Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №461/4440/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №461/4440/25

Суддя: Савуляк Р. В.

Справа № 461/4440/25 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/811/37/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Якимчук Л.С.

з участю: ОСОБА_1 , представника Львівської обласної військової (державної) адміністрації – Бобер А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації про відшкодування витрат за медичні послуги, –

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної військової (державної) адміністрації про відшкодування витрат за медичні послуги.

В обгрунтування заявлених вимог покликався на те, що ним понесено витрати на проведення операції по заміні кульшового суглоба, які здійснено ним, через відмову Департаменту охорони здоров`я «здійснити оперативне втручання по заміні кульшового суглобу безкоштовно».

З врахуванням зазначених обставин, просив стягнути з Львівської обласної військової (державної) адміністрації на його користь відшкодування витрат за медичні послуги з ендопротезування кульшового суглобу в розмірі 127 013,00 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації про відшкодування витрат за медичні послуги.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, має право на проведення безоплатного оперативного втручання та на відшкодування понесених витрат.

02 березня 2023 року ОСОБА_1 звертався до Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної військової (державної) адміністрації із заявою, в якій просив здійснити оперативне втручання по заміні кульшового суглоба безкоштовно, однак жодної відповіді йому не надано.

Безоплатність медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров`я діє для всіх закладів цих форм власності, тобто держава гарантує базову безоплатну медичну допомогу.

Пацієнти мають право на отримання необхідним їх медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програм медичних гарантій.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

20 жовтня 2026 року на адресу суду від представника Львівської обласної військової (державної) адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Звертає увагу, що Конституційне право позивача на надання безкоштовної медичної допомоги в закладі охорони здоров`я комунальної власності забезпечено шляхом безкоштовного ендопротезування суглобів у відділенні ортопедії та вертебрології КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи», де в наявності є ендопротези, закуплені за кошти державного бюджету; клініколабораторна, рентгенологічна, ультразвукова, ендоскопічна й функціональна діагностика, а також оперативне втручання з приводу ендопротезування в Госпіталі проводиться безкоштовно. Про вищевказану можливість безкоштовного медичного обслуговування Департаментом охорони здоров`я позивача інформовано листом від 21 березня 2023 № 22- 273/04-26/2-23.

При цьому, позивач самостійно відмовився від ендопротезування в Госпіталі за кошти державного бюджету через свої суб`єктивні сумніви щодо якості ендопротезів китайського виробництва, та свідомо обрав оперативне втручання за власні кошти у приватному закладі охорони здоров`я.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника Львівської обласної військової (державної) адміністрації – Бобер А.М. на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 02 березня 2023 року позивач звернувся Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації із заявою від 02 березня 2023 року, де заявив вимогу про здійснення безкоштовного оперативного втручання по заміні кульшового суглобу.

Вказане звернення було зареєстроване в Департаменті охорони здоров`я облдержадміністрації в електронній системі документообігу «Мегаполіс» 06 березня 2023 року № 22-ЗВГ-50-М-222/23.

Дане звернення розглянуте Департаментом охорони здоров`я та відповідь на нього від 21 березня 2023 року № 22-273/04-26/2-23 надіслана заявнику поштою на адресу, вказану ним у зверненні.

У вказаному листі від 21 березня 2023 року № 22-273/04-26/2-23 вказано: «Департаментом охорони здоров`я розглянуто Ваше звернення, зареєстроване від 06 березня 2023 року № 22-ЗВГ-50-М-222/23, щодо потреби в оперативному лікуванні по заміні кульшового суглобу на безоплатній основі, та, відповідно до компетенції, повідомляємо.

За інформацією, наданою адміністрацією КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Ю. Липи», згідно Програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та Комплексних заходів програмного характеру» за напрямом «Централізована закупівля ендопротезів і наборів інструментів для імплантації», госпіталем з Державного бюджету отримано ендопротези безцементної та цементної фіксацій фірми Тяньцзінь Чжентянь Медікал Інструмент КО, Лтд, КНР.

Для вирішення питання заміни кульшового суглоба на безоплатній основі, рекомендуємо Вам звернутися у відділення артрології та вертебрології вказаного закладу охорони здоров`я за адресою: м. Львів Винники, вул. Івасюка, 31, в будь-який понеділок з 10.00 год. до 13.00 год. для проведення консультативного огляду та включення Вас в обласну програму ендопротезування суглобів.».

Таким чином, даним листом Департамент охорони здоров`я детально роз`яснив позивачу алгоритм дій для здійснення безоплатного ендопротезування кульшового суглобу за кошти державного бюджету України.

09 жовтня 2023 року за № 22-ЗВГ--М-1182/23 в Департаменті охорони здоров`я було зареєстровано звернення позивача від 03 жовтня 2023 року щодо компенсації витрат на ендопротезування кульшового суглобу.

Листом № 22-1292/04-26/2-23 від 11 жовтня 2023 року Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації позивача повідомлено: «Механізм компенсації витрат на проведене оперативне втручання з приводу ендопротезування кульшового суглобу в ТОВ «Медичний центр ортопедії та травматології» відсутній. Водночас повідомляємо, що мешканці Львівської області мають можливість безкоштовного ендопротезування суглобів у відділенні ортопедії та вертебрології КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» (далі – Госпіталь), де в наявності є ендопротези, закуплені за кошти державного бюджету та за кошти Комплексної Програми надання медичної допомоги мешканцям Львівської області. Клініко-лабораторна, рентгенологічна, ультразвукова, ендоскопічна й функціональна діагностика, а також оперативне втручання з приводу ендопротезування в Госпіталі проводиться безкоштовно в межах пакету медичних гарантій Національної служби здоров`я України.»

02 липня 2024 року за № 22-ЗВГ-50-М-832/24 в Департаменті охорони здоров`я було зареєстровано звернення позивача, без дати, щодо компенсації витрат на ендопротезування кульшового суглобу.

Листом № 22-903/04-26/2-24 від 03липня 2024 року Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації позивача повідомлено: «На Ваше аналогічне звернення від 03 жовтня 2023 року Департаментом надано відповідь листом від 11 жовтня 2023 року № 22-1292/04-26/2-23 (копія листа додається).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» «Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.».

Беручи до уваги, що листом Департаменту від 11 жовтня 2023 року Вам надано відповідь, підстави для повторного розгляду звернення не вбачаються.».

18 грудня 2024 року за № 22-ЗВГ-50-М-1558/24 в Департаменті охорони здоров`я було зареєстровано звернення позивача від 10 грудня 2024 року, щодо відшкодування коштів самостійно сплачених за проведення оперативного втручання.

Листом № 22-12/04-26/2-25 від 09 січня 2025 року Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації позивача повідомлено: «На Ваші попередні звернення до департаменту з даного питання Вам надано департаментом вичерпну відповідь (додається). Відтак повідомляємо, що відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян»: «Повторні звернення, запити на отримання публічної інформації від одного й того самого заявника з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», розгляду не підлягають». У разі незгоди з наданою відповіддю, відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» Ви маєте право оскаржити її у встановленому законодавством порядку.».

17 січня 2025 року позивач особисто звертався до департаменту та на особистому прийомі у директора департаменту усно повідомив, що знав про можливість ендопротезування в Госпіталі, але мав сумніви щодо якості ендопротезів, закуплених за кошти державного бюджету, тому свідомо обрав оперативне втручання за власний кошт у приватному закладі охорони здоров`я. Заявнику повторно надано роз`яснення про відсутність в чинному законодавстві механізму компенсації витрат за проведене оперативне втручання з приводу ендопротезування суглобів.

Всі звернення позивача адресовані Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації. Жодного разу позивач не звертався до Львівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022562, яку визначив відповідачем у цій справі. Жодного разу позивач не оскаржував діяння Департаменту охорони здоров`я до вищестоящого органу - Львівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022562.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем, у заяві від 02 березня 2023 року, вимога до Департаменту охорони здоров`я про здійснення безкоштовного оперативного втручання по заміні кульшового суглобу не кореспондується із компетенцією і повноваженнями Департаменту охорони здоров`я, який не є закладом охорони здоров`я, що надає медичні послуги і допомогу, а відтак не може здійснити «оперативне втручання» по заміні кульшового суглобу.

При цьому, департаментом було в письмовій формі надано повну відповідь та роз`яснено позивачу алгоритм дій для здійснення безоплатного ендопротезування кульшового суглобу за кошти державного бюджету України. Позивач самостійно відмовився від ендопротезування в Госпіталі за кошти державного бюджету та свідомо обрав оперативне втручання за власний кошт у приватному закладі охорони здоров`я.

Аналіз змісту наступних звернень позивача до Департаменту охорони здоров`я свідчить про те, що такі звернення стосувались прохання надати інформацію щодо порядку здійснення компенсації витрат на проведення ендопротезування та повідомлення про наявність у нього права на таке відшкодування.

Позивач жодного разу не заявив до Департаменту охорони здоров`я конкретну вимогу про відшкодування витрат на проведене ендопротезування. На кожне звернення позивача Департаментом охорони здоров`я було надано письмову відповідь, яка зареєстрована у системі електронного документообігу «Мегаполіс». Позивач жодного разу не звертався до Львівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022562, яку визначив у цій справі відповідачем.

З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи із наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Конституційні гарантії права на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування закріплені в статті 49 Конституції України, згідно із якою охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

У Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2002 від 29 травня 2002 року у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно» (справа про безоплатну медичну допомогу), зазначено, що положення частини третьої статті 49 Конституції України 254к/96-ВР «у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров`я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Пункти 1, 6, 7, 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» надають право пацієнтам на отримання необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, у надавачів медичних послуг; на оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг або Уповноваженого органу та його територіальних органів в установленому законом порядку; на судовий захист своїх прав; інші права, передбачені законодавством.

Зі змісту ст. 9 Закону України «Про державні гарантії медичного обслуговування населення» слідує, у разі потреби у медичних послугах та лікарських засобах за програмою медичних гарантій пацієнт (його законний представник) звертається до надавача медичних послуг у порядку, встановленому законодавством. Надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, пов`язаних з вторинною (спеціалізованою), третинною (високоспеціалізованою), паліативною медичною допомогою та медичною реабілітацією, здійснюється за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, передбаченому законодавством, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається. При наданні медичної допомоги в амбулаторних умовах лікарські засоби за програмою медичних гарантій надаються пацієнту на підставі рецепта лікаря суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та уклав договір з Уповноваженим органом. Надавач медичних послуг зобов`язаний поінформувати пацієнта про медичні послуги та лікарські засоби, які пацієнт може отримати в цього надавача за програмою медичних гарантій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина на охорону здоров`я і забезпечує його захист. Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медичної допомоги, до якої належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; третинна (високоспеціалізована) медична допомога; паліативна допомога.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.

Стаття 56 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни у необхідних випадках забезпечуються протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, засобами лікувальної фізкультури і спеціальними засобами пересування. Категорії осіб, які підлягають безплатному або пільговому забезпеченню зазначеними виробами і предметами, а також умови і порядок забезпечення ними встановлюються законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, 02 березня 2023 року позивач звернувся до Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації із заявою про проведення безоплатного ендопротезування кульшового суглоба. За результатами розгляду звернення Департамент листом від 21 березня 2023 року роз`яснив позивачу можливість отримання відповідного оперативного лікування на безоплатній основі у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Ю. Липи» та рекомендував звернутися до цього закладу для проведення консультативного огляду й включення до обласної програми ендопротезування суглобів.

Однак, позивач прийняв рішення не звертатись до закладу для проведення консультативного огляду й включення до обласної програми ендопротезування суглобів, оскільки мав сумніви щодо якості ендопротезів, закуплених за кошти державного бюджету, а тому за власний рахунок зробив операцію.

Тобто, позивач самостійно прийняв рішення не звертатися до відповідних державних органів з метою скористатися наявними у нього пільгами, які йому гарантує держава, про своє бажання використати можливість безоплатного лікування/протезування не заявив чим не дотримався встановленого державою порядку отримання пільг, і у зв`язку з цим не набув право на компенсацію за придбані ендопротези.

Колегія суддів зауважує, що реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими;

Водночас, легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи норм права (законодавства); не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує реальний спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).

У Львівській області безоплатне ендопротезування суглобів проводиться за кошти бюджетної програми КПКВ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (далі – Програма) за напрямком «Ендопротези та набори для імплантації».

Станом на 2023 рік КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» (далі – Госпіталь) був єдиним закладом охорони здоров`я із проведення безкоштовного ендопротезування суглобів, закуплених за кошти Програми.

Усі керівники закладів охорони здоров`я області та лікарі травматологічних відділень, що проводили ендопротезування суглобів (в тому числі працівники ТОВ «Медичний центр ортопедії та травматології», що працює на базі КНП «Городоцька центральна лікарня» Городоцької міської ради Львівської області) були неодноразово поінформовані департаментом про можливість безоплатного для пацієнтів ендопротезування суглобів, закуплених за кошти державного бюджету в Госпіталі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про доведення до державного підприємства "Медичні закупівлі України" переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування 2023 року" від 13 січня 2023 року № 76, було затверджено ПЕРЕЛІК напрямів профілактики, діагностики та лікування 2023 року за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру".

Відповідно до п. 18 Додатку до вказаного Наказу Міністерства охорони здоров`я України передбачено такий напрямок лікування у 2023 році за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру", як Ендопротези і набори для імплантації.

У п.1. Наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про доведення до державного підприємства "Медичні закупівлі України" переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування 2023 року" від 13 січня 2023 року № 76, вказано : «наказую: довести до державного підприємства "Медичні закупівлі України" як особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров`я, та одержувача бюджетних коштів перелік напрямів профілактики, діагностики та лікування 2023 року за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" згідно з додатком, що додається.

Вказаний Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 13.01.2023 № 76 було видано відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 298 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 137), пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28 лютого 2020 року № 589 "Про уповноваження державного підприємства "Медичні закупівлі України" на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я".

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 298 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 137) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру.

Відповідно до п.1., п.2. Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру визначено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених МОЗ у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я за програмою “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” (далі - бюджетні кошти).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МОЗ.

Одержувачем бюджетних коштів є державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що належить до сфери управління МОЗ і одержує кошти на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування протягом відповідного бюджетного періоду.

У пункті 3. цього Порядку, яким визначено цільове спрямування цих бюджетних коштів, не передбачено такий вид використання бюджетних коштів, як відшкодування витрат за медичні послуги щодо оперативного втручання по ендопротезуванню кульшового суглобу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28 лютого 2020 року № 589 "Про уповноваження державного підприємства "Медичні закупівлі України" на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я": 1. Уповноважити державне підприємство "Медичні закупівлі України" як одержувача бюджетних коштів (далі - Одержувач) на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування. 2. Довести до Одержувача перелік напрямів профілактики, діагностики та лікування 2020 року за бюджетними програмами КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру", КПКВК 2301040 "Громадське здоров`я та заходи боротьби з епідеміями" (далі - бюджетні програми).

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Для настання цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Колегія суддів враховує, що після звернення ОСОБА_1 щодо необхідності проведення ендопротезування кульшового суглоба до Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, йому надано відповідь у якій повідомлено про наявність у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Ю. Липи» ендопротезів, отриманих за рахунок коштів Державного бюджету, та роз`яснено порядок отримання відповідного оперативного лікування на безоплатній основі.

Отже, позивачу було повідомлено про конкретний заклад охорони здоров`я (КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи»), у якому він міг отримати необхідну медичну допомогу безоплатно, а також роз`яснено подальші дії для реалізації такої можливості.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звертався до вищенаведеного закладу, а також доказів, що йому було відмовлено у проведенні операції, чи реалізація його права на безоплатне ендопротезування була у будь-який інший спосіб порушена.

Тобто, не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність у позивача реальної можливості скористатися запропонованим порядком отримання медичної допомоги.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що під час особистого прийому 17 січня 2025 року позивач пояснив, що був обізнаний про можливість проведення безоплатного ендопротезування у зазначеному Госпіталі, однак мав сумніви щодо якості ендопротезів, у зв`язку із чим самостійно прийняв рішення звернутися до приватного медичного закладу та оплатити ендопротезування власним коштом.

Відтак, за відсутності доказів того, що необхідність самостійно оплачувати ендопротезування була зумовлена протиправною поведінкою відповідача, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про наявність причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю останнього та понесеними позивачем витратами на лікування. Сам факт понесення таких витрат не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку з їх відшкодування.

З огляду на те, що позивач достеменно знаючи про наявність певної процедури (необхідність стати у чергу) фактично не дотримався такої законодавчої процедури надання послуги з проведення операцій з ендопротезування, яка спеціальним категоріям осіб надається в порядку черговості, а тому право вимоги компенсації вартості ендопротезів у нього не виникло.

Враховуючи встановлені обставини апеляційний суд вважає, що у даному випадку у позивача відсутні підстави посилатися на реалізацію принципу легітимних очікувань, оскільки у даному випадку їх не слід ототожнювати із його сподіваннями, які виникли на підставі його особистого сприйняття та помилкової оцінки обставин щодо обов`язку відповідачів провести компенсацію витрачених ним коштів за придбані самостійно ендопротези.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги звернення позивача від 02 березня 2023 року до Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації із заявою у якій просив здійснити оперативне втручання по заміні кульшового суглобу безкоштовно, відповіді на яку йому не надано, та, відповідно

безкоштовного оперативного втручання по заміні кульшового суглобу не проведено, не заслуговують на увагу.

Вказане звернення було зареєстроване в Департаменті охорони здоров`я облдержадміністрації в електронній системі документообігу «Мегаполіс» 06 березня 2023 року № 22-ЗВГ-50-М-222/23, розглянуте Департаментом охорони здоров`я та відповідь на нього від 21 березня 2023 року № 22-273/04-26/2-23 надіслана заявнику. У вказаному листі від 21 березня 2023 року № 22-273/04-26/2-23, позивачу детально роз`яснено алгоритм дій для здійснення безоплатного ендопротезування кульшового суглобу за кошти державного бюджету України.

Інші доводи апеляційної скарги, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – – залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua