Суд: Острозький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №567/1488/26
Суддя: Назарук В.А.
Справа №567/1488/26
Провадження №2/567/1055/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13740 грн. звернулося ТОВ "Споживчий центр".
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 03.01.2026 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03.01.2026-100000960, відповідно до якого ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 2000 грн.
10.01.2026 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, відповідно до якого ТОВ "Споживчий Центр" надало відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. Після укладення вказаного додаткового договору та надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 4000 грн.
Зазначені договори було укладено строком на 154 та 147 календарні дні, відповідно. При укладенні договорів відповідач зобов`язався сплатити відсотки за користуванням кредитом в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів та процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Економ", комісію, пов`язану з наданням другого траншу в розмірі 7% від суми наданого кредиту та комісію, пов`язану з обслуговуванням кредиту в загальному розмірі 840 грн.
Вказуючи, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором до нього, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 13740 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4900 грн., комісії, пов`язаної наданням кредиту в розмірі 280 грн. та комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості в розмірі 560 грн., а також відсотків, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України в розмірі 4000 грн., просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 09.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 12.10.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій заяві просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не подавав.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.01.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" було укладено кредитний договір №03.01.2026-100000960 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору.
Відповідно до заявки від 03.01.2026, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, ТОВ "Споживчий центр" надало позичальнику кредит у розмірі 2000 грн., строком на 15 дні з дати його надання зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів та процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Економ".
З примірної пропозиції та примірної відповіді про укладення додаткового договору від 10.01.2026 до кредитного договору №03.01.2026-100000960 від 03.01.2026 встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Споживчий центр" з метою укладення додаткового договору до кредитного договору №03.01.2026-100000960 від 03.01.2026 та сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим до договору було внесено зміни та сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 4000 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).
За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000 грн.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) – 10.01.2026. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-5593.
Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) – 147 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) – 7% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 140 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 280 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№2-3.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором до нього виконав, надавши кредитні кошти відповідачу, що підтверджується повідомленнями ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", адресованими ТОВ "Споживчий центр", відповідно до яких за договором кредиту №03.01.2026-100000960 було здійснено видачу грошових коштів – 03.01.2026 о 12:31:56 на платіжну картку НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 2000 грн., 10.01.2026 о 12:44:08 на платіжну картку НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 2000 грн. Таким чином, ТОВ "Споживчий центр" було здійснено перерахування відповідачу грошових коштів за договором кредиту №03.01.2026-100000960 від 03.01.2026 та додатковим договором до нього в загальному розмірі 4000 грн.
В свою чергу ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у ТОВ "Споживчий центр" в розмірі 4000 грн. та зобов`язався його повернути у визначений строк, сплатити відсотки за користування кредитом, а також комісію за надання та обслуговування кредиту, але належним чином не виконав свої обов`язки за договором.
Оскільки кредитним договором було встановлено строк повернення кредиту – 154 дні з моменту його надання, тобто до 05.06.2026, а ОСОБА_1 у визначений строк кошти не повернув, то з нього слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4000 грн.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Згідно умов кредитного договору №03.01.2026-100000960 від 03.01.2026, ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування ними в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів та процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Економ".
Звернувшись до суду, позивач просить стягнути з відповідача 4900 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором №03.01.2026-100000960 від 03.01.2026.
Оскільки борг по процентам на даний час ОСОБА_1 не сплачений, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Крім того з матеріалів справи встановлено, що умовами додаткового договору до кредитного договору було визначено, що за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) – 7% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 140 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 280 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№2-3.
Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 280 грн. комісії, пов`язаної з наданням кредиту (2-го траншу) та 560 грн. комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості.
Статтею 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Оскільки комісія, пов`язана наданням кредиту та з обслуговуванням кредитної заборгованості, яка включена до загальних витрат за споживчим кредитом в розмірі 840 грн. на даний час ОСОБА_1 не сплачена, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що кредитодавець вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків за їх користування та комісії за надання кредиту.
Крім того, звертаючись до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 4000 грн. відсотків, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України.
Вирішуючи спір в даній частині судом взято до уваги те, що відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новим п.18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З матеріалів справи встановлено, що впродовж дії воєнного стану позивачем здійснювалось нарахування відсотків у відповідності до ст.625 ЦК України, розмір яких станом на день звернення до суду (31.08.2026) становив 4000 грн.
Таким чином, на підставі Закону України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 з ОСОБА_1 відсотки, які нараховувалися у відповідності до ст.625 ЦК України, в розмірі 4000 грн. стягненню не підлягають, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до положень ч.1, п.1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору та понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу копії позовної заяви з доданими матеріалами на суму 130,98 грн., що підтверджується описом поштового відправлення від 20.07.2026, а також квитанцією № 2165739 від 20.07.2026.
Таким чином, за приписами ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1890,30 грн.
На підставі ст.549, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 9740 грн. заборгованості за кредитним договором та 1890 грн. 30 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ),
відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне рішення складено 12.11.2026.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua