Вирок від 11 листопада 2026 р. у справі №760/35480/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №760/35480/25

Суддя: Агафонов С. А.

Кримінальне провадження № 1-кп/760/2586/26

Справа № 760/35480/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025100100003876 від 19.11.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Київ, що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час, але не пізніше 20.11.2025, більш, у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту. Задля реалізації вказаного умислу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розроблено злочинний план, відповідно до якого вони придбаватимуть у лише відомих їм осіб психотропні речовин, які зберігатимуть у лише відомому їм місці та в подальшому незаконно збуватимуть особам з числа своїх знайомих.

Так, діючи відповідно до раніше розробленого плану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці ОСОБА_6 . ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, та розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, переслідуючи корисливий мотив, придбали у невстановленої особи психотропні речовини у особливо великих розмірах, після чого зберігати їх у лише відомому останнім місці.

Дані психотропні речовини, а саме: психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС масою 60,175 грам, тобто у особливо великому розмірі; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РУР масою 236, 542 грам, тобто у особливо великому розмірі, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 7,456 грам, тобто у великому розмірі вони зберігали за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де їх і було вилучено працівниками поліції в ході проведеного обшуку.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, вказав, що додати йому нічого. Запевнив суд, що більше протиправною діяльністю займатися не буде.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині також визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, вказав, що додати йому нічого.

Обвинувачені в судовому засіданні підтвердили слова свого захисника про те, що діяли внаслідок збігу тяжких сімейних обставин - хвороби матері та відсутності коштів на її лікування та своє проживання.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані прокурором докази суд визнає належними і допустимими, а вину обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, доведеною.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні психотропні речовини у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні психотропні речовини у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, раніше не судимих, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають.

Під час судового розгляду захисник вказав, що обвинувачені активно сприяли органу досудового розслідування під час його проведення, а саме, дали добровільну згоду на огляд телефонів та обшук, а також давали правдиві показання під час досудового слідства, про що надав відповідні докази.

Також захисник надав документи, що підтверджують походження обвинувачених із багатодітної родини та наявність невиліковної тяжкої хронічної хвороби матері обвинувачених. В зв`язку з цим просив застосувати положення ст. 69 Кримінального Кодексу України та більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Суд не погоджується з доводами захисника про необхідність визнання активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення обставиною, яка пом`якшує покарання обвинувачених. Наведене захисником обґрунтування, яке полягає у посиланні на визнання вини, надання правдивих показань, добровільне надання мобільних телефонів та згоду на проведення процесуальних дій, саме по собі не дає підстав для такого висновку.

У постанові від 09.01.2025 у справі № 755/14815/23 Верховний Суд зазначив, що для встановлення активного сприяння необхідно оцінювати конкретну допомогу особи у з`ясуванні обставин, які до цього не були відомі органам розслідування. У цій справі Верховний Суд погодився з невизнанням відповідної пом`якшуючої обставини, оскільки визнання вини та добровільна передача мобільного телефона не забезпечили встановлення нових обставин, які мали значення для кримінального провадження.

Так, захисником не наведено конкретних відомостей, які дозволяли б установити, які саме раніше невідомі обставини було з`ясовано завдяки діям ОСОБА_5 або ОСОБА_6 , які докази відшукано за їхньою допомогою та в чому полягав самостійний внесок кожного з них у розкриття кримінального правопорушення. Загального посилання на правдивість показань і добровільне надання предметів для встановлення цього недостатньо. Згода з обвинуваченням та розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України також не замінюють установлення ознак активного сприяння. Отже, запропоноване захисником ототожнення зазначеної процесуальної поведінки з активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення не узгоджується зі змістом п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України та наведеним підходом Верховного Суду.

Водночас суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання кожного з обвинувачених, щире каяття. ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю визнав свою винуватість, підтвердив обставини пред`явленого обвинувачення та розкаявся у вчиненому. ОСОБА_6 також повністю визнав свою винуватість, підтвердив викладені в обвинуваченні обставини, розкаявся та висловив намір надалі не вчиняти протиправних дій. Оцінюючи зміст цих пояснень у сукупності, суд розцінює їх як визнання кожним обвинуваченим власної відповідальності за вчинене та негативну оцінку своєї поведінки.

При цьому суд враховує, що щире каяття передбачає критичне ставлення особи до вчиненого, що і висловлено обвинуваченими під час судового розгляду. Крім того, у постанові від 07.11.2018 у справі № 297/562/17 Верховний Суд розмежував щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину як самостійні обставини, які можуть існувати незалежно одна від одної. Тому відсутність достатніх підстав для визнання активного сприяння не перешкоджає врахуванню встановленого судом щирого каяття відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Суд також визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обох обвинувачених, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України.

Зі свідоцтв про народження вбачається, що матір`ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_7 (а.с. 45). Надані свідоцтва про народження їхніх братів та посвідчення № НОМЕР_1 підтверджують відомості про склад сім`ї

Медична документація підтверджує, що захворювання ОСОБА_7 існувало задовго до подій цього кримінального провадження. Зокрема, у виписці за період стаціонарного лікування з 11.10.2019 до 18.10.2019 зазначено бронхіальну астму, персистуючу, середнього ступеня тяжкості, у фазі загострення.

Безпосереднє значення для оцінки сімейних обставин у період, якого стосується обвинувачення, має виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 15875 від 24.10.2025. Цим документом підтверджено перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» з 20.10.2025 до 24.10.2025 з діагнозом: «Бронхіальна астма, стадія інфекційного загострення, неконтрольована, важкий перебіг». У виписці зазначено погіршення стану здоров`я, яке передувало госпіталізації, проведене лікування та необхідність подальшого тривалого лікування. Також зафіксовано, що ОСОБА_7 не працює.

У постанові від 31.03.2025 у справі № 295/8165/23 Верховний Суд зазначив, що тяжка хвороба близької особи та важкий матеріальний стан можуть належати до тяжких сімейних обставин.

Суд враховує поєднання тяжкого загострення захворювання близької особи, необхідності продовження її лікування та нестачі коштів, про яку повідомили обвинувачені.

Отже, стосовно кожного з обвинувачених суд встановив дві самостійні обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України.

Вирішуючи питання про застосування ст. 69 КК України, суд виходить із того, що встановлення двох пом`якшуючих обставин відповідає кількісній вимозі цієї норми, проте потребує також оцінки їхнього значення для ступеня тяжкості конкретного вчинення та врахування особи кожного винного. Такий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 502/816/17, у якій наголошено на необхідності сукупного врахування щонайменше двох пом`якшуючих обставин, їхнього істотного впливу на тяжкість вчиненого та даних про особу.

Суд враховує особливо тяжкий характер кримінального правопорушення, вчинення його за попередньою змовою групою осіб, мету збуту, види психотропних речовин та встановлені розміри їхнього незаконного обігу. Ці обставини визначають значну суспільну небезпечність вчиненого та необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі. Водночас установлений вплив тяжких сімейних обставин характеризує конкретні причини формування протиправного рішення кожного з обвинувачених і зменшує ступінь докорюваності їхньої поведінки. Щире каяття характеризує їхнє ставлення до вчиненого після його припинення та має значення для оцінки перспектив виправлення. Таким чином, зазначені обставини стосуються як мотивів вчинення кримінального правопорушення, так і подальшого ставлення до нього кожного винного.

Також суд враховує молодий вік обвинувачених, відомості про те, що вони є раніше не судимими та встановлене судом щире каяття.

Оцінюючи встановлені обставини в сукупності та співвідношенні з характером вчиненого, суд доходить висновку, що поєднання щирого каяття і вчинення кримінального правопорушення під впливом збігу тяжких сімейних обставин, з урахуванням наведених даних про особу кожного обвинуваченого, їх молодий вік та відсутність судимостей, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого діяння у розумінні ч. 1 ст. 69 КК України.

Передбаченої ч. 1 ст. 69 КК України заборони застосування цієї норми при засудженні за ч. 3 ст. 307 КК України немає. За наведених обставин суд вважає обґрунтованим призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 основного покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк, нижчий від найнижчої межі у дев`ять років, установленої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України. Така індивідуалізація строку покарання, за оцінкою суду, відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України щодо його необхідності та достатності для виправлення обвинувачених і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Виходячи із зазначеного, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 307 КК України, визначивши міру покарання - шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні, кримінальним правопорушенням майнової шкоди не заподіяно.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів слід покласти на обвинувачених.

Доля речових доказів визначається на підставі положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 314, 315, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та на підставі ст. 69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 307 КК України, - у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та на підставі ст. 69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 307 КК України, - у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок відбуття основного покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного виконання вироку, зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк їх попереднього ув`язнення з 20 листопада 2025 р. по 16 січня 2026 р. включно.

Речові докази:

1) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС масою 60,175 г та психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін масою 7,251 г, упаковані до спеціального пакета експертної служби МВС України № 6113273; психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін масою 0,205 г, упаковану до спеціального пакета експертної служби МВС України № 6631904; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP масою 0,686 г, упаковану до спеціального пакета експертної служби МВС України № 3637766; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP масою 235,856 г, упаковану до спеціального пакета експертної служби МВС України № 0017717; порожні зіп-пакети, плівку для вакууматора, ізоленту, зіп-пакет із нашаруваннями порошкоподібної речовини; вакууматор; троє мірних вагів - знищити.

2) мобільний телефон MotoE13 синього кольору, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім-картою з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон Apple iPhone 13 PRO MLTP3LL/A, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон REALME C61, IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон ZTE BLADE A73 моделі ZTE 7060, IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 - повернути володільцям, у яких вони були вилучені.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів - 20502,20 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua