Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №691/1553/23 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №691/1553/23

Суддя: Василенко Л. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Черкаси

Справа № 691/1553/23

Провадження № 22-ц/821/1787/26

Категорія: 304090200

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» – адвоката Рудницького Юлія Ігоровича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 19.06.2019 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501154543.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Також, умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, однак позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 68 841,29 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 68 841,29 грн, суму сплаченого судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у наданому позивачем розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 501154543 не відображено сплачених коштів відповідачем, згідно до наданих нею квитанцій. Крім того, у зазначеному розрахунку вказано кінець розрахункового періоду 28.02.2023, у той час, як строк дії кредитної картки 3 роки з моменту випуску, дата відкриття відновлювальної лінії 19.06.2019, дата повернення кредиту 19.12.2021, а інформація про те, що Кредитний договір автоматично пролонгується, в матеріалах справи відсутня.

Разом із тим, у п. 3 Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501154543, у графі «Повернення заборгованості», зазначено зовсім інші реквізити кредитного зобов`язання, а саме: Кредитний договір № 501094989 від 12.12.2018, суму заборгованості 21 667,67 грн та рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа Банк», на який мали бути перераховані кошти. Водночас ці відомості не відповідають умовам Кредитного договору № 501154543 від 19.06.2019, укладеного між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , оскільки відрізняються як номер і дата Договору, так і номер рахунку, зазначений для перерахування коштів.

Водночас, відповідачем подано до суду доказ у виді довідки про закриття кредиту, за змістом якої позичальник ОСОБА_1 , станом на 13.02.2024 заборгованості перед АТ «Сенс Банк» за Кредитним договором № 501154543 від 19.06.2019 не має.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скарги

24.06.2025, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник АТ «Сенс Банк» – адвокат Рудницький Ю. І. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Городищенського районного суд Черкаської області від 25.05.2026 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказав, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального і матеріального права.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність заборгованості, оскільки не надав належної оцінки виписці за рахунком відповідача, яка відображає рух коштів, зняття готівки та нарахування відсотків саме за операціями відповідача та помилково надав перевагу фрагментарній «історії рахунку», наданій відповідачем.

Зазначив, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив суть банківського продукту та правовідносин сторін. Наявність посилання на Договір № 501094989 від 12.12.2018 свідчить про те, що новий Кредитний договір № 501154543 від 19.06.2019 мав характер часткового рефінансування (перекредитування) попереднього боргу відповідача. Зарахування частини ліміту в рахунок погашення попереднього Договору не свідчить про відсутність чи дефектність зобов`язань за новим Договором, а навпаки, підтверджує факт надання кредиту та виникнення нових обов`язків у відповідача, які нею виконані не були.

Разом з тим, скаржник вважає помилковим висновок суду щодо безпідставності нарахування заборгованості після закінчення строку дії платіжної картки, оскільки саме по собі закінчення строку її дії не припиняє невиконаного грошового зобов`язання, яке припиняється лише належним виконанням.

Крім того, зазначає, що суд безпідставно визнав довідку від 13.02.2024 про відсутність заборгованості за Кредитним договором беззаперечним доказом виконання відповідачем зобов`язань, не з`ясувавши обставин її формування та можливого списання заборгованості з балансових рахунків Банку. При цьому таке списання, на думку скаржника, не є прощенням боргу в розумінні ст. 605 ЦК України та не припиняє зобов`язання боржника.

На думку скаржника, суд також не врахував, що надані відповідачем квитанції на загальну суму 122 436,55 грн, у тому числі платіж від КС «Кредит-Союз» у розмірі 55 000 грн, підтверджують лише часткове погашення кредитного навантаження та не спростовують наявності заборгованості з огляду на розмір встановленого кредитного ліміту, користування кредитними коштами, нараховані відсотки та штрафні санкції. У зв`язку із цим скаржник вважає, що судом порушено принцип змагальності сторін та неправильно оцінено надані докази.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судом встановлено, що 19 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 уклала з Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501154543 (т. 1 а.с. 4).

Кредит надавався позичальнику для власних потреб у розмірі 78 232,33 грн, шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Альфа Банк» МФО 300346, дата повернення кредиту – 19 грудня 2021 року, процентна ставка річних – 26%, строк дії кредитної карти 3 роки з моменту випуску, про що відображено в Оферті на укладання угоди про надання кредиту № 501154543 (т. 1 а.с. 89).

Згідно Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком №1 до Угоди про надання кредиту №501154543 від 19 червня 2019 року, дата платежів та кількість днів у розрахунковому періоді, зазначено включно до 19 грудня 2021 року, тобто до дати повернення кредиту (т. 1 а.с. 89).

З довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та з умовами програми страхування життя, умовами Договору добровільного страхування життя клієнтів відповідач ознайомлена, що підтверджується відповідною довідкою та заявою (т. 1 а.с. 90-91).

Відповідач ОСОБА_1 прийняла пропозицію ПАТ «Страхова компанія «Уніка життя» на укладання Договору про використання аналогу власноручного підпису та факсимільного відтворення печатки (т. 1 а.с. 92).

Згідно Паспорту споживчого кредиту, розділ 1, сума/ліміт кредиту становить 102 897,00 грн, строк кредитування 30 місяців, процентна ставка, відсотків річних – 13,99% (а.с.90). Реальна річна процентна ставка становить 26% та відображена у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту (а.с.91).

Відповідно до наданого розрахунку за кредитом, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 68 481, 29 грн (т. 1 а.с. 114).

03 липня 2023 року позивачем направлено засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором № 501154543, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 68 481, 29 грн (т. 1 а.с. 26-32).

Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» 12 серпня 2022 року, затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року (т. 1 а.с. 33-34).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Згідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що зі змісту Оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501154543 від 19.06.2019 вбачається, що в ній ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту на умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 102 897,00 грн; процентна ставка, % річних 13,99%, тип ставки - фіксована; строк кредиту 30 міс.

Під час користування кредитом ОСОБА_1 пропонує Банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення Угоди; б) за обслуговування кредиту 2,10% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту 19.12.2021.

Для повернення заборгованості за Угодою пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у Банку. Кредитні кошти просить надати для власних потреб у розмірі 78 232,33 грн, спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 ; повернення заборгованості за Кредитним договором № 501094989 від 14.12.2018 у розмірі 21 667,17 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в AT «Альфа-Банк»; оплати страхового платежу в розмірі 2 997,00 грн згідно Договору добровільного страхування життя клієнтів № 007.501154543.111 від 19.06.2019, спосіб оплати – переказ коштів на рахунок ПРАТ «СК «Уніка життя» № 26505011052702 відкритий в АТ «Альфа-Банк».

На підтвердження укладення вищевказаного Договору позивачем до позову також долучено підписані відповідачем: Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 501154543 від 19.06.2019, який є графіком платежів та розрахунків сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг; паспорт споживного кредиту та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, однак ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 68 481,29 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості.

Водночас, відповідачем до суду першої інстанції на підтвердження виконання умов Кредитного договору надано докази, а саме: копію квитанції № 32240268 від 11.07.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 990,00 грн; копію квитанції № 33606791 від 09.08.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 990,00 грн; копію квитанції № 35207798 від 10.09.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 400,00 грн; копію квитанції № 36791958 від 08.10.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 200,00 грн; копію квитанції № 38660565 від 09.11.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 200,00 грн; копію квитанції № 40386696 від 08.12.2019 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 250,00 грн; копію квитанції № 42434246 від 10.01.2020 про сплату на кредитний рахунок № НОМЕР_3 коштів в сумі 6 200,00 грн (т. 1 а.с. 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61).

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

Разом із тим, проаналізувавши розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 501154543, колегія суддів звертає увагу на те, що в ньому не відображено суми коштів, сплачених відповідачем у рахунок погашення заборгованості, факт внесення яких підтверджується наданими нею квитанціями.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок заборгованості здійснено за період до 28 лютого 2023 року, тоді як, згідно з матеріалами справи, відновлювальну кредитну лінію відкрито 19 червня 2019 року, кінцевий строк повернення кредиту визначено до 19 грудня 2021 року, а строк дії кредитної картки становить три роки з дати її випуску. Водночас матеріали справи не містять належних доказів продовження строку дії Кредитного договору, зокрема в автоматичному порядку, що ставить під сумнів обґрунтованість нарахування заборгованості за межами визначеного строку кредитування.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спірним Кредитним договором, то на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту та його розміру, а також докази, що на день подачі позову заборгованість за Кредитним договором існує та позичальником не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем до суду була надана довідка, видана АТ «Сенс Банк» про відсутність станом на 13 лютого 2024 року заборгованості за Кредитним договором № 501154543 від 19 червня 2019 року та що Кредитний договір закрито (т. 1 а.с. 124).

При цьому скаржник, будучи обізнаним про наявність у відповідача вказаної довідки, не надав належних та допустимих доказів на її спростування, не обґрунтував, з яких причин за наявності документа, виданого самим кредитором та підтверджуючого відсутність заборгованості, він продовжує наполягати на наявності у відповідача боргових зобов`язань за цим Кредитним договором.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача непогашеної заборгованості за Кредитним договором № 501154543 від 19 червня 2019 року, а також не спростовано наданих відповідачем доказів на підтвердження відсутності такої заборгованості.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи чи порушення норм матеріального або процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Відтак колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог закону, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» – адвоката Рудницького Юлія Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 11 листопада 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua