Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №296/9704/24
Суддя: Шевчук А. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9704/24 Головуючий у 1-й інст. Пилипюк Л. М.
Категорія 36 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
справу №296/9704/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни у виконавчих провадженнях №78103006 та №78103103
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 15 жовтня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Пилипюк Л.М. у м.Житомирі,
у с т а н о в и в:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку розділу VII ЦПК України. Просив: визнати рішення, дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни у виконавчому провадженні №78103006 під час винесення постанов від 15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, а також постанови від 16 травня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника незаконними (неправомірними); скасувати постанови, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. у виконавчому провадженні №78103006 від 15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження; про арешт коштів боржника та постанову від 16 травня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; визнати рішення, дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. у виконавчому провадженні №78103103 під час винесення постанови від 15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження, а також постанови від 16 травня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника незаконними (неправомірними); скасувати постанови, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. у виконавчому провадженні №78103103 від15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження та постанову від 16 травня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Скарга обґрунтована тим, що приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Є.О. здійснювала примусове виконання заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира №296/9704/24 за позовом КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Він 02 червня 2025 року він отримав рекомендований лист від приватного виконавця, в якому було сім постанов, прийнятих у виконавчих провадженнях №78103006 та №78103103. Приватним виконавцем Волковою Є.О. відкрито два виконавчих провадження щодо примусового виконання одного рішення суду, а саме: виконавче провадження №78103006 щодо стягнення 72 644,32 гривень боргу та 7 264,43 гривень основної винагороди приватного виконавця; та виконавче провадження №78103103 щодо стягнення 3 028 гривень судового збору та 302,8 гривень основної винагороди приватного виконавця. В межах виконавчого провадження №78103006 постановою приватного виконавця Волкової Є.О. від 15 травня 2025 року накладений арешт на його ( ОСОБА_1 ) кошти, зокрема, на кошти, що становлять заробітну плату на його картковому рахунку, відкритому у АТ КБ «ПриватБанк», цільове призначення якого виключно отримання заробітної плати за місцем основної роботи. На час накладення арешту на рахунку цільової картки для отримання заробітної плати знаходилося 61 977,73 грн заробітної плати, які були незаконно стягнуті. Крім того, приватний виконавець Волкова Є.О. в межах кожного з виконавчих проваджень №78103006 та №78103103 винесла постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на повні суми стягнень по кожному виконавчому провадженні та спрямувала їх за місцем роботи для примусового стягнення - відрахування із заробітної плати. Незважаючи на те, що з його арештованого зарплатного рахунку вже було стягнуто 61 977,73 грн заробітної плати, приватний виконавець також постановила звернути стягнення на заробітну плату не на залишок боргу, а на загальну суму 84 528,51 грн. Приватний виконавець Волкова Є.О. фактично за тиждень стягнула з нього 65 570,04 грн заробітної плати, що перевищує межі дозволених законом розмірів відрахувань із заробітної плати, а розподіл вказаної стягнутої суми не відповідає вимогам ст.45 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаними діями ОСОБА_2 порушила його право на винагороду за працю, створила життєві умови, за яких він не міг забезпечити собі фізичне існування та поставила його на межу виживання, чим спричинила йому фізичні страждання та моральну шкоду. Постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №78103006 та виконавчого провадження №78103103 не містять обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 6 та 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зокрема: приватний виконавець не дотрималася правил засвідчення копій постанов; у мотивувальних частинах постанов відсутні мотиви, на підставі яких прийняте відповідне рішення; строк і порядок оскарження постанов викладено лише опосередковано, що не дозволяє зрозуміти безпосередній час (строк) та порядок оскарження; не вказано строк і порядок набрання чинності постановою. Заява представника стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2025 року підписана юрисконсультом Олександрою Левченко, якою надана копія простроченої довіреності від 02 січня 2024 року №12/10 зі строком дії до 31 грудня 2024 року (міститься у АСВП). За вказаних обставин у приватного виконавця не було законних правових підстав розпочинати примусове виконання рішення відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова від 15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження №78103006 та постанова від 15 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження №78103103, а також всі подальші рішення, дії/бездіяльності, вчинені приватним виконавцем Волковою Є.О. з часу відкриття вказаних виконавчих проваджень, є незаконними/неправомірними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та винести нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд не дослідив спосіб спрямування йому приватним виконавцем документів та проігнорував заявлене ним клопотання про витребування у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» інформації/відомостей/витягу з реєстру (доказів) про обсяг, час вчинення, назви документів та їх кількість, а також про факти видалення та/або заміни одних документів іншими (у разі вчинення таких дій ОСОБА_2 та у який час) у межах кожного ВП №78103006 та №78103103, яке також міститься у письмових поясненнях, переданих через канцелярію Корольовського районного суду міста Житомира 15 серпня 2025 року в матеріалах справи №296/9704/24, натомість замінив його витребуванням у приватного виконавця матеріалів виконавчих проваджень на паперових носіях, які не є рівнозначною заміною та не можуть бути належними доказами у цій справі. Паперовий документ може бути підмінений на інший, тим більше у такий великий проміжок часу – часу ознайомлення з його скаргою, якою висвітлено наявні порушення, до часу надання суду матеріалів виконавчих проваджень. За власними письмовими твердженнями ОСОБА_2 приватний виконавець не заперечує, а визнає власну халатність та помилки і прямо вказує, що нібито завантажувала дві довіреності, тобто спочатку прострочену, а потім нібито правильну, але у АСВП у кожному з виконавчих проваджень правильна довіреність відсутня. На час винесення оскаржуваної ухвали в АСВП по кожному виконавчому провадженні міститься лише одна і та сама прострочена довіреність, завантажена 15 липня 2025 року, а інша нібито правильна довіреність, яку, як стверджує ОСОБА_2 , вона також завантажувала, відсутня. Судом не встановлено, що саме оглянута у судовому засіданні копія довіреності від 31 грудня 2024 року №4696/10 була долучена до кожної із заяв стягувача від 28 березня 2025 року про відкриття виконавчих проваджень, а не була покладена приватним виконавцем у паперові матеріали справи після ознайомлення зі змістом його скарги, усвідомлення власної халатності для запізнілого виправлення ситуації та надання для огляду в судовому засіданні. Твердження суду на сьомій сторінці оскаржуваної ухвали про наявність у оригіналах виконавчих проваджень №78103103 та №78103006 копії довіреності від 31 грудня 2024 року №4696/10, доданої представником стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Олександрою Левченко до своїх заяв про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2025 року, є констатуючим та вказує на наявність копії вказаної довіреності у паперових носіях виконавчих проваджень виключно на час їх огляду судом під час судового засідання, та жодним чином не підтверджує додання саме цієї довіреності до заяв про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2025 року. Інформація, що зафіксована та міститься у АСВП, прямо та безальтернативно свідчить, що до кожної із заяв стягувача від 28 березня 2025 року про відкриття виконавчих проваджень було долучено саме прострочену довіреність від 02 січня 2024 року №12/10, термін дії якої сплив 31 грудня 2024 року, що вказує на відсутність підстав прийняття заяв та відкриття виконавчих проваджень. Приватний виконавець Волкова Є.О. не перевірила фактичні повноваження представника, прийняла прострочену довіреність, долучену до заяв стягувача, відсканувала їх та внесла (завантажила) до АСВП і саме наявність простроченої довіреності та її зміст прямо свідчать про наявність порушень та протиправність діянь на час підписання заяв/відкриття виконавчих проваджень. Відсутність у постанові приватного виконавця прямо передбачених обов`язкових реквізитів, тим більше таких суттєвих як строк та порядок набрання чинності, позбавляє можливості встановити час та фактичну чинність постанов та прямо вказує на їх незаконність. Неналежно засвідчені документи можуть не відповідати оригіналам, а вказані обставини судом не досліджувалися, копії матеріалів виконавчих проваджень не порівнювалися з оригіналами. Суд не врахував, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах. Проте, в порушення вказаної норми приватний виконавець Волкова Є.О. винесла як постанову про арешт коштів боржника, так і постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Суд не врахував, що в заяві стягувача не зазначено будь-яких рахунків та/або майна. Арешт на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела доходу та порушує право на отримання винагороди за працю. Приватним виконавцем порушені вимоги ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» при розподілі стягнутих сум, черговості та спрямованості відповідних сум. Суд не застосував вимоги частини третьої ст.45 та частини сьомої ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору та у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (приватний виконавець порушила вказані норми та не повернула йому виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця. Приватний виконавець Волкова Є.О. у своїх поясненнях повідомляє недостовірну інформацію та прямо вводить суд в оману, враховуючи, що вона особисто отримала від Головного управління звіт про здійснені відрахування та виплати на суму 3 592,31 грн в межах ВП №78103006, зареєструвала його за своїм вхідним номером 5752 або 5152 (нечітко написано від руки) та завантажила до АСВП по ВП 78103006 під номером 15 у списку інші документи, що може бути перевірено судом. Згідно з розрахунковим листом за травень 2025 року відповідне утримання з його заробітної плати за місяць роботи склало 3 592,31 грн. У АСВП за номером ВП №78103006 у вкладці «Інші документи» під порядковим номером «15» Волковою Є.О. 05 червня 2025 року власноруч завантажений звіт Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області про здійснення відрахувань за травень 2025 року, зареєстрований приватним виконавцем, із якого вбачається, що з його заробітної плати утримано 3 592,31 грн та 29 травня 2025 року здійснений перерахунок приватному виконавцю. Судом не враховано, що свідомо допущені ОСОБА_2 порушення вимог законодавства забезпечили їй можливість на протязі одного місяця – травня, а фактично за тиждень стягнути його зарплатних коштів у загальній сумі 65 570,04 грн, що багатократно перевищує межі дозволених законом розмірів відрахувань заробітної плати. На тривалий час він залишився без коштів, необхідних для забезпечення власної життєдіяльності та існування, був позбавлений можливості отримувати винагороду за працю (заробітну плату) та придбавати продукти харчування. Він отримав стійку моральну та психологічну травму, вплив якої є суттєвим, не зник та продовжується до цього часу. Судом не враховано, що наступні дії приватного виконавця (зняття арешту, закінчення виконавчих проваджень) не повернули його у становище, що існувало до часу незаконного відкриття ОСОБА_2 виконавчих проваджень, не поновили його порушені права, не відновили його фінансового стану та не повернули йому ту частину коштів, яка була стягнута незаконно. Реагування ОСОБА_2 на відповідні події та зняття арешту і закінчення виконавчих проваджень не легітимізує автоматично її попередні протиправні рішення, дії/бездіяльність. Порушення його прав не усунуто та наразі триває, він продовжує нести надмірний тягар, істотні негативні наслідки протиправних рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Є.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
При цьому покликається на те, що довіреність від 31 грудня 2024 року №4696/10 відповідає вимогам чинного законодавства та засвідчує наявність повноважень представника О.Левченко на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання (стягнення) від імені стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. Вжиті приватним виконавцем заходи з арешту активів боржника є прямим обов`язком приватного виконавця, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження». Виконуючи рішення суду, виконавець може накласти арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною четвертою ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». В заявах стягувача останній просив звернути стягнення на заробітну плату боржника. Винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є прямим обов`язком приватного виконавця, а не правом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - ухвалу скасувати та винести нове судове рішення, яким його скаргу на дії приватного виконавця задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники справи(стягувач та приватний виконавець) у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.237-238). Стягувач – КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР спрямував заяву про проведення судового засідання без участі його представника. Відповідно до змісту частини другої ст.372 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з наступних підстав.
Частина перша ст.129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
За ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Із метою забезпечення реалізації покладених Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця обов`язків із примусового виконання судового рішення в розділі VII ЦПК України регламентовано процедуру судового контролю за виконанням судового рішення.
Так, відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що заочним рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 05 грудня 2024 року в справі №296/9704/24 був задоволений позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 72 644,32 грн заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії та 3 028 грн судового збору.
Корольовським районним судом міста Житомира 16 січня 2025 року за заявою стягувача були видані два виконавчих листа в справі №296/9704/24 (а.с.53,59).
Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Є. О. 15 травня 2025 року засобами поштового зв`язку отримала заяви стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради про прийняття виконавчих документів, до яких додано оригінали виконавчих листів, виданих Корольовським районним судом міста Житомира 16 січня 2025 року в справі №296/9704/24.
Із метою примусового виконання вказаних вище виконавчих документів приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. було відкрито два виконавчих провадження №78103006 та №78103103, які в подальшому були об`єднані в зведене виконавче провадження №78106954.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №78103103 (а.с.107-120): постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 15 травня 2025 року було відкрито виконавче провадження (ВП №78103103) щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 3 028 грн судового збору. Також 15 травня 2025 року приватним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 15 травня 2025 року об`єднано виконавчі провадження №78103006, №78103103 у зведене виконавче провадження № 78106954.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 16 травня 2025 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Житомирській області; постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 3 975,28 грн, в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 21 травня 2025 року закінчено виконавче провадження №78103103 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 3 028 грн судового збору на підставі п.9 частини першої ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавцем установлено, що рішення боржником фактично виконано, заборгованість перерахована стягувачу в повному обсязі.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №78103006 (а.с.121-135): постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 15 травня 2025 року було відкрито виконавче провадження (ВП №78103006) щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР 72 644,32 грн заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії. Також 15 травня 2025 року винесено постанови приватним виконавцем про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 16 травня 2025 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Житомирській області; постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 80 553,23 грн, в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 26 червня 2025 року виконавче провадження №78103006 закінчено на підставі п.5 частини першої ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки встановлено, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 червня 2025 року скасоване заочне рішення у справі №296/9704/24.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №78106954 (а.с.136-150): постановою приватного виконавця від 15 травня 2025 року об`єднано виконавчі провадження №78103006 та №78103103.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. від 15 травня 2025 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 84 528,51 грн.
Постановами приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 24 червня 2025 року та від 26 червня 2025 року знято арешт з усіх рахунків, які належать боржнику ОСОБА_1 , оскільки приватним виконавцем встановлено, що ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 18 червня 2025 року скасоване заочне рішення в справі №296/9704/24.
Доводи апеляційної скарги про те, що до заяв стягувача від 28 березня 2025 року про відкриття виконавчих проваджень долучена довіреність, термін якої сплив 31 грудня 2024 року, не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ч астини третьої ст.16 Закону України «Про виконавче провадження», представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності (частина четверта ст.16 Закону України «Про виконавче провадження»).
Із матеріалів виконавчих проваджень №78103103 та №78103006 убачається, що представником стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР Олександрою Левченко до своїх заяв про відкриття виконавчих проваджень від 28 березня 2025 року додана копія довіреності від 31 грудня 2024 року №4696/10. Строк вказаної довіреності – до 31 грудня 2025 року (а.с.110,124).
Із викладеного вище вбачається, що на день подання до приватного виконавця заяв про відкриття виконавчих проваджень Олександра Левченко мала належні повноваження діяти як представник стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР. Довіреність від 31 грудня 2024 року №4696/10 відповідає вимогам чинного законодавства та засвідчує наявність повноважень представника О.Левченко на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання (стягнення) від імені стягувача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в АСВП указаної вище довіреності, яка підтверджує повноваження представника стягувача, не може бути підставою для визнання дій приватного виконавця неправомірними, оскільки вказана довіреність наявна в матеріалах виконавчого провадження.
Невнесення до АСВП сканованої копії документа після його реєстрації не свідчить про відсутність поданого документа до органу, який здійснює примусове виконання рішень, оскільки скан-копія документа - це електронна копія документа в графічному форматі, який вже існує в паперовому вигляді та є частиною матеріалів виконавчого провадження, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 14 листопада 2024 року в справі №824/20/23.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанови приватного виконавця про відкриття провадження від 15 травня 2025 року містять мотивувальну частину, в якій зазначено, що виконавчий документ набрав законної сили 10 січня 2025 року, постанови містять вказівку на порядок оскарження, який передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Відсутність у постанові вказівки на порядок набрання нею чинності жодним чином не обмежило права боржника у виконавчому провадженні та не завадило скаржнику реалізувати свої процесуальні права.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (окрім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст.35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частиною третьою ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт із коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої ст. 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч. 3). Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 квітня 2022 року в справі №756/8815/20 зазначила, що передбачене абзацом другим частини другої ст.59 Закону №1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до п.1 частини четвертої ст.59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року в справі №338/1125/23.
Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що після звернення боржника приватний виконавець установила, що один з належних боржнику рахунків, який було арештовано з метою примусового виконання виконавчого документа, є рахунком для зарахування заробітної плати та постановою від 24 червня 2025 року зняла арешт із рахунка боржника ОСОБА_1 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Отже, на дату прийняття постанови про арешт коштів боржника приватний виконавець діяла у межах і спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначена норма Закону визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою у додатку 9 до Інструкції. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток №9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Із викладеного вище слідує, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, але у розмірі не більше 20% за наявності одного виконавчого документа та 50% заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до частини восьмої ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконавцем належним чином не здійснено перевірку майнового стану боржника та не встановлено відсутність у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутність чи недостатність майна боржника для покриття належних до стягнення сум, що суперечить вимогам частини першої ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», а тому передчасно винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 16 травня 2025 року, на наступний день після відкриття виконавчих проваджень.
Як убачається з матеріалів виконавчих проваджень, станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою обидва виконавчі провадження №78103103 та №78103006 були закінчені, внаслідок чого постанови виконавця від 16 травня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вже не виконувалися роботодавцем. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення роботодавцем ОСОБА_1 відрахувань із його заробітної плати на виконання оскаржуваних постанов.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18 вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Якщо державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, приватний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, але при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає.
Верховним Судом неодноразово було викладено такий правовий висновок, зокрема у постановах від 09 грудня 2020 року в справі №641/9433/19, від 16 грудня 2020 року в справі №520/6667/14-ц, від 21 січня 2021 року в справі №2-5398/11, від 15 лютого 2021 року в справі №522/21761/18, від 11 березня 2021 року в справі №755/6875/18 тощо.
Так, у свій час ОСОБА_1 успадкував квартиру, а власність зобов`язує. На час звернення КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖРМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого теплопостачання заборгованість за спірний період існувала та була покрита за рахунок виконання заочного рішення суду, яке у подальшу було переглянуто.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формальне скасування постанов приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16 травня 2025 року не буде мати наслідком поновлення порушеного права скаржника, тобто в цьому випадку не буде ефективним, а тому не відповідає завданням цивільного судочинства в справі щодо судового контролю за виконанням судових рішень. За обставин, коли на виконання заочного рішення суду, яке згодом переглянуто, стягнуті кошти, ефективним способом захисту вважається поворот виконання шляхом повернення стягнутих грошових коштів за раніше прийнятим рішенням, що є за своєю суттю процесуальним питанням, пов`язаним із виконанням. Суд першої інстанції надав належну оцінку всім доказам, якими обґрунтована скарга та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. у виконавчих провадженнях №78103006 та №78103103.
Згідно з частиною першою ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала відповідає вимогам чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не змінюють. Отже, ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 15 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua