Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №697/2180/26
Суддя: Колісник Л. О.
Справа № 697/2180/26
Провадження № 2/697/1396/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
12 листопада 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді – Колісник Л.О.
за участю секретаря судового засідання – Румини М.В.,
представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої доржньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої доржньо-транспортною пригодою, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду у сумі 39331,57 грн, моральну шкоду в сумі 20000,00 грн, витрати на судовий збір у розмірі 1064,96 грн та на експертне дослідження у розмірі 9600,00 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 02.07.2026 року між транспортним засобом Renault Samsung SM6 д.н.з. НОМЕР_1 , власницею якого є ОСОБА_3 , та транспортним засобом - мотоблок без д.н.з., за керуванням ОСОБА_4 , виникла дорожньо-транспортна пригода.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2026 по справі № 697/1810/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: за ст.124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн; за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Позивач мусить зробити для відновлення свого пошкодженого автомобіля марки Renault Samsung SM6 д.н.з. НОМЕР_1 , підлягають до відшкодування Відповідачем, як завдані останнім збитки джерелом підвищеної небезпеки.
23.07.2026 ОСОБА_3 звернулась із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до МТСБУ.
29.07.2026 ОСОБА_3 отримала лист №3-01б/13546 від МТСБУ про відмову у відшкодуванні шкоди у зв`язку із тим, що «МОТОБЛОК не підлягає державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів та, відповідно, не підлягають обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону №3720.
У зв`язку з відсутністю в законодавстві обов`язку страхування відповідальності власників мотоблоків, відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування в межах цього виду обов`язкового страхування. З огляду на зазначене вище, МТСБУ не має правових підстав для здійснення регламентної виплати, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону №3720-ІХ».
Також, 10.07.2026 Позивач зверталась до ПрАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» із заявою про страхову виплату. 31.07.2026 ОСОБА_3 отримала лист-відповідь № 27540/9126/TC, яким повідомлено, про те, що «оскільки самохідний ТЗ Форте, не є «наземним транспортним засобом», а зазначена дорожньо-транспортна пригода не є подією на підставі якої здійснюється страхова виплата.
У зв`язку із вищенаведеними обставинами, ОСОБА_3 звертається до суду для стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.
17.08.2026 року судовим експертом Кипою С.М. (свідоцтво № 1126 видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 31 травня 2013 року) було складено висновок експерта за результатами експертного автотоварознавчого дослідження № 050/2026.
За результатами проведення дослідження відносно транспортно засобу RENAULT SAMSUNG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT SAMSUNG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась 02.07.2026 року, станом на дату ДТП складає: 39331,57 грн.; вартість матеріального збитку завдано власнику автомобіля RENAULT SAMSUNG, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 02.07.2026 року, станом на дату ДТП складає 35270,62 грн.
Враховуючи викладене, сума грошових коштів, яка підлягає до стягнення з Відповідача на користь Позивача для повного відшкодування завданої матеріальної шкоди дорожньо транспортною пригодою, яка відбулась 02.07.2026 року складає 39 331,57 грн.
Крім того, Позивачу завдана моральна шкода у зв`язку виснажливим та стресовим періодом через відсутність у розпорядженні Позивача автомобіля марки Renault Samsung SM6 д.н.з. НОМЕР_1 , його пошкодженням, пошуком грошей для ремонту, перебування в напруженому та стресовому стані до сьогоднішнього дня. Окрім того, це єдиний спосіб транспортний засіб для пересування Позивача. Від такого стану та нецільового, раптового використання грошей постраждали крім Позивача і члени її родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині, обмеження у відпочинку через відсутність транспортного засобу.
Позивач змушена користуватися громадським транспортом або послугами таксі. Відповідачем не було принесено вибачень Позивачу за обставинами дорожньо транспортної пригоди, більше того, Відповідач уникає будь-якого спілкування, що у свою чергу унеможливлює врегулювання спору. Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 20 000,00 грн.
Позивач також поніс витрати на судовий збір в сумі 1064,96 грн та на експертне дослідження у розмірі 9600,00 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
В судове засідання позивач не з`явилася, була належним чином повідомлена про місце, день та час розгляду справи, уповноважила представляти свої інтереси представників.
В судовому засіданні представник позивача Пасіченко К.П. підтримала позов з підстав, заявлених у ньому, просила його задовольнити.
Представник позивача Андрейчуков О.О. позовні вимоги підтримав.
В судове засідання належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відповідач не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подав.
Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12,81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, які мають значення для справи і на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2026 по справі № 697/1810/26, яка вступила в законну силу 31.07.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: за ст.124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн; за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Постановою суду, зокрема встановлено, що ОСОБА_4 02.07.2026 о 20:55 год. в м. Каневі по вул. Новоселиця, 30, керуючи транспортним засобом мотоблок без д.н.з. під час руху не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на т/з Рено самсунг д.н.з. НОМЕР_1 , що стояв. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п.13.3. Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Він же, ОСОБА_4 02.07.2026 о 20:55 год. в м. Каневі по вул. Новоселиця, 30, керуючи транспортним засобом мотоблок без д.н.з. став учасником ДТП, місце якої залишив, чим порушив п.2.10.а Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.
У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2026 є обов`язковою в частині встановлення факту скоєння відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Відповідно до 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведене, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)(частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_4 транспортний засіб марки «RENAULT SAVSUNG SV6» р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Власником транспортного засобу марки «RENAULT SAVSUNG SV6» р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
23.07.2026 ОСОБА_3 звернулась із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до МТСБУ.
Відповідно до листа №3-01б/13546 від 29.07.2026 МТСБУ відмовило позивачу у відшкодуванні шкоди у зв`язку із тим, що «МОТОБЛОК не підлягає державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів та, відповідно, не підлягає обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону №3720.
У зв`язку з відсутністю в законодавстві обов`язку страхування відповідальності власників мотоблоків, відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування в межах цього виду обов`язкового страхування. З огляду на зазначене вище, МТСБУ не має правових підстав для здійснення регламентної виплати, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону №3720-ІХ».
10.07.2026 Позивач звернулася до ПрАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» із заявою про страхову виплату.
Відповідно до листа-відповіді № 27540/9126/TC від 31.07.2026 ПрАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» відмовила ОСОБА_3 у страховій виплаті, оскільки самохідний ТЗ Форте, не є «наземним транспортним засобом», а зазначена дорожньо-транспортна пригода не є подією на підставі якої здійснюється страхова виплата.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
У відповідності до висновку експерта за результатами експертного автотоварознавчого дослідження від 17.08.2026 № 050/2026, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «RENAULT SAVSUNG SV6» р.н. НОМЕР_1 », що пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 02.07.2026, станом на дату ДТП складає 39331,57 грн., вартість матеріального збитку 35270,62 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Актуальна судова практика, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №754/1108/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі N 753/4696/16-ц (провадження N 61-30908св18), від 04 грудня 2019 року в справі N 359/2309/17, від 21 лютого 2020 року у справі N 755/5374/18 (провадження N 61-14827св19), від 15 жовтня 2020 року у справі N 755/7666/19 , від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 22 квітня 2021 року у справі N 759/7787/18 (провадження N 61-10773св20), від 21 липня 2021 року у справі № 757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21), від 26.10.2022 р. у справі №645/6068/18 (провадження №61-8502св21), виходить з того, що: Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
При визначенні суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує висновку експерта за результатами експертного автотоварознавчого дослідження від 17.08.2026 № 050/2026, оскільки такий відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості доказів.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відтак в силу дії п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України обов`язок відповідача (як володільця транспортного засобу) щодо відшкодування моральної шкоди має місце незалежно від наявності його вини у вчиненні ДТП. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.08.2026 5 та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. У постанові Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У ході судового розгляду встановлено, що дорожньо-транспортна пригоди, в результаті якої пошкоджено транспортний засіб позивача, трапилася з вини відповідача ОСОБА_4 . Причинний зв`язок між цими діями і шкодою, завданою потерпілій пошкодженням майна та вина заподіювача доведена належними та допустимими доказами. Відтак з урахуванням вказаних положень законодавства позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем, у порядку статті 1168 ЦК України.
Оцінюючи доводи позивача щодо отриманої нею моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивачу беззаперечно була заподіяна моральна шкода, яка полягає у переживаннях, пов`язаних із пошкодженням її транспортного засобу відповідачем, необхідності додаткових зусиль для отримання відшкодування шкоди внаслідок такого пошкодження, зміна звичного способу життя внаслідок обмеження.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обгрунтованою, доведеною та справедливою є сума моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 .
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно д ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 1064,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.08.2026 (а.с.1), понесені витрати на проведення судової експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 9600,00 грн. (рахунок №026/2026 від 07.08.2026 (а.с.38).
Оскільки позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди задоволена повністю, вимога про стягнення моральної шкоди задоволена частково (50%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення судової експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 9600,00 грн. та судовий збір у розмірі 798,72 грн ( 1064,96:2 =532,48 грн, 532,48 х50% +532,48 грн)
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265,268, 273, 354 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої доржньо-транспортною пригодою,– задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 39331 (тридцять дев`ять тисяч триста тридцять одна) гривень 57 копійок та моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 49331 (сорок дев`ять тисяч триста тридцять одна) гривень 57 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати понесені по сплаті судового збору в сумі 798 (сімсот дев`яносто вісім) гривень 72 копійки та проведення судової експертизи у розмірі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Л . О . Колісник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua