Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №569/18487/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №569/18487/25

Суддя: Першко О. О.

Справа №569/18487/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач), в якій просить визнати за ним право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, площею 0,0510 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯД №270534 від 29 грудня 2006 року, у зв`язку із отриманням у спадок за заповітом права власності на 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позовну заяву мотивує тим, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 грудня 2023 року, виданого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Пуховою Н.Ю., йому належить 1/4 частки житлового будинку

АДРЕСА_2 частки у вказаному будинковолодінні належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 15 травня 1984 року (1/4 частки) та Договору дарування від 31 грудня 2004 року (2/4 частки).

При цьому, земельна ділянка, на якій розташована вищезгадана нерухомість, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, площею 0,0510 га, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯД №270534 від 29 грудня 2006 року належала відповідачу та їхній матері ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Заповітом від 30 жовтня 1997 року ОСОБА_4 заповіла все своє майно відповідачу, хоча в його власності є 1/4 частки вищевказаного будинковолодіння, однак повноцінне володіння таким майном без наявності у праві власності земельної ділянки, що знаходиться під вказаною часткою є неможливим, що змушує його звертатися до суду із даним позовом.

Враховуючи, що йому на праві власності належить 1/4 частки у будинковолодінні АДРЕСА_1 , враховуючи принцип єдності земельної ділянки з об`єктом нерухомості, просить визнати за ним право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, площею 0,0510 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка до смерті належала відчужувачу ОСОБА_3 .

24 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову.

У відзиві вказала, що відповідно до заповіту, посвідченого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30 жовтня 1997 року за реєстровим №1-2393, від імені ОСОБА_3 , спірну земельну ділянку мати сторін заповіла ОСОБА_2 . На цей факт приватний нотаріус Пухова Н.Ю. вказала позивачу у роз`ясненні № 243/02-14 від 07 грудня 2023 року.

Після смерті матері ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Пухової Н.Ю., з заявою про прийняття спадщини, а саме частини земельної ділянки, належної матері. Однак отримати свідоцтво на спадщину по заповіту не зміг. Нотаріус Пухова Н.Ю. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту на частину земельної ділянки, оскільки земельна ділянка належала співвласникам на праві спільної сумісної власності, а за відсутності домовленості між співвласниками щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, у випадку смерті одного із співвласників, нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не може самостійно вирішити питання щодо поділу чи визначення частки з такої земельної ділянки.

У зв`язку з чим ОСОБА_2 вимушений був звернутися до суду з позовом про визнання спадковим майном 1/4 частки у праві власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0510 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала матері сторін ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , права власності на вказану частку.

І тільки після визнання за ОСОБА_2 права на спадкове майно – 1/4 частини земельної ділянки, та введення в експлуатацію самочинних добудов до житлового будинку, можна буде врегулювати передачу частки земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини житлового будинку, належної позивачу.

Крім позивач вже звертався з позовом до суду про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,0106 га та стягнення грошової компенсації за різницю земельної ділянки. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року у справі № 569/15082/24 було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову, так як вирішення питання про поділ спірного житлового будинку можливе лише після узаконення самочинного будівництва у порядку, визначеному законом, а вимога про визнання права власності на частину земельної ділянки є похідною від вимоги про виділ приміщення у житловому будинку. Оскільки суд відмовив у задоволенні вказаної вимоги, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,0106 га.

15 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 подала клопотання про витребування доказів, яке задоволено ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року.

В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_6 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, що підтверджується розпискою представника позивача ОСОБА_6 05 листопада 2026 року представник позивача ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторони позивача, позов підтримує.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 також в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце його проведення. 05 листопада 2026 року представник відповідача ОСОБА_5 подала заяву, в якій просила розглянути справу без участі сторони відповідача, щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи і наявні у них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 270534 земельна ділянка площею 0,0510 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 5610100000:01:049:0157, що розташована по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_3 належала 1/4 частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 травня 1984 року, виданого Першою ровенською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №2-3094.

ОСОБА_2 на праві власності належить 3/4 частки вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами: 1/4 частка - на підставі дубліката Свідоцтва про право на спадщину від 15 травня 1984 року, виданого Першою ровенською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №2-3094. Право власності відповідача на вказану 1/4 частку житлового будинку зареєстровано 04 квітня 2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10287050 від 04 квітня 2006 року; 1/2 частка - на підставі Договору дарування від 31 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. Право власності відповідача на вказану 1/2 частку житлового будинку зареєстровано 04 квітня 2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10287154 від 04 квітня 2006 року.

За заповітом, посвідченим Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 30 жовтня 1997 року за реєстровим №1-2393, ОСОБА_3 заповіла належний їй на праві приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка примикає до цієї ж домобудівлі, ОСОБА_2 .

За заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. 14 грудня 2011 року за реєстровим №15664, ОСОБА_3 заповіла належну їй 1/4 частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим повторно Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 липня 2023 року, серії НОМЕР_1 .

За заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Пуховою Н.Ю. заведена спадкова справа №37/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3

07 грудня 2023 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Пуховою Н.Ю. ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого, на підставі заповіту від 14 грудня 2011 року, він є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , а саме 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивача на вказану 1/4 частку житлового будинку зареєстровано 07 грудня 2023 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 357449823 від 07 грудня 2023 року.

Натомість, ОСОБА_2 приватний нотаріус Пухова Н.Ю. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту на частину земельної ділянки, оскільки земельна ділянка належала співвласникам на праві спільної сумісної власності, а за відсутності домовленості між співвласниками щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, у випадку смерті одного із співвласників, нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не може самостійно вирішити питання щодо поділу чи визначення частки з такої земельної ділянки.

У зв`язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив: визначити, що його частка у праві власності на спірну земельну ділянку становить 3/4 та визнати за ним право власності на цю частку; визнати спадковим майном 1/4 частку у праві власності на спірну земельну ділянку, яка належала на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , право власності на вказану 1/4 частку.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2026 року в справі №569/10295/25 позов задоволено та визначено, що частка ОСОБА_2 у праві власності на земельну ділянку площею 0,0510 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 становить 3/4, визнано за ним право власності на вказану 3/4 частку, визнано спадковим майном 1/4 частку у праві власності на дану земельну ділянку, яка належала на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , право власності на вказану 1/4 частку.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2026 року в справі №569/10295/25, яка набрала законної сили 29 жовтня 2026 року, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2026 року в частині задоволення позовних вимог щодо 1/4 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0510 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У постанові вказано, що заповітом 1997 року ОСОБА_3 розпорядилася будинком і земельною ділянкою на користь ОСОБА_2 , коли їй належало 3/4 домоволодіння. Після дарування 1/2 частки у 2004 році в неї залишилась 1/4. Саме цією часткою вона розпорядилася заповітом 2011 року на користь ОСОБА_1 . За нормами ст. 377 ЦК, ст. 120 ЗК України та ст. 1225 ЦК розпорядження часткою будинку охоплює й відповідну частину земельної ділянки. Тому заповіт 2011 року суперечить заповіту 1997 року і щодо землі в цій частині, а отже, пізніший заповіт частково скасував попередній. Врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, що належала спадкодавцю на праві власності, її волю станом на 2011 рік, яка заповіла належну їй частку домоволодіння ОСОБА_1 та відсутність у заповіті від 2011 року будь-яких застережень щодо розміру земельної ділянки, наданої для будівництва і обслуговування будинку, а також єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_2 права на 1/4 частки у праві власності на земельну ділянку, як спадкового майна. З огляду на викладене заповіт 2011 року, яким ОСОБА_3 розпорядилася залишеною їй 1/4 частки домоволодіння на користь ОСОБА_1 , є підставою для переходу до нього відповідної частки земельної ділянки.

Таким чином, суд враховує, що постановою Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2026 року у справі № 569/10295/25, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 заповітом від 14 грудня 2011 року розпорядилася належною їй 1/4 часткою житлового будинку на користь ОСОБА_1 . При цьому Рівненський апеляційний суд дійшов висновку, що розпорядження часткою житлового будинку охоплює також перехід відповідної частки земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Аналогічний принцип закріплений у статті 120 ЗК України, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на розташований на ній об`єкт нерухомого майна. У разі набуття права власності на частку в такому об`єкті до набувача переходить відповідна частка у праві власності на земельну ділянку.

Зазначені положення законодавства спрямовані на забезпечення принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, відповідно до якого перехід права власності на об`єкт нерухомості зумовлює перехід відповідного права на земельну ділянку, необхідну для його розміщення та обслуговування.

Правові висновки щодо застосування принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц та від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17.

Як установлено судом, ОСОБА_1 набув право власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . На момент відкриття спадщини земельна ділянка, на якій розташований зазначений будинок, перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та відповідача.

З урахуванням установлених судом обставин, змісту заповіту від 14 грудня 2011 року, яким ОСОБА_3 заповіла позивачу належну їй 1/4 частку житлового будинку, а також положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, до позивача перейшло право власності на відповідну 1/4 частку земельної ділянки, на якій розташований цей будинок.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0510 га, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з набуттям права власності на відповідну частку житлового будинку в порядку спадкування за заповітом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/4 частку у праві власності на земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:049:0157, площею 0,0510 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.

Суддя О.О. Першко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua