Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №309/4337/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №309/4337/26

Суддя: Піцур Я. Я.

Справа № 309/4337/26

Провадження № 2-а/309/40/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Григорика Ю.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позов мотивовано тим, що 26.10.2026 року на нього складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу та постанови: 23.10.2026 згідно з планом звіряння облікових даних підприємств, установ, організацій, виконавчих комітетів раду сіх рівнів з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2026 рік, затвердженим розпорядженням голови Хустської РДА №122 від 15.09.2025 року, керівництво КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області, мало прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 23.10.2026 для проведення планової звірки облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак на вказану дату ОСОБА_1 не з`явився. Станом на 26.10.2026 директор КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області так і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивача наказом від 18.05.2026 прийнято на роботу відповідальним за ведення військового обліку в КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги».

Так як на роботі позивач прийнятий на 0,5 ставки, то виконував посадові обов`язки у вільний від роботи час.

З постановою не згідний, вважає її незаконною.

При складанні постанови його не було належним чином повідомлено. У постанові не вказано доказів на підставі яких ґрунтується висновок по вчинення правопорушення.

Також накладення штрафу у розмірі 2000 НМДГ є неправомірним, оскільки позивач не є посадовою особою.

Ухвалою суду від 04 листопада 2026 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України у строк до 11.11.2026. Судовий розгляд справи призначено 12.11.2026 на 15:00 год.

Дана ухвала отримана відповідачем через систему «Електронний суд». Відзив на позов відповідачем не подавався.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Справа розглядається у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

26.10.2026 начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 складено протокол №5.17 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно протоколу згідно з планом звіряння облікових даних підприємств, установ, організацій, виконавчих комітетів раду сіх рівнів з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2026 рік, затвердженим розпорядженням голови Хустської РДА №122 від 15.09.2025 року, керівництво КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області, мало прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 23.10.2026 для проведення планової звірки облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак на вказану дату представник КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області не з`явився. Таким чином, керівництво КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області не забезпечило належного виконання вимог законодавства з питань організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чим допущено порушення встановленого порядку військового обліку. Станом на 26.10.2026 директор КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області так і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вищевказаними діями та бездіяльністю юрисконсульт КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

На підставі указаного протоколу, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №5.17 від 26.10.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. Зміст правопорушення викладено аналогічно як і в протоколі.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Водночас процедура складання РТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначається Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів оформлення матеріалів адміністративні правопорушення затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (надалі - Інструкція)

Згідно п.10 Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

З чого слідує, що між складанням протоколу та розглядом справи має бути проміжок часу не менше як три дні, а твердження відповідачу у відзив, що такого проміжку часу не встановлено є недоречним, позаяк у даній категорії справи таки проміжок часу визначений п.10 Інструкції.

Всупереч указаному п.10 Інструкції, розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбувся того ж дня коли й складено протокол, що свідчить про грубе порушення вимог Інструкції, що позбавило особу можливості підготовники до розгляду справи та можливості подання пояснень заперечень та доказів.

Також суд констатує, що у відповідності до вимог Закону, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення.

Водночас, у відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, який в тому числі включає час та місце вчинення правопорушення.

Також, з протоколу та постанови про адміністративне правопорушення не можливо чітко установити у чому саме (які дію чи бездіяльність) саме ОСОБА_1 містять склад правопорушення.

Так у протоколі та постанові указано, що керівництво КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області не забезпечило належного виконання вимог законодавства з питань організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чим допущено порушення встановленого порядку військового обліку. І станом на 26.10.2026 директор КНП «Хустський центр медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області так і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Водночас у не конкретизовано у чому саме полягає вина ОСОБА_1 , з огляду на такий виклад фактичних обставини правопорушення.

В аспекті вказаного суд констатує, опис дій, які поставлені у вину ОСОБА_1 , носить загальний, а не конкретний характер, та не висвітлює той склад правопорушення, який він вчинив, а саме не зазначено, які конкретні обов`язки як юрисконсульта установи ним не виконані чи виконані неналежним чином, яка форма вини щодо таких діянь.

З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як визначено у п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі № 1-11/2015, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Як вбачається з наведених положень законодавства, неналежним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення, адже за вимогою адміністративно-процесуального закону, суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь Відповідно до постанови КАС ВС від 08.07.2020 N 463/1352/16-а у силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відтак суд вважає, що за обставин даної справи не можна стверджувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП поза розумним сумнівом.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо витрат зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У рішення КСУ від 9 вересня 2026 року № 10-р(II)/2026 указано, що Конституційний Суд України висновує, що оскільки абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, то ці приписи Закону не суперечать Конституції України.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що обов`язок сплати судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення встановлено згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що її сформульовано у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Зазначену правову позицію колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду застосувала в остаточному судовому рішенні у справі Заявника.

Конституційний Суд України наголошував, що «забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду (частина перша статті 36 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“), яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України» [абзац четвертий пункту 8 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022]. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування іншими судами і самим Верховним Судом. Водночас у статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо колегія суддів вважає за потрібне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Принцип верховенства Конституції України (частина друга статті 8 Основного Закону України) зобов`язує кожен суд застосовувати норми права у спосіб, що відповідає Конституції України.

У справі Заявника розумний сумнів у відповідності застосованої правової позиції Великої Палати Верховного Суду Конституції України був наявний prima facie з огляду на таке. Велика Палата Верховного Суду, визначивши обов`язок сплати і розмір ставки судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки на момент розгляду колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи Заявника Конституційний Суд України вже вказав, що „саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору“ [абзац перший підпункту 5.3 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 20 січня 2025 року № 2-р(II)/2025]. Ця юридична позиція Конституційного Суду України підлягала застосуванню.

Отже КСУ визначив, що у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір за пред`явлення позову не справляється.

Відтак позивачем помилково сплачено судовий збір в розмірі 665,60 гривень і такий не може бути стягнутий з відповідача (за рахунок його бюджетних асигнувань) у порядку розподілу судових витрат. Сам позивач не позбавлений можливості ставити питання про повернення йому безпідставно сплаченого удового збору у порядку ст.. 7 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №5.17 від 26 жовтня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Хустський районний суд Закарпатської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я. Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua