Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №644/945/21 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №644/945/21

Суддя: Обідіна О. І.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/945/21 Номер провадження 22-ц/814/3321/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Карпушина Г.Л., Панченка О.О.,

за участю секретаря Дороженка Р.Г.,

розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (надалі ПрАТ «УАСК «АСКА») та ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальні збитки, заподіяні внаслідок ДТП в сумі 126000 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 19 серпня 2018 року близько 23:30 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Науки, 45/1 в м. Харкові, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю «БМВ» д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року (справа №638/12617/18) провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 - закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності та зазначено, що суд позбавлений можливості визнати його винним в скоєнні адміністративного правопорушення, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця наземного транспортного засобу — автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «УСК «АСКА» відповідно до поліса АМ/6500066.

19 серпня 2018 року ним було подано до страхової компанії заяву про настання страхового випадку, у зв`язку з чим страховиком відкрито страву № 8871 за 2018 рік. Станом на час звернення до суду відшкодування шкоди не здійснено.

На його звернення до СТО щодо розрахунку вартості ремонту, остання становить 240060 грн, проте після проведення ремонтних робіт ним частково було сплачено за проведений ремонт 100000 грн, які підлягають стягненню солідарно з відповідачів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2000 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 58486,17грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витратити у вигляді судового збору у розмірі 20 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 584,86 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про доведеність позивачем вартості відновлювального ремонту в сумі 60486,17 грн, яку стягнув зі страховика та відповідно 2000 грн франшизи з винуватця ДТП.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «ВУСО», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, зменшивши стягнуту суму з 58486,17 грн до 29243,08 грн.

Звертає увагу на висновки комісійної - автотехнічної експертизи, згідно яких дії обох водіїв не відповідали вимогам ПДР та знаходилися в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної пригоди, тобто вина водіїв обопільна, а отже шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаному доказу, фактично залишив його поза увагою, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди лише за рахунок страховика.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення останньої.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 19 серпня 2018 року близько 23:30 год водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Харкові по просп. Науки, 45/1 не надав перевагу автомобілю БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали значні механічні пошкодження.

Відносно водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки ним при повороті ліворуч не було надано перевагу в русі автомобілю «БМВ» д.н.з. НОМЕР_2 , тобто не дотримано п. 16.13 ПДР.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набула чинності.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії ПрАТ «УСК «АСКА» відповідно полісу АМ/6500066 від 18.08.2018, правонаступником якої є ПрАТ «СК «ВУСО».

19 серпня 2018 року позивачем подано до страхової компанії заяву про настання страхового випадку.

Згідно висновку комісійної судової автотехнічної експертизи № 25675 від 30.11.2018, яка була проведена під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, водій автомобіля ВАЗ Коломойцев О.С. повинен був діяти у відповідно з вимогами п.п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньої транспортній ситуації технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п.п.10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди.

Оскільки страховою компанією не було здійснено страхове відшкодування ОСОБА_1 звернувся до суду.

Ухвалюючи рішення, суд взяв до уваги як висновок судової автотехнічної експертизи, якою встановлено причинний зв`язок між діями водія ОСОБА_2 , який порушив правила дорожнього руху, з наслідками ДТП, а також звіт про вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, у зв`язку з чим стягнув із страхової компанії спричинену настанням страхового випадку шкоду, вирахувавши при цьому вартість франшизи в 2000 грн, яку стягнув з ОСОБА_2 .

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з вказаним висновком суду з огляду на наступне.

За змістом ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною першою статті 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 29 вищевказаного закону в разі пошкодження транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу.

Згідно з п. 12.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами зазначеного підпункту.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В даному випадку має місце дорожня пригода за участю двох транспортних засобів, які в результаті зіткнення отримали механічні ушкодження.

Працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно водія ОСОБА_2 за порушення ним п. 16.13 КУпАП.

За результатами розгляду справи в суді провадження по ній було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Прийнявши до уваги закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно останнього в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий суд, з посиланням на правові висновки Верховного Суду зазначив, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП, а не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

При цьому суд, поклавши відповідальність на страховика винуватця ДТП взяв до уваги висновок комісійної судової автотехнічної експертизи №25675 від 30.11.2018, згідно якого дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам ПДР та з технічної точки хору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди.

Разом з тим суд не взяв до уваги, що вказаним висновком також встановлено не відповідність дій іншого водія – позивача ОСОБА_1 п.п. 12.3, 12.4 ПДР, які теж з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Зазначені висновки експертизи, які є належними та допустимими доказами, оскільки стосується предмета доказування і не були спростована в ході судового розгляду іншими доказами, свідчать про те, що дії обох водіїв внаслідок порушення ними правил дорожнього руху призвели до наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів.

Між тим, вказаний висновок не був повною мірою оцінений судом першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлених фактичних обставин по справі та невірне застосування норми матеріального права, зокрема положень ст. 1188 ЦК України, що призвело до помилкового вирішення спору.

Враховуючи, що дії обох водіїв знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП, отже розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з страховика необхідно визначати з урахуванням положень ст. 1188 ЦК України, тобто в залежності від ступеня вини учасників пригоди.

Між тим, враховуючи відсутність висновку експертизи про встановлення співвідношення ступеня вини учасників ДТП, на чому сторони не наполягали під час розгляду справи в місцевому суді та відповідних клопотань не заявляли, колегія суддів приходить до висновку про необхідність розподілення ступеню вини між учасниками пригоди порівну тобто, 50 на 50.

За вказаних обставин рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення стягнутих з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків на половину, тобто з 58486,17 грн до 29243,08 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 13 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи зміну рішення суду та часткове задоволення позовних вимог на 31,2% (з заявлених 100000 грн задоволено 31243,08 грн, з них до страховика на 29243,08 грн), у відповідному співвідношенні підлягає стягненню з відповідача на користь позивача і 292,43 грн судового збору.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 964,30 грн., що складає 70,8% розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди змінити, зменшивши стягнуту суму з 58486,17 грн. до 29243,08 грн.

Змінити розподіл судових витрат, стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 292,43 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 964,30 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2026 року.

Судді: Обідіна О.І. Карпушин Г.Л. Панченко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua