Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №308/12001/26
Суддя: Іванов А. П.
Справа № 308/12001/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 630168666 від 14.07.2014 у розмірі 14 143,56 грн, з яких: 11 089,30 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 27,30 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2 029,65 грн – заборгованість за пенею та/або штрафами; 740,29 грн – інфляційні збитки; 257,02 грн – 3% річних, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.07.2014 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 630168666, за умовами якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 75 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути використану суму в строк до 14.07.2016 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 36,00 % річних. Позивач стверджує, що Банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач припинив повертати кредит у строки, передбачені договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Позивач зазначає, що 17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» укладено Договір факторингу № 2, 18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» – Договір факторингу № 18-05/21, а 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» – Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 630168666. Також позивач повідомив, що відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів змінено найменування Банку на АТ «СЕНС БАНК».
Загальний розмір заборгованості станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку, становить 14 143,56 грн. Позивач також вказує, що заходи досудового врегулювання спору за кредитним договором не вчинялись.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача - адвокатом Ракушинцем А.А., в якому він заперечив проти задоволення позову в повному обсязі. У відзиві зазнає, що строк кредитування сторони визначили до 14.07.2016, тому позовна давність, яка є підставою для відмови в позові статті 256, 257, 261, 266, 267 ЦК України, позивачем пропущена, просить застосувати наслідки спливу позовної давності. Банк не довів укладення договору приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, не підтвердив, що на час укладення договору діяли саме ті Умови та Правила і Тарифи, на які посилається позивач. В анкеті-заяві відсутня процентна ставка, а також умови про відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів), витяги з Тарифів та Умов не підписані відповідачем, не визнаються ним і не можуть вважатися частиною кредитного договору, а роздруківка із сайту Банку не є належним доказом, оскільки залежить від волевиявлення однієї сторони. Паспорт споживчого кредиту не свідчить про укладення договору та дотримання його форми. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують видачу кредиту та розмір заборгованості. Крім того, право нараховувати проценти після спливу строку кредитування припиняється, а вимоги за статтею 625 ЦК України на період воєнного стану не застосовуються.
Щодо витрат на правничу допомогу відповідач просить відмовити у їх стягненні на користь позивача або зменшити, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, а час, витрачений адвокатом, та обсяг наданих послуг недоведеними. Також відповідач просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.
25.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній заперечив проти доводів відповідача. Зазначив, що кредитний договір укладено у письмовій формі шляхом підписання його сторонами власноручними підписами, його умови відповідають закону, а відповідач, підписавши договір, підтвердив ознайомлення з усіма його істотними умовами. Банк виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти; позивач, не будучи банком, не має можливості самостійно надати виписки з рахунку позичальника, тому просить задовольнити клопотання про витребування доказів у банківської установи (стаття 84 ЦПК України). Розмір заборгованості є правомірним та відповідає розрахунку, а нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат і 3% річних ґрунтується на статтях 549, 610, 611, 625 ЦК України.
Щодо позовної давності позивач стверджує, що вона не минула: загальні та спеціальні строки позовної давності були продовжені на час дії карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023), а в період дії воєнного стану – відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України; Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX цей пункт виключено, закон набрав чинності 04.09.2025, тому відлік позовної давності розпочався з цієї дати і спливе 04.09.2028. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 14.07.2014 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», у якій просив відкрити рахунок, випустити платіжну картку та встановити відновлювану кредитну лінію з лімітом у межах 75 000 грн. Того ж дня сторонами підписано Додаток до Договору, відповідно до якого Банк відкрив клієнту рахунок № НОМЕР_2 та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску, а також надав кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії з лімітом 75 000 грн (пункт 2.1), з процентною ставкою 36% річних (пункт 2.2) та обов`язковим мінімальним щомісячним платежем у розмірі 7% від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн (пункт 2.3).
Обидві сторони у позовній заяві та у відзиві визначають кінцевий строк повернення кредиту як 14.07.2016. З урахуванням того, що строк дії виданої картки та відновлюваної кредитної лінії становив два роки з 14.07.2014, суд виходить із того, що строк виконання зобов`язання щодо повернення кредиту в повному обсязі настав 14.07.2016.
Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі послідовних правочинів: Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (з Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 18.05.2021) та Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (з Актом зарахування зустрічних вимог та актами приймання-передачі реєстрів боржників).
Згідно з розрахунками заборгованості станом на 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та станом на 04.08.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором становить 14 143,56 грн, з яких 11 089,30 грн – тіло кредиту, 27,30 грн – проценти на дату відступлення права вимоги, 2 029,65 грн – пеня, 740,29 грн – інфляційні втрати, 257,02 грн – 3% річних. Проценти за період після відступлення права вимоги, комісії не нараховувались; погашень боржником не здійснювалось. 3% річних (257,02 грн) нараховані за період з 18.05.2021 по 23.02.2022, інфляційні втрати (740,29 грн) – за період з червня 2021 року по лютий 2022 року.
Інших нарахувань після 10.01.2023 позивач не здійснював.
Відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач факт відступлення права вимоги не оспорював. Отже, позивач є новим кредитором відповідача, однак набув права вимоги в тому обсязі і на тих умовах, що існували у первісного кредитора, зокрема й з урахуванням перебігу позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).
Згідно зі статтею 262 ЦК України зміна сторін у зобов`язанні не тягне за собою зміни позовної давності та порядку її обчислення.
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення, а згідно з частиною четвертою цієї статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у відзиві заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.
Оскільки строк виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту в повному обсязі настав 14.07.2016, перебіг загальної позовної давності розпочався 15.07.2016, а відповідно до частини третьої статті 254 ЦК України спливла вона 15.07.2019.
Заміна кредитора внаслідок відступлення права вимоги, зокрема договори від 17.05.2021, 18.05.2021, 10.01.2023, відповідно до статті 262 ЦК України не змінює ні тривалості позовної давності, ні порядку її обчислення.
Із позовом до суду позивач звернувся у серпні 2026 року, тобто більш ніж через сім років після спливу позовної давності.
Доказів переривання перебігу позовної давності (визнання боргу відповідачем, часткового погашення заборгованості) матеріали справи не містять; згідно з розрахунками позивача погашень боржником не здійснювалось, а позивач і попередні кредитори із позовами до відповідача до суду не звертались.
Представник позивача зазначає, що позовна давність не минула у зв`язку з її продовженням на період карантину та воєнного стану, суд відхиляє. Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 (з 12.03.2020), продовжувались строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу пунктом 19 цього розділу на період дії воєнного стану.
Разом з тим, позовна давність за вимогою про повернення кредиту сплинула 15.07.2019, тобто до 12.03.2020, а отже, зазначені норми до цих правовідносин не застосовуються..
Вимоги про стягнення заборгованості за процентами 27,30 грн, пені 2 029,65 грн, інфляційних втрат 740,29 грн та 3% річних 257,02 грн є додатковими до основної вимоги про повернення тіла кредиту.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, застави тощо).
Оскільки позовна давність за основною вимогою спливла 15.07.2019, вважається, що вона спливла й за додатковими вимогами, у тому числі за нарахованими позивачем інфляційними втратами та 3% річних за статтею 625 ЦК України.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності та не навів і не довів наявності обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску (частина п`ята статті 267 ЦК України)
За таких обставин, оскільки позовна давність за вимогами позивача спливла до звернення до суду і відповідач заявив про її застосування, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з цієї підстави.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір, а згідно з частиною третьою цієї статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача..
Керуючись ст. ст. 11, 203, 253, 254, 256, 257, 261, 262, 266, 267, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 625, 626–629, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 270, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 630168666 від 14.07.2014 у розмірі 14 143 (чотирнадцять тисяч сто сорок три) гривні 56 копійок - відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua