13/25 у розмірі 7000 грн.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року заяву представника відповідача ФГ «Якторів» – адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (ЄДРПОУ 41099127, Рівненська область, м. Дубно, пров. Центральний, 1) на користь Фермерського господарства «Якторів» (ЄДРПОУ 32967434, Львівська область, Золочівський район, с. Словіта) судові витрати за надання професійної правничої/правової допомоги у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду оскаржив представник ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Русин Ю.Ю.

Вважає додаткове рішення незаконним необґрунтованим, таким що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано угоду про надання правової допомоги адвоката № 25/8745124 від 07 листопада 2025 року, однак даний документ за змістом та формою є довіреністю, а не угодою чи договором про надання правничої допомоги. Крім того, номер угоди не збігається з номером зазначеним у акті від 31.12.2025 року. Звертає увагу, що за виконання угоди клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається в додатковій угоді на підставі обсягу наданих послуг, що підписується сторонами, проте додаткової угоди до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено. Суд не звернув увагу, що акт приймання-передачі виконаної роботи датований 31 грудня 2025 року, рахунок №01-13/25 від 01.12.2025 року, платіжна інструкція № 3824 датована 05 грудня 2025 року, тобто на момент виставлення рахунку та фактичної оплати за надані послуги акт - приймання передачі не був підписаний. Окрім того, адвокатом не було надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відтак судом першої інстанції належним чином не досліджено докази,які підтверджують витрати на правничу допомогу. Просить скасувати додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року та ухвалити нове рішення яким заяву представника відповідача ФГ «Якторів» – адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

15 квітня 2026 року представник ФГ «Якторів» – адвокат Бриковська Д.О. подала відзив на апеляційну скаргу. Звертає увагу, що в акті допущена описка в номері угоди, проте зміст послуг акту,вартість послуг та інша інформація відповідає дійсності, зокрема в угоді зазначений номер справи в якій надається правнича допомога. Зазначає, що детальний опис робіт зазначений в акті. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Сторона позивача не скористалась правом на подання заяви про зменшення судових витрат. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року залишити без змін.

Учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, хоч належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що подані докази, зокрема, договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжна інструкція про сплату витрат на професійну правничу допомогу та рахунок на оплату витрат на правничу допомогу є належними та підтверджують надання правової допомоги.

Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, суд виходив з критерію розумної необхідності таких витрат.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст.ст.133,134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві зазначений попередній розрахунок судових витрат в розмірі 30000 грн.

У ЦПК України закріплено вимогу для кожної з сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Якторів» зазначило орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

20 лютого 2026 року представник ФГ «Якторів» -Бриковська Д.О. подала заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на його користь судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано Угоду про надання правової допомоги адвоката №25/8745124 від 07 листопада 2025 року укладеного між Адвокатом Бриковською Д.О. та ФГ «Якторів»; акт №1 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/88745123 від 31 грудня 2025 року; рахунок №01-13/25 від 01 грудня 2025 року на 7 000 грн; платіжну інструкцію №3824 від 05 грудня 2025 року про оплату послуг згідно рахунку №01-13/25 від 01 грудня 2025 року у розмірі 7000 грн.

Згідно Акту №1 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/88745124 від 31 грудня 2025 року, адвокатом Бриковською Д.О надано ФГ «Якторів наступні послуги: аналіз та ознайомлення з матеріалами справи №445/2871/25-1000 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяву у справі №445/2871/25-4000 грн; участь представника у судових засіданнях у Золочівському районному суді Львівської області у справі №445/2871/25-2000 грн. Загальна вартість послуг становить 7 000 грн.

Відповідно до рахунку №01-13/25 від 01 грудня 2025 року, вартість послуг згідно угоди про надання правової допомоги адвоката №25/8745124 від 07 листопада 2025 року становить 7000 грн.

Платіжною інструкцією №3824 від 05 грудня 2025 року підтверджується, що ФГ «Якторів» сплатило на рахунок Бриковської Д.О. 7000 грн за надання правничої допомоги згідно рахунку №01-13/25 від 01 грудня 2025 року.

Договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах. На підставі договору адвокатом (адвокатським об`єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об`єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер № 41 .

Таким чином, визначальним для договору про надання правової допомоги є досягнення сторонами домовленості щодо надання правничої допомоги та її оплати. На підставі договору адвокатом видається ордер.

В матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги ФГ «Якторів» адвокатом Бриковською Д.О., виданий 07 листопада 2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги №25/8745124 від 07 листопада 2025 року.

Доводи апеляційної скарги, що укладена між сторонами угода про надання правової допомоги адвоката № 25/8745124 від 07 листопада 2025 року за змістом та формою є довіреністю, а не угодою чи договором про надання правничої допомоги є безпідставними, оскільки відповідно до вимог Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Разом з тим, угода про надання правової допомоги складена на бланку адвоката та підписана клієнтом ФГ «Якторів» та адвокатом Бриковською Д.О., на підставі цієї угоди адвокатом виданий ордер про надання правничої допомоги.

Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 922/1747/19 вказав, що при вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги, що номер угоди не збігається з номером зазначеним у акті від 31.12.2025 року, не спростовують факту надання правничої допомоги відповідачу ФГ «Якторів» адвокатом Бриковською Д.О. у справі 445/2871/25 року. Зазначене підтверджується, переліком виконаних робіт наведених у акті, а також матеріалами справи № 445/2871/25.

Аргументи апеляційної скарги про відсутність додаткової угоди між сторонами є безпідставними, оскільки акт приймання –передачі виконаної роботи,складений на виконання договору про надання правничої допомоги у справі № 445/2871/25.

Посилання апеляційної скарги на те, що адвокатом не було надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги є необгунтованим, оскільки детальний опис робіт виконаних адвокатом, викладений в акті приймання-передачі виконаної роботи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є співмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом. Наведений в Акті №1 приймання-передачі виконаної роботи від 31 грудня 2025 року обсяг наданих послуг та виконаних робіт відповідає критеріям огрунтованості та необхідності.

Таким чином, витрати ФГ «Якторів» на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позивач не скористався правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Зазначені обставини свідчать про те, що заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є доведеним та співмірним.

Враховуючи те, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» відмовлено, позивачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Фермерського господарства «Якторів» судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 7 000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено законне додаткове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua