Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №554/15643/25
Суддя: Карпушин Г. Л.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/15643/25 Номер провадження 22-ц/814/3371/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлова І. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокум. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Троцко Юрія Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,-
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2025 року позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 1224,7 грн, з яких 1008,4 грн - основний борг, 45,34 грн - 3% річних, 170,96 грн - інфляційних втрат, а також 3028 грн судового збору.
Позов умотивований тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , отримує вказану послугу. Однак, свої зобов`язання щодо оплати послуг з розподілу природного газу останній не виконував, в результаті чого станом на 01.11.2025 року утворилася заборгованість за період 01.01.2020 року по 01.11.2025 року в сумі 1008,40 грн.
Заочним рішення позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу було задоволено.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу станом на 01.11.2025 року у сумі 1008 грн 40 коп., 3 % річних у сумі 45 грн 34 коп., інфляційні витрати у сумі 170 грн 96 коп., а також судовий збір у сумі 3028 грн, а всього 4252 грн 70 коп.
З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 грудня 2025 року.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що зазначене рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того зазначає, що починаючи з січня 2022 року, позивач без будь-якого належного технічного, документального чи нормативного обґрунтування самовільно змінив групу споживання та почав здійснювати нарахування як для споживача, який використовує природний газ для підігріву води, хоча жодний газовий водонагрівальний прилад у квартирі не встановлено.
Акцентує увагу суду, що після ухвалення заочного рішення, позивач визнав, що попередні нарахування були здійснені неправильно, а заявлена до стягнення заборгованість не відповідає фактичному стану розрахунків сторонами.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» прохає відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.12.2025. Залишити без змін рішення у справі Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.12.2025 року.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу. Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Споживачу ОСОБА_1 присвоєно персональний код ідентифікації споживача (Код ЕІС): 56ХМ26І01253004W, особовий рахунок (о/р) НОМЕР_1 , як суб`єкту ринку природного газу за адресою об`єкта розподілу природного газу: АДРЕСА_1 .
З даних картки абонента ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 , вбачається, що відповідач споживав природний газ в період з 01.01.2020 року по 01.11.2025 року та йому щомісячно відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем та Договору нараховувалося: з 01.01.2020 року по 11,97 грн, з 01.07.2020 року по 13,73 грн, з 01.01.2021 року по 7,53 грн, з 01.02.2021 року по 6,94 грн, з 01.01.2022 року по 22,18 грн, з 01.01.2023 року по 22,18 грн, з 01.01.2024 року по 22,18 грн, з 01.01.2025 року по 22,18 грн, які споживач повинна сплачувати відповідно до п.6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу на підставі рахунку Оператора ГРМ.
Станом на 01.11.2025 року сума заборгованості відповідача перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» становить 1008,40 грн, яка сплачена не була.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи та надає відповідачу послуги з розподілу природного газу за адресою його місця проживання. Відповідач, будучи побутовим споживачем природного газу, фактично приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом документально підтвердженого споживання газу, однак належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг, унаслідок чого утворилася заборгованість. Оскільки позивачем підтверджено розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 1008,40 грн, а також нарахування інфляційних втрат у розмірі 170,96 грн та трьох процентів річних у сумі 45,34 грн, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення зазначених сум із відповідача
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Розподіл природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно з п.1 ч.2 цієї статті виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу. Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Споживачу ОСОБА_1 присвоєно персональний код ідентифікації споживача (Код ЕІС): 56ХМ26І01253004W, особовий рахунок (о/р) НОМЕР_1 , як суб`єкту ринку природного газу за адресою об`єкта розподілу природного газу: АДРЕСА_1 .
З даних картки абонента ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 , вбачається, що відповідач споживав природний газ в період з 01.01.2020 року по 01.11.2025 року та йому щомісячно відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем та Договору нараховувалося: з 01.01.2020 року по 11,97 грн, з 01.07.2020 року по 13,73 грн, з 01.01.2021 року по 7,53 грн, з 01.02.2021 року по 6,94 грн, з 01.01.2022 року по 22,18 грн, з 01.01.2023 року по 22,18 грн, з 01.01.2024 року по 22,18 грн, з 01.01.2025 року по 22,18 грн, які споживач повинна сплачувати відповідно до п.6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу на підставі рахунку Оператора ГРМ. Станом на 01.11.2025 року сума заборгованості відповідача перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» становить 1008,40 грн, яка сплачена не була.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем відповідачу послуг з розподілу природного газу та фактичного споживання останнім природного газу за відповідною адресою, що свідчить про приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу. При цьому обов`язок споживача з оплати отриманих послуг є безумовним та випливає як з умов договору, так і з вимог чинного законодавства. Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо оплати послуг, унаслідок чого утворилася заборгованість, а її розмір, як і суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, підтверджено наданими позивачем доказами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при перегляді його в апеляційному порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2026 року
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua