Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №343/2242/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №343/2242/26

Суддя: Лицур І. М.

Справа №: 343/2242/26

Провадження №: 2/343/1507/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 154029114 від 15.11.2020 року в розмірі 14 350,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 15 листопада 2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 154029114, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вимог вказаного Закону відповідач зареєструвався на сайті кредитодавця, пройшов процедуру верифікації, на мобільний номер телефону ОСОБА_1 було відправлено одноразовий ідентифікатор «MNV94NF6», яким відповідач підписав електронний кредитний договір № 154029114. Кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок через банк-провайдер. 28 листопада 2018 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги, який було підписано первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» 19.01.2021 року. Крім того, останніми 05.08.2020 року укладено договір факторингу № 05/0820-01 з ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», до якого згідно Реєстру прав вимоги № 8 від 17.12.2021 року перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором. В подальшому, до ТзОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6099121124 на підставі договору факторингу № 14/02/2077/01 від 14.02.2022 року, укладеного з ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, а відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, що створило заборгованість у розмірі 14 350,00 грн., яка складається з наступного: 5 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 9 350,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Вищевказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача за довіреністю від 06.03.2026 року (а.с. 79) Кукса К.О. не з`явилася, в позовній заяві висловила прохання про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду даної справи.

Відповідач відзиву на позов не подавав, в судовому засіданні позов визнав частково, вказавши, що дійсно десь в 2020 році позичав кошти шляхом укладення електронного кредитного договору, однак, обставин вже не пригадує. Вважає нараховані позивачем відсотки за договором завищеними та несправедливими. Також суттєво завищеним є розмір витрат на правову допомогу. Просив зменшити розмір нарахованих відсотків та витрат на правову допомогу, задоволивши позов частково.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 15.11.2020 року на офіційному сайті ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» подав заявку на отримання грошових коштів у кредит, в якій вказав номер картки: НОМЕР_1 , пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, ознайомився із основними умовами кредитування та підписав одноразовими ідентифікаторами «MNV94NF6» кредитний договір № 154029114 та додаток № 1 до нього – графік розрахунків (а.с. 10-17), за умовами яких первісний кредитор надав позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності та платності в розмірі 5 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 вказаного договору та п. 1 додатку № 1 до нього, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, кінцевою датою повернення кредиту є 15.12.2020 року. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,66 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Як вбачається з довідки від 18.04.2025 року, наданої первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 83), ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано 15.11.2020 року о 10:02:05 год. кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн. на виконання умов договору № 154029114 від 15.11.2020 року.

Долучені до матеріалів справи: договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткові угоди до цього договору № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року, витяг з Реєстру прав вимоги № 117 від 19.01.2021 року, договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, витяг з Реєстру прав вимоги № 8 від 17.12.2021 року, платіжні інструкції в національній валюті № 1051 від 16.12.2021 року та № 1084 від 21.12.2021 року на суму 5 251 794,48 грн., договір факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 року, витяг з Реєстру прав вимоги № 2 від 15.02.2022 року та платіжні інструкції в національній валюті № 7340 від 30.10.2024 року, № 4501 від 19.08.2024 року, № 2011 від 02.04.2024 року, № 2010 від 01.04.2024 року, № 2009 від 01.04.2024 року, № 1984 від 29.03.2024 року, № 1986 від 29.03.2024 року, № 1985 від 29.03.2024 року, № 1962 від 28.03.2024 року, № 1963 від 28.03.2024 року, № 1900 від 27.03.2024 року, № 1898 від 27.03.2024 року, № 1899 від 27.03.2024 року, № 84 від 29.08.2022 року та № 61 від 21.08.2024 року на загальну суму 4 958 097,06 грн. (а.с. 31-45,47-68), підтверджують факт набуття ТзОВ «Юніт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 154029114, укладеному ним 15.11.2020 року з первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Як вбачається з розрахунків заборгованості, виданих ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТзОВ «Таліон Плюс», та наданої позивачем виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 154029114 від 15.11.2020 року (а.с. 69-72), сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 15.06.2026 року складає 14 350,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 5 000,00 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками – 9 350,00 грн.

З цих же розрахунків встановлено, що відповідач не здійснив жодної сплати для погашення кредиту, що свідчить про його відмову від добровільного повернення боргу.

Також з вказаної вище виписки з особового рахунку встановлено, що ТзОВ «Юніт Капітал» будь-яких інших нарахувань не здійснювало та заявляє до стягнення суму, яка зазначена в реєстрі боржників № 2 від 15.02.2022 року.

Суд погоджується з тим, що за відповідачем правомірно рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 350,00 грн. нарахованої первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» заборгованості за відсотками, що заявлені позивачем до стягнення, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно кредитного договору № 154029114 від 15.11.2020 року та додатку № 1 до нього – графіку розрахунків, строк користування кредитом становить 30 днів, тобто датою повернення кредиту та сплати процентів є 15.12.2020 року.

Таким чином, строк кредитування сплив 15 грудня 2020 року і позивачем не надано інших доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.

Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, відсутні підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами за період з 16.12.2020 року по 05.03.2021 року.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за простроченими відсотками за користування кредитом становить 2 490,00 грн. (83,00 грн. х 30 днів), що нарахована первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з 15.11.2020 року по 15.12.2020 року включно.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору, право вимоги за яким згідно договорів факторингу перейшло до позивача, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь ТзОВ «Юніт Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 154029114 від 15.11.2020 року в розмірі 7 490,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту – 5 000,00 грн. та 2 490,00 грн. – заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 52,20 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідача відшкодування сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 54928 від 24.09.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 7), який становитиме 1 389,77 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між ТзОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду № 25770385586 до цього договору від 19.06.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року, з яких вбачається, що вартість послуг адвоката з вивчення матеріалів, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 7 000,00 грн. (а.с. 73-76).

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини витрати можуть бути компенсовані лише за умови, що вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за обсягом (див., зокрема, пункт 79 справи «Ніколова проти Болгарії» від 25 березня 1999 року (заява № 31195/96)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

З огляду на категорію спору та складність справи, об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, оскільки судова практика по даній категорії справ є сталою, будь-яких самостійних розрахунків чи їх аналізу, витребування доказів адвокат при підготовці позову не здійснював, більше того, саму позовну заяву підписала представник ТзОВ «Юніт Капітал» за довіреністю від 06.03.2006 року Кукса К.О., а не адвокати адвокатського бюро «Тимошенко та партнери», виходячи з необхідності та значимості виконаних дій у справі, їх обгрунтованості, враховуючи наявність заперечень зі сторони відповідача щодо стягнення витрат в заявленому розмірі, фінансовий стан учасників справи, де позивачем є юридична особа, а відповідачем фізична особа, суд вважає, що слід зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1 500,00 гривень, що буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку, оскільки зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає вимогам «розумності», є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим на виконання відповідних робіт, так як дана справа є малозначною, не високої складності, підготовка позову не потребує значного обсягу часу, оскільки сам позов є шаблонним і не складним в написанні, а участі в судових засіданнях представник адвокатського об`єднання не приймав.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,512,526,626,628,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 154029114 від 15.11.2020 року в розмірі 7 490,00 грн. (сім тисяч чотириста дев`яносто гривень), а також 1 389,77 грн. (одну тисячу триста вісімдесят дев`ять гривень і 77 копійок) відшкодування сплаченого судового збору та 1 500,00 грн. (одну тисячу п`ятсот гривень) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» професійної правової допомоги адвокатським бюро «Тимошенко та партнери».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», що знаходиться за адресою: 01133, м.Київ бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 14.02.2019 року органом 2618.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua