Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №691/1157/25 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №691/1157/25

Суддя: Подорога Л. В.

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1157/25

провадження № 2/691/277/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 835428537 від 28.02.2021 у сумі 20150 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 28.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір № 835428537, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що створений за допомогою одноразового ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через його сайт та/або мобільний додаток.

ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн., шляхом зарахування на банківську картку позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, з нарахуванням відсотків за його користування та зобов`язався повернути кредитні кошти.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого останньому перейшло право грошової вимоги у тому числі за кредитним договором № 835428537. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди про продовження строку дії договору.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого, згідно реєстру боржників, останньому перейшло право грошової вимоги у тому числі за кредитним договором № 835428537.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого, згідно реєстру боржників, останньому перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283993647.

Всупереч умов договору, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання та не здійснив погашення заборгованості, у зв`язку з чим його заборгованість становить 20150 грн. 00 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту 5000 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках – 15150 грн. 00 коп.

Всупереч умов договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позивач звернувся до суду.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.

Будь-якого роду клопотань від відповідача не надходило.

Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 28.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір № 835428537, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на суму 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався сплати проценти за його користування.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів, від дати отримання кредиту.

За умовами п. 1.3 договору, сторони погодили, що встановлений у п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплатити всіх нарахованих процентів, за умови активації позичальником в особистому кабінеті/терміналі функції продовження дисконтного періоду.

Пунктом 1.4 договору визначено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема, протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 % річних, що становить 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

За умовами п. 4.2 договору, строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора до закінчення строку надання кредиту.

Згідно додатку до договору № 1 – графіку розрахунків, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 5015 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 28.02.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зарахувало на платіжну картку ОСОБА_1 кошти згідно договору № 835428537 від 28.02.2021 у сумі 5000 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 835428537, за період з 28.02.2021 по 01.06.2021, складений ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13710 грн. та складається з: 5000 грн. – нарахованого тіла боргу та 8710 грн. – нарахованих відсотків. ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості 01.04.2021 на суму 185 грн. та даний платіж був зарахований на погашення процентів.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків відбувалося вже після закінчення терміну дії договору, тобто після 30.03.2021.

Позивач не надав суду доказів активації позичальником в особистому кабінеті/терміналі функції продовження дисконтного періоду, що передбачено п. 1.3 кредитного договору.

У позовній заяві також відсутні посилання на докази, які підтверджують пролонгацію договору.

Як неодноразово зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування, грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість у будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Із викладеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок отримання процентів установлюється договором, протягом дії якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до умов договору. А після закінчення дії договору, у випадку наявності невиконаного зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За умовам кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався сплатити за весь час користування кредитними коштами 5015 грн. 00 коп. (5000 грн. 00 коп. тіла кредиту та нараховані відсотки у межах строку дії договору з 28.02.2021 до 30.03.2021 – у сумі 15 грн. 00 коп.).

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 сплатив кошти в сумі 185 грн. 00 коп., які були зараховані в рахунок погашення процентів. Однак оскільки за умовами договору, боржник зобов`язався за весь час сплатити проценти лише в сумі 15 грн., тому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» мала б зарахувати іншу частину коштів у сумі 160 грн. у рахунок погашення тіла кредиту.

А тому стягненню з ОСОБА_1 підлягає тіло кредиту в сумі 5000-160=4840 грн. 00 коп.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату, належне йому право вимоги коштів до відповідача, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у тому числі, за кредитним договором № 835428537. Пунктом 1.3 даного договору визначено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Додатковими угодами № 19 від 28.11.2018, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжувався до 31.12.2024, та викладений у новій редакції. Перехід права грошової вимоги за договором факторингу переходить з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Також на підтвердження виконання умов указаного договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, позивач надав акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2021.

Таким чином, позивач довів перехід права грошової вимоги за вище указаним кредитним договором.

У наданому суду реєстрі прав вимоги № 136 від 01.06.2021 під порядковим № 2516 зазначено про перехід права вимоги до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 13710 грн. 00 коп.

Однак оскільки за договором факторингу можуть бути передані лише ті права та обов`язки, які належали клієнту на час передачі таких прав, тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість, яка передбачена умовами кредитного договору та в межах строку його дії у сумі 4840 грн. 00 коп.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, належне йому право вимоги до боржників згідно реєстру прав вимоги.

Додатковими угодами № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 викладено у новій редакції та продовжено строк його дії до 31.12.2024.

Перехід права грошової вимоги за договором факторингу переходить з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги – п. 4.1 договору факторингу.

У наданому суду реєстрі прав вимоги № 10 від 31.07.2023 під порядковим № 6303 зазначено про перехід права вимоги до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 20150 грн. 00 коп.

Однак, за договором факторингу можуть бути передані лише ті права та обов`язки, які належали клієнту на час передачі таких прав, тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість, яка передбачена умовами кредитного договору та в межах строку його дії у сумі 4840 грн. 00 коп.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату, належне йому право вимоги до боржників згідно реєстру боржників.

Здійснення між сторонами приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю.

Розрахунок між сторонами за договором факторингу № 04/06/25-Ю підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті № 467, 468 від 10.06.2025, № 469, 470 від 11.06.2025, № 478, 479 від 19.06.2025, № 483 від 25.06.2025.

Таким чином, позивач довів перехід права грошової вимоги за вище указаним кредитним договором.

У наданому суду реєстрі боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, під порядковим № 2115 зазначено про перехід права вимоги до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 20150 грн. 00 коп.

Однак за договором факторингу можуть бути передані лише ті права та обов`язки, які належали клієнту на час передачі таких прав, тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість, яка передбачена умовами кредитного договору та в межах строку його дії у сумі 4840 грн. 00 коп.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн., надавши договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду № 25770526506 до договору та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025.

При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є не складною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, не потребує складних математичних розрахунків, основна частина позовної заяви складає цитування чинного законодавства та є ідентичною для такої категорії позовних заяв, тому значного часу на вивчення чинного законодавства і судової практики та підготовку позовної заяви адвокату не потребується. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав. На підставі чого, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є явно завищеними та не співмірними витратам фактично наданої правничої допомоги, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.

Разом із цим суд враховує, що позивачем початково заявлена явно завищена сума витрат на правничу допомогу з метою завищення таких витрат у разі часткового задоволення позову, а тому витрати на правничу допомогу слід розраховувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з визначеної судом співмірної суми 2000 грн.

Тому сума витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2000*4840/20150=480,39 грн.

Також із відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 581 грн. 85 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 – 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 835428537 від 28.02.2021 у сумі 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 39 коп. та судовий збір у сумі 581 (п`ятсот вісімдесят одна) грн. 85 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяЛ. В. Подорога

Оригінал: reyestr.court.gov.ua