Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №389/2765/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №389/2765/26

Суддя: Ябчик Н. М.

11.11.2026 Єдиний унікальний номер 389/2765/26

провадження №3/389/582/26

Постанова

іменем України

11 листопада 2026 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Наталія Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , за місцем проживання вчинив домашнє насильство фізичного характеру – завдав удари руками по голові брата ОСОБА_2 , в результаті чого завдав шкоди фізичному здоров`ю останнього, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №484876 від 21.07.2026, з яким останній ознайомлений, права роз`яснено.

ОСОБА_1 , до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення повідомлення «Судова повістка про виклик до суду», оскільки до матеріалів провадження долучено відповідну заявку. Про поважність причин неявки не повідомив.

Таким чином, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, а також строків, передбачених ст.38 КУпАП, вбачається необхідним розглянути справу за відсутності порушника.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.

Згідно ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина друга статті 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки – завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»).

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №484876 від 21.07.2026; рапортом працівника поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 .

З урахуванням викладених обставин та досліджених матеріалів, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, доведеною.

Положеннями ст.13 КУпАП, передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З норми ст.24-1 КУпАП вбачається, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосований захід впливу у виді попередження.

Беручи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що неповнолітнього ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати стосовно останнього захід впливу у виді попередження. При застосуванні даного заходу впливу, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше вчинив правопорушення, ступінь його вини, неповнолітній вік та майновий стан.

ОСОБА_1 слід усвідомити протиправність і неприпустимість застосування насильницьких дій у сімейному середовищі та зрозуміти, що будь-які побутові конфлікти повинні вирішуватися виключно мирним шляхом без застосування фізичної сили. Враховуючи неповнолітній вік порушника, а також вік потерпілого, метою застосування заходу впливу є формування в ОСОБА_1 належної правосвідомості, виховання поваги до прав, гідності, фізичної недоторканності інших осіб та запобігання вчиненню нових правопорушень у майбутньому.

Враховуючи те, що застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, не є накладенням адміністративного стягнення, судовий збір з останнього не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 24-1, 36, 221, 245, 280, 283-285 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.М. Ябчик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua