Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №758/15409/26
Суддя: Лещенко О. В.
Справа № 758/15409/26
3/758/4562/26
Категорія 469
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від департаменту формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, яка головою комісії з припинення політичної партії "Опозиційний блок", місце проживання невідоме, місце роботи, за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Голова комісії з припинення політичної партії "Опозиційний блок" ОСОБА_1 , 12.05.2026 року м. Київ, вул. Волоська, 6/14, порушила порядок подання Звіту за І квартал 2026 року по 11 травня 2026 року, до Національного агентства через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, про що свідчить Список, оприлюднений на офіційному веб-сайті Національного агентства, чим порушила ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні».
Таким чином, ОСОБА_1 , як посадова особа уповноважена особа політичної партії «Опозиційний блок», порушила порядок подання Звіту, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 212-21 КУпАП.
У судові засідання призначені на 15.09.2026 року, 01.10.2026 року, 11.11.2026 року, ОСОБА_1 не з`явилася, про місце і час розгляду справи сповіщена належним чином. Клопотань про відкладення справи суду не надсилала. З протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений, про що свідчить особистий підпис.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Оскільки, відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-21 КУпАП, не є обов`язковою, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 212-21 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.
Стаття 212-21 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
26 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23 серпня 2023 року № 3337-ІХ, який відновив звітування політичних партій та обов`язок Національного агентства з питань запобігання корупції перевіряти відповідні звіти.
Відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом (ч. 20 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні»).
Стаття 3 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачає, що політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим законом порядку.
Відповідно до п.п. 3,4 Розділу ІІІ Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 №102/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 №507/36129, політична партія подає до Національного агентства Звіт за I квартал - до 10 травня, за II квартал - до 09 серпня, за III квартал - до 09 листопада та за IV квартал - до 09 лютого наступного за звітним періодом року. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем завершення строку подання Звіту є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» реєстрація політичних партій, їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", після перевірки поданих матеріалів. З моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи.
Цивільна правоздатність юридичної особи згідно з ч.4 ст. 91 Цивільного кодексу України виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань запису про її припинення.
Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про політичні партії в України» заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про членів таких органів (крім керівника), припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.
Частиною 3 зазначеної норми передбачено, що у разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи призначають голову, членів такої комісії або ліквідатора політичної партії, її структурних утворень в рішенні про їх припинення. Головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатором призначається, якщо інше не встановлено рішенням суду, керівник органу управління політичної партії або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, а якщо такі керівник та особа відсутні або повідомили про відмову від виконання відповідних обов`язків у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, - інша особа, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено.
Частиною 4 зазначеної норми передбачено, що за заявою голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи здійснюють заміну голови, члена такої комісії або ліквідатора відповідно на іншу особу, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено. Заява голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення не вимагається у разі смерті фізичної особи, визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення судом фізичної особи померлою, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи на підставі рішення суду, визнання судом фізичної особи недієздатною.
Положеннями ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України визначено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідації комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, Звіти партій, що перебувають у стані ліквідації/припинення, необхідно подавати за відповідні періоди до дати ліквідації/припинення, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.п. 1,2 Розділу ІІ, п.п. 1, 8, 9 Розділу ІІІ Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 №102/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 №507/36129, Звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту (далі - уповноважена особа), до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - УЕП), керівника (уповноваженої особи) політичної партії. Поданню Звіту передує процес його формування, який полягає в заповненні електронних форм інформацією, передбаченою Реєстром відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні».
Політична партія після створення облікового запису політичної партії в Реєстрі подає сформований Звіт до Національного агентства засобами електронного зв`язку через мережу Інтернет. Кожному поданому Звіту Реєстр автоматично присвоює унікальний ідентифікатор Звіту, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого Звіту. Інформація, внесена керівником (уповноваженою особою) політичної партії до Звіту, автоматично оприлюднюється (за винятком інформації з обмеженим доступом) в публічній частині Реєстру.
Статтею 3 Закону України «Про політичні партії в України» передбачено, що Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Відповідно до ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідації комісії) або до ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про політичні партії в України» у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: попередження про недопущення незаконної діяльності, заборона політичної партії.
Отже, враховуючи норми статті 19 Закону України «Про політичні партії в України», а також приписи статей 7, 9, 23, 24 КУпАП, суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 212-21 КУПАП є голова комісії з припинення політичної партії.
Повноваження Степановської Ольги Анатоліївни, як голови комісії з припинення політичної партії підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 10-16). Крім того, повноваження ОСОБА_1 підтверджуються заявою про згоду на призначення головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії "Опозиційний блок" від 06.10.2025 (а.с. 23) та правовим висновком Міністерства юстиції України щодо відповідності вимогам Конституції та законів України, статуту (положенню) громадського формування документів, поданих для державної реєстрації зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора політичної партії "Опозиційний блок" Міністерства юстиції України від 01.12.2025 (а.с. 24).
Станом на 27.07.2026 року, ОСОБА_1 , як голова комісії з припинення політичної партії "Опозиційний блок" не подала звіт за І квартал 2026 року до Національного агентства через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, який повинна була подати в строк до 11 травня 2026 року (а.с.17-18).
Вина ОСОБА_1 підтверджується Списком, оприлюднений на офіційному веб-сайті Національного агентства від 19.05.2026 року, у якому зазначено, що політична партія "Опозиційний блок" (66 порядковий номер списку) не подала звіт за І квартал 2026 року.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 212-21 КУпАП, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина безумовно, «поза розумним сумнівом», доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, які безпосередньо досліджені судом першої інстанції.
Разом з цим, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, тричі не з`явилась до суду, отже остання не скористалась своїм правом на надання пояснень та заперечень під час судового розгляду.
Санкцією ст. 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення у виді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.
Вирішуючи питання щодо накладення стягнення, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень її вини, майновий стан, та вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 212-21 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв`язку з ухваленням стосовно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з неї слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 40-1, 212-21, 221, 251, 252, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсота) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua