Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №332/406/26
Суддя: Яцун О. С.
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/406/26
Провадження № 2/332/1542/26
Заочне рішення
Іменем України
12 листопада 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: адвоката Левицької Ю.В.,
третьої особи: ОСОБА_2 ,
прокурора: Кульчитської О.В.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Левицька Юлія Василівна, до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 та Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 та Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона є неповнолітньою дочкою відповідача ОСОБА_3 , яка з 2022 року її покинула, виїхала до Республіки Польща, живе своїм життям, про неї не піклується, вихованням не займається, фінансово не утримує, родинного спілкування не підтримує. Позивач перебуває під наглядом своєї старшої рідної сестри ОСОБА_2 . Біологічного батька позивач не знає з самого дитинства. У зв`язку з викладеним позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо себе та стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів.
Позивач та її представник, а також третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Неповнолітня ОСОБА_1 підтвердила своє бажання позбавити свою матір батьківських прав, оскільки матір поїхала на заробітки, коли їй було 10 років. Спочатку, протягом року, вона жила зі своєю старшою сестрою ОСОБА_4 в м. Глухів Сумської області, а потім переїхала до своєї середньої сестри ОСОБА_5 , з якою проживає і зараз. За спільного життя позивача з матір`ю, остання зловживала спиртними напоями, чинила домашнє насильство, вела аморальним спосіб життя. Тільки дізнавшись про наявність справи в суді, почала надсилати кошти позивачеві (тричі), однак до цього моменту вона взагалі не надавала допомоги. ОСОБА_2 , яка є третьою особою по справі та середньою сестрою позивача, підтвердила зазначене позивачем.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час і місце його проведення, відзиву не подала, причину неявки суду не повідомила, жодних клопотань, в тому числі й про відкладення судового засідання від неї не надходило. Крім того, про розгляд справи остання повідомлялась шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса її зареєстрованого місця проживання розташована у м. Горлівка Донецької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Від представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, підтримує позовні вимоги.
Прокурор в судовому засіданні вважала заявлені позовні вимоги обґрунтованими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України.
Свідок ОСОБА_6 , яка є подругою ОСОБА_2 , підтвердила суду, що ОСОБА_5 самостійно виховує молодшу сестру ОСОБА_8 вже тривалий час, усі питання, пов`язані з вчителями та медичними установами, а також матеріального характеру вирішує сама. Мама дівчат, відповідач по справі, тривалий час проживає в Польщі, жодної допомоги не надає.
Свідок ОСОБА_7 , яка є сестрою позивача ОСОБА_9 та третьої особи ОСОБА_2 , суду повідомила, що мама випивала, зі своїх 14 років вона з мамою не проживала, а вже роки 3 взагалі з нею не спілкується.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
З`ясувавши позицію сторін щодо предмету судового розгляду, розглянувши матеріали справи, заслухавши покази свідків, встановивши повно, всебічно та об`єктивно всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи з вимог чинного законодавства, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , відповідач по справі, є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.08.2011 (т. 1 а.с. 80).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00016463592 від 23.03.2016, батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_10 записаний зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (т. 1 а.с. 93).
Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 77), взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 79), фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 81).
Згідно довідки служби у справах дітей ЗМР про наявність родинний зв`язків, підтверджено наявність родинних зв`язків між ОСОБА_2 та її сестрою ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 96).
Згідно акту комісії членів ОСББ «Радіаторна 48» від 20.01.2026, встановлено, що ОСОБА_2 , 12.06.2004, та її сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_3 з 14.07.2025. Їх мати ОСОБА_3 жодного разу, за період проживання сестер, не з`являлась за цією адресою (т. 1 а.с. 97).
Відповідно до інформації Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Глухівської міської ради Сумської області від 05.05.2026, ОСОБА_11 є ученицею 9 класу. Має навчальні досягнення достатнього та середнього рівня. Дитина проживає разом з сестрою ОСОБА_12 . Матір дівчини фактично не опікується дитиною, не бере участі у її вихованні, не цікавиться успіхами у навчанні та не підтримує зв`язок із закладом освіти. Питаннями життєзабезпечення та виховання займається сестра (т. 1 а.с. 176).
Відповідно до Акту оцінки потреб сім`ї ОСОБА_13 , складеного фахівцями Запорізького міського центру соціальних служб від 14.05.2026, за адресою: АДРЕСА_4 , проживають ОСОБА_2 12.06.2004, разом з неповнолітньою сестрою ОСОБА_1 , 31.07.2011, в орендованій однокімнатній квартирі, де дотримуються санітарно-гігієнічні норми. Наявна вся необхідна побутова техніка та меблі, всі комунікації підключені та працюють. Для ОСОБА_8 створені всі необхідні умови для гармонійного розвитку, наявні: шафа, одяг та взуття за сезоном та віком, зошити, шкільне приладдя, стіл для навчання, ноутбук, засоби гігієни, гаджети, запаси продуктів харчування у достатній кількості. Зі слів ОСОБА_2 , їх матір у 2021 році поїхала до Республіки Польща на заробітки і з того часу вона займається вихованням та розвитком своєї молодшої сестри ОСОБА_8 . З 2021 року мати надсилала їй на банківську карту грошову допомогу протягом 6 місяців, після чого матеріальну підтримку припинила. З 2023 року мати не телефонує їм, не цікавиться розвитком, здоров`ям та досягненнями в навчанні неповнолітньої дитини ОСОБА_8 . Зазначила, що виконує замість матері усі обов`язки, щоденно піклується про сестру ОСОБА_8 , яка знаходиться на її повному утриманні. Зі слів ОСОБА_8 , з матір`ю вона не спілкується з 2023 року, матір не телефонує, не цікавиться її досягненнями та здоров`ям, матеріально не допомагає з 2022 року, з днем народження вітає лише у соціальних мережах. Вона повністю перебуває на забезпеченні у своєї сестри ОСОБА_5 , яка виконує усі обов`язки замість матері з 2021 року. За результатами оцінювання потреб родини було виявлено складні життєві обставини, у зв`язку з ухилянням матері ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків. Мати категорично проти позбавлення її батьківських прав. Зазначила, що з 2025 року між нею та дочкою ОСОБА_5 виникли конфлікти через питання матеріальної допомоги, оскільки ОСОБА_5 вважає, що вона надсилає недостатньо коштів. ОСОБА_3 повідомила, що після отримання карти побиту планує приїхати до дітей для налагодження стосунків між ними і, за бажанням ОСОБА_8 , забрати її до Республіки Польщі (т. 1 а.с. 178-183).
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_1 , складеного спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 08.05.2026, за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , 31.07.2011, мешкає разом зі старшою сестрою ОСОБА_2 , 12.06.2004, в орендованій однокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо- та електропостачання. Умови проживання задовільні. Для неповнолітньої ОСОБА_8 є спальне місце, стіл для навчання, шафа для одягу, ноутбук, телефон, одяг та взуття. Проведено бесіду з ОСОБА_8 , яка повідомила, що має бажання позбавити свою матір ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки не відчуває від неї материнську любов, матір не піклується про неї, вже 5 років мешкає в Польщі, не утримує її. Також неповнолітня повідомила, що в цьому році закінчує 9 клас і їй потрібно вступати на подальше навчання, а без законного представника вона цього зробити не може. Проживати з матір`ю у ОСОБА_14 відмовляється. ОСОБА_2 повідомила, що через те, що матір знаходиться у Польщі, вона не може укласти декларацію з педіатром, тому вимушена звертатися до платних лікарів (т. 1 а.с. 184).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 , адресовану службі у справах дітей ЗМР, вона проти позбавлення її батьківських прав, оскільки за життєвими обставинами була змушена виїхати за кордон у листопаді 2021 року на заробітки до Польщі. Щомісячно перераховувала кошти спочатку ОСОБА_15 , пізніше ОСОБА_16 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_17 . Приїхати до України не може, оскільки подала документи на карту побиту. Неодноразово пропонувала ОСОБА_12 вивезти ОСОБА_11 до Польщі, але отримувала відмову (т. 1 а.с. 185).
Згідно з висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району № 928/01-22/18.01-877 від 03.06.2026, визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 173-175).
Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та такими, що відповідає інтересам дитини.
Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
За роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків відносно дитини, відповідачем не спростовані факти, зазначені у позовній заяві, суд вважає, що позов є законним, обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства щодо зобов`язання батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття та приймати участь у вихованні, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення нею повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем було заявлено дві вимоги, а саме немайнова вимога – позбавлення батьківських прав, майнова вимога – стягнення аліментів, вона була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» і її вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення загальна сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ), від імені якої діє адвокат Левицька Юлія Василівна, до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ) та Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, ЄДРПОУ 37573534), прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, ЄДРПОУ 02909973), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.01.2026 і до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складений 12.11.2026.
Суддя О.С. Яцун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua