Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №522/13611/26
Суддя: Бондар В. Я.
Провадження № 2/522/10260/26
Справа № 522/13611/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання – Костинюк В.В.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 14.07.2026 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі від всіх видів заробітку до закінчення ним навчання, тобто до 30.06.2029.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є сином відповідача, який проживає разом з матір`ю та навчається в Одеському національному морську університеті. Навчання за денною формою та слабке здоров`я позбавляє позивача можливості працевлаштуватися, тому він потребує матеріальної допомоги. Вказує, що відповідач є працездатною людиною, інших утриманців немає, а тому має змогу сплачувати їй аліменти.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 02.09.2026.
З метою повторного сповіщення відповідача розгляд справи у судовому засіданні 02.06.2026 відкладено на 06.10.2026.
Ухвалою від 06.10.2026 витребувано інформацію про ОСОБА_2 , зокрема, підстави припинення виплат з метою з`ясування правосуб`єктності відповідача.
У зв`язку з витребування доказів, розгляд справи у судовому засіданні 06.10.2026 відкладено на 09.11.2026.
До суду 30.10.2026 надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої ОСОБА_2 19.02.2026 самовільно залишив місце проходження військової служби у зв`язку з чим його призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
У судове засідання 09.11.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач 28.10.2026 звернувся до суду з клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 12 листопада 2026 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13 лютого 2026 року у справі №522/25707/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 у розмірі частки від всіх видів доходу, починаючи з 26 листопада 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досяг повноліття.
З довідки Одеського національного морського університету Навчально-наукового інституту морського бізнесу №64 від 26.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання освітнього ступеню бакалавр ОНМУ ННІ морського бізнесу 1 курсу 2 групи. Займається за рахунок бюджетних коштів. Строк закінчення навчання – 30 червня 2029 року.
Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 19.05.2026 ОСОБА_1 встановлено діагноз «пролапс мітрального клапана».
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються за виконавчим листом №522/25707/25 від 18.03.2026, що вбачається з довідки про наявність заборгованості від 12.05.2026 виданої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ч.8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 18 років, тобто він стала повнолітнім та призначені аліменти за рішенням суду припинилася стягуватися.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на сина, який продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно із ч.1 ст.182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
На підставі аналізу наявних у справі доказів належить зробити висновок, що повнолітній син відповідача, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги і таку в змозі йому надавати відповідач.
Суд враховує вимоги ст. 182 СК України та висновки Верховного Суду, наведені у постановах: від 10 квітня 2023 року у справі № 752/20152/16-ц, 26 квітня 2023 року у справі № 459/2988/19, де зроблено висновок про те, що аналіз змісту ч. 2 ст.199 СК України дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв`язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило ч. 2 вказаної статті виключно передбачає припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення нею навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання у навчальному закладі. Законодавець не передбачив винятку з правила частини першої ст. 199 СК України, яка, зокрема не містить застереження про те, що канікулярний період, період вступу до вищого навчального закладу для здобуття вищого рівня освіти не входять до періоду нарахування та сплати аліментів одним із батьків на користь повнолітньої дитини.
Завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти або безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).
Відповідач є працездатним, законом встановлено його обов`язок надавати майнову підтримку своїй дитині, яка продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів та їх розміру частки доходу відповідача.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 14.07.2026, а тому аліменти підлягають стягненню саме з 14.07.2026.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; останнє відоме місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 липня 2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, тобто не більше ніж до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; останнє відоме місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 12 листопада 2026 року.
Суддя: В.Я. Бондар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua