Суд: Балтський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №505/844/26
Суддя: Ільніцька О. М.
Справа № 505/844/26
Провадження № 2/493/892/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ КОТИС О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
18.03.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Процент» звернулося до Подільського міськрайонного суду Одеської області в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2026 року зазначена цивільна справа передана до Балтського районного суду Одеської області за територіальною підсудністю та 27.05.2026 року надійшла до Балтського районного суду Одеської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.11.2024 року між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22701, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 730 днів (до 06.11.2026 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась станом на 20.02.2026 року заборгованість за: процентами за користування кредитом за період з 06.11.2024 року до 09.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00 % річних) та графіку платежів у розмірі 23000,00 грн, штрафом за порушення умов кредитного договору - 10000,00 грн, які позивач просить стягнути на свою користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Ухвалами судді від 02.06.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу рекомендованим листом на її зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_1 . Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою з відміткою «адресат відсутній».
Так як відповідач не отримала ухвалу про відкриття провадження у справі, тому ухвалою судді від 30.06.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін. Зазначену ухвалу суду разом з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 10.08.2026 року було надіслано відповідачу рекомендованим листом на її зареєстровану адресу проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою суду та судовою повісткою з відміткою «адресат відсутній».
Оскільки іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань вона повідомлялася шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про виклик її як відповідача в судові засідання на 10.08.2026 року, 28.08.2026 року, 14.09.2026 року, 10.11.2026 року.
Представник позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» в судове засідання не з`явився, надіславши клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач в судові засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомила.
У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.11.2024 року між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22701.
Відповідно до п. 1.1. договору товариство зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені договором.
Згідно п. 1.2. договору процентна ставка за користування кредитом - 1,0 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка 365,00 %), процентна ставка фіксована.
Відповідно до п. 1.3. договору строк надання кредиту 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.
Згідно п. 1.6. договору товариство переказує суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.
Відповідно до п. 1.8. - 1.10. договору витрати позичальника за кредитом станом на дату укладення договору складуть 36500,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 2686,54 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 41500.00 грн.
Згідно п. 3.5. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 800,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 200,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 06.11.2024 року о 12:09 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 032104.
Одночасно з договором відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, де зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
До укладення кредитного договору відповідач ознайомилася із таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки, графіком платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору, шляхом їх підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 032104.
ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за кредитним договором № 22701, надавши відповідачу 06.11.2024 року кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн, перерахувавши їх на платіжну карту НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК».
На ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» надано відповідь від 16.09.2026 року, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 06.11.2024 року були зараховані грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. одним платежем через сервіс іншого банку, що підтверджується доданою банком випискою по рахунку відповідача.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22701 від 06.11.2024 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 09.02.2026 року становить 38000,00 грн, з яких: строкова заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 23000,00 грн, заборгованість за штрафами - 10000,00 грн.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, розрахунок підтверджує існування заборгованості. Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу відповідач не надала доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованості у розмірі 33000,00 грн.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 4424 від 25.02.2026 за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду такі документи: копія договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ФОП Руденко К.В., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію акту приймання-передачі наданих послуг № 103 від 26.01.2026 року до договору про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року; копія витягу з реєстру № 1 від 26.01.2026 року до акту приймання-передачі наданих послуг № 103, відповідно до якого надані позивачу послуги: підготовка позовної заяви до ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів 9000,00 грн, складання адвокатського запиту про витребування доказів 1000,00 грн; копія платіжної інструкції № 4298 від 30.01.2026 року про оплату юридичних послуг.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662,40 гривень.
Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 549, 625, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за кредитним договором № 22701 від 06.11.2024 року у розмірі 33000,00 грн, та судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, на оплату витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн, а всього 38662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua