Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №308/12929/26
Суддя: Чепка В. В.
Справа № 308/12929/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
10 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання - Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в інтересах якого діє представник - Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
02 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 638174277 від 23.05.2024 в сумі 19 241,50 грн, судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 638174277, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 300,00 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором було послідовно відступлено: 16.07.2024 - від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги № 293 від 16.07.2024; 28.05.2025 - від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 28/0525-01 від 28.05.2025 та реєстру прав вимоги № 1 від 28.05.2025; 16.07.2025 - від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 16/07/25-Е від 16.07.2025, реєстру боржників № 1 від 16.07.2025 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 16.07.2025.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит і не сплатив проценти у строки, передбачені кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 22 391,50 грн, яка складається з: 6 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 941,50 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 150,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Водночас позивач штрафні санкції у розмірі 3 150,00 грн до стягнення не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір позовних вимог становить 19 241,50 грн.
Ухвалою суду від 21.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву; частково задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки НОМЕР_3, факту зарахування на неї кредитних коштів у сумі 6 300,00 грн у період з 23.05.2024 по 28.05.2024, належності відповідачу фінансового номера телефону НОМЕР_1 , а також первинні документи, що підтверджують зарахування коштів.
На виконання вказаної ухвали АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-43711 від 05.10.2026 (який повторно надіслано до суду листом № БТ/Е-44374 від 08.10.2026) надано витребувану інформацію разом із випискою про рух коштів за картковим рахунком.
Відповідно до відповіді № 3347654 від 21.09.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка № 2106-7001903257 від 09.10.2023, видана ДСП Ужгородської МР, статус - діюча), фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідачка повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою фактичного місця проживання, причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов не подала.
За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, викладеною у позовній заяві, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.05.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 638174277, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 6 300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.1 договору). Перший транш у сумі 6 300,00 грн надається 23.05.2024 (п. 2.3 договору).
Договір укладено в електронній формі на підставі поданої відповідачем заявки на отримання грошових коштів у кредит від 23.05.2024, у якій відповідач зазначив свої персональні дані, фінансовий номер телефону НОМЕР_1 та номер платіжної картки НОМЕР_3. Паспорт споживчого кредиту та договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6799, який направлено 23.05.2024 о 07:20:41 та введено 23.05.2024 о 07:21:14.
Пунктом 3.1 договору встановлено дисконтний період кредитування тривалістю 18 днів від дати отримання першого траншу. Строк кредитування - до 1826 днів, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 22.06.2029 (п. 7.3 договору). Відповідно до п. 7.4.2 договору після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно.
Згідно з п. 8.2, 8.3 договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою; на момент укладення договору та отримання першого траншу базова процентна ставка складає 1,50 відсотка в день від суми залишку кредиту, що становить 547,50 відсотка річних. Аналогічні умови кредитування наведено в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем. Зазначений розмір денної процентної ставки не перевищує граничного значення, встановленого для договорів, укладених у відповідний період, абзацом третім пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
На виконання умов кредитного договору 23.05.2024 первісний кредитор перерахував відповідачу кошти у сумі 6 300,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 638174277 від 23.05.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 », що підтверджується платіжним дорученням № 53c79a1f-27ee-431e-8bd1-fed273cb3457 від 23.05.2024, а також довідкою та поясненнями первісного кредитора щодо перерахування коштів.
На виконання ухвали суду від 21.09.2026 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ); у період з 23.05.2024 по 28.05.2024 на вказану платіжну картку було зараховано кошти у сумі 6 300,00 грн; номер телефону НОМЕР_1 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних відповідача. Згідно з наданою банком випискою про рух коштів 23.05.2024 о 07:21:20 на картку відповідача зараховано 6 300,00 грн, якими відповідач у подальшому розпорядився.
Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 6 300,00 грн підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 16.07.2024 заборгованість відповідача становила: 6 300,00 грн - тіло кредиту, 5 098,00 грн - проценти (нараховано 5 103,00 грн, сплачено відповідачем 21.06.2024 - 5,00 грн), 3 150,00 грн - штраф.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення наявних та майбутніх прав грошових вимог клієнта за кредитними договорами. Відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. На виконання вказаного договору сторонами підписано реєстр прав вимоги № 293 від 16.07.2024, витягом з якого підтверджується відступлення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 638174277. Розрахунки за відступлене право вимоги підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків та протоколом узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у період з 17.07.2024 по 07.10.2024 на суму кредиту нараховано проценти за ставкою 1,5 % в день (94,50 грн щоденно) в загальній сумі 7 843,50 грн, у зв`язку з чим заборгованість за процентами склала 12 941,50 грн. Станом на 28.05.2025 заборгованість відповідача становила: 6 300,00 грн - тіло кредиту, 12 941,50 грн - проценти, 3 150,00 грн - штраф.
28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) укладено договір факторингу № 28/0525-01, на виконання якого підписано реєстр прав вимоги № 1 від 28.05.2025, витягом з якого підтверджується відступлення ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 638174277. Оплата фінансування за вказаним реєстром підтверджується платіжною інструкцією № 749 від 02.06.2025 на суму 5 477 979,40 грн.
16.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, пунктом 1.2 якого визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16.07.2025 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 16.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 638174277 на загальну суму 22 391,50 грн. Оплата фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 413 від 04.11.2025.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором за період з 16.07.2025 по 18.03.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» нарахувань за кредитним договором не здійснювало, платежі в погашення заборгованості від відповідача не надходили; заборгованість становить 22 391,50 грн, з яких 6 300,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12 941,50 грн - прострочена заборгованість за процентами, 3 150,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 638174277 від 23.05.2024 в обсязі, що існував на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно зі ст. 12 вказаного Закону моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з матеріалів справи, договір кредитної лінії № 638174277 від 23.05.2024 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а отже такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки, розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.
Оскільки сторонами у письмовій формі обумовлено сплату процентів за користування кредитом, їх розмір та порядок нарахування, ці умови кредитування є узгодженими сторонами та мають виконуватися позичальником належним чином. Проценти нараховано за погодженою сторонами ставкою, у межах строку кредитування, визначеного договором (кінцева дата повернення кредиту - 22.06.2029), а тому правові підстави для відмови у їх стягненні відсутні.
При цьому суд враховує висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, відповідно до яких суд без відповідної позовної вимоги не може визнати умову кредитного договору недійсною, змінити договір та на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів, однак може і повинен тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Також у вказаній постанові зазначено, що Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит.
Договір кредитної лінії № 638174277 укладено 23.05.2024, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX, а тому на нього поширюються встановлені цим Законом обмеження. Визначена договором денна процентна ставка 1,50 % не перевищує граничного розміру, встановленого для договорів, укладених у період з 23.04.2024 по 20.08.2024, абзацом третім пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Відповідачем вимог про визнання недійсними умов кредитного договору чи про зміну договору не заявлено.
Умови договору щодо строку кредитування та порядку нарахування процентів не є нечіткими чи двозначними. Зазначення в заявці на отримання кредиту від 23.05.2024 строку кредиту «18» стосується дисконтного періоду кредитування, що прямо випливає з паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, у якому строк кредитування визначено як «до 1826 днів (Дисконтний період 18 днів, з можливістю продовження та поновлення)», а також з пунктів 3.1, 7.1-7.3, 7.4.2, 8.2 договору, якими встановлено тривалість дисконтного періоду 18 днів, кінцеву дату повернення кредиту - 22.06.2029, обов`язок позичальника сплачувати проценти щоденно після закінчення дисконтного періоду та порядок визначення процентів шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом. Отже, підстав для іншого тлумачення умов договору на користь споживача суд не вбачає.
У силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Враховуючи наведене, а також те, що отримані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку не повернуті, проценти за користування кредитом не сплачені, ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушила взяті на себе зобов`язання за договором, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 300,00 грн та за процентами в сумі 12 941,50 грн, а всього 19 241,50 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 57438 від 02.09.2026.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що витрати на надання правничої допомоги, які підлягають розподілу, включають як уже сплачені, так і ті, що лише підлягають сплаті (будуть сплачені) відповідною стороною або третьою особою.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що суд, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, вправі зменшити їх розмір, у тому числі за відсутності клопотання іншої сторони, якщо заявлена сума є неспівмірною з обсягом та складністю виконаної роботи, ціною позову і значенням справи для сторони.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; додаткову угоду № 25771187539 від 21.01.2026 до вказаного договору щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 638174277 від 23.05.2024; акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на загальну суму 7 000,00 грн, у якому зазначено: складання позовної заяви (2 год) - 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту (1 год) - 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування доказів (1 год) - 500,00 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката.
Пунктом 3.6 договору про надання правничої допомоги передбачено, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта. Отже, витрати на правничу допомогу є такими, що підлягають сплаті позивачем, а відсутність доказів їх фактичної оплати на час ухвалення рішення не є перешкодою для їх розподілу.
Разом з тим, оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд враховує, що справа є малозначною (ч. 6 ст. 19 ЦПК України), розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову становить 19 241,50 грн, а заявлена сума витрат на правничу допомогу (7 000,00 грн) складає більше третини ціни позову. Спір стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, не є складним, не потребував вивчення значного обсягу доказів чи дослідження складних правових питань; позовна заява має типовий характер, а судова практика у спорах цієї категорії є усталеною.
Крім того, вивчення матеріалів справи є невід`ємною складовою підготовки позовної заяви і не може оцінюватися як окрема послуга; адвокатський запит був направлений до банку засобами електронної пошти як загальний запит щодо значної кількості позичальників і бажаного результату не дав, а клопотання про витребування доказів подано разом із позовною заявою та є похідним від неї. Адвокат участі в судових засіданнях не брав, представництво інтересів позивача здійснювалося іншою особою.
З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, обґрунтованості, розумності та пропорційності витрат до предмета спору, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн є неспівмірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст. 11, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, суд
у х в а л и в:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 638174277 від 23.05.2024 у розмірі 19 241,50 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок одна гривня 50 копійок) грн, з яких: 6 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 941,50 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання (як внутрішньо переміщеної особи): АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено: 12 листопада 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua