Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №570/2423/26
Суддя: Тишкун П. В.
Провадження № 2/557/946/2026
Справа № 570/2423/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
11 листопада 2026 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Тишкуна П.В.
за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В :
1. Суть спору.
ТзОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором від 10.11.2024 у розмірі 15226,76 гривень та судові витрати у розмірі 2662,40 гривень сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.11.2024 між ТзОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №63531052, відповідно до умов якого відповідач отримав 3000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Позивачем надіслано відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 1431/24005976 від 02.03.2026.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 15226,76 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків — 10276,76 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 450 грн, прострочена заборгованість за штрафами - 1500 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, а також понесені ним судові витрати.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2026 справу було передано для розгляду за підсудністю до Гощанського районного суду Рівненської області.
Ухвалою Гощанського районного суду від 30.07.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою 14.10.2026 судове засідання відкладено, у зв`язку з неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про ознайомлення щодо часу та місця розгляду справи.
Ухвалою від 11.11.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.
Представник позивача ТзОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності відповідач не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1.ст.13 ЦПК України).
3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що 10.11.2024 ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №63531052 (індивідуальна частина) відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 рн (п. 1.2. Договору).
Пунктом 1.3. Договору визначено, що кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 10.11.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
В п. 1.4. Договору зазначено, що повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 05.11.2025.
Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 26.11.2024 та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 05.11.2025 (п. 1.4.1 Договору).
Відповідно до п.1.5.2. кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає: 450 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. Договору.
Згідно з п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 10755,59 гривень в грошовому виразі та 3980,62 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 договору. Тип процентної ставки за договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає13755,59 гривень. Денна процентна ставка становить 1%.
Відповідно до пунктів 1.5.1., 1.6. пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,8 відсотків в день. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 відсотків річних. Особливості нарахування пільгової та стандартної (базової) процентної ставки визначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. договору.
За змістом пунктів 2.2.2., 2.2.3. договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. База для нарахування процентів: 3 000.
За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до таких умов:
- пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка.
- стандартна процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,96% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.
Згідно з п.2.2.3 договору строк пільгового періоду 13 календарних днів, з 10.11.2024 по 23.11.2024, пільгова процентна ставка - 0,8% за один день, строк стандартного періоду 347 календарних днів, з 24.11.2024 по 05.11.2025, стандартна (базова) процентна ставка - 0,96% за один день.
В п. 2.1 Договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
У розділі 12 договору зазначено реквізити платіжної карти позичальника: № НОМЕР_1 та номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .
Згідно з графіком платежів за договором про споживчий кредит №63531052 від 10.11.2024 остання дата платежу — 05.11.2025, сума кредиту за договором -3 000 грн, проценти за користування кредитом — 10305,59 грн, комісія за надання кредиту - 450 грн.
Договір №63531052 від 10.11.2024 та графік платежів підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» №1431/1 від 09.03.2026.
Підписавши зазначений договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.
Також 10.11.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: підписав паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти. У паспорті споживчого кредиту у розділі «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» зазначено, зокрема, сума кредиту - 3 000,00 грн, строк кредитування - 360.
У відомості про щоденні нарахування ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» за договором № №63531052 від 10.11.2024 зазначено, що 10.11.2024 ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 3000 грн.
У листі ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №144144-1508197852-16022026 від 16.02.2026, зазначено, що згідно з договором з ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» № 070524/A1-1909 від 07 травня 2024 року успішно виконано операцію перерахування 10.11.2024 транзакції у сумі 3 000 грн (№ транзакції 1508197852), платник - ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», призначення платежу - «Видача кредитних коштів».
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1431/24005976 від 02.03.2026, у якій повідомлено про необхідність погашення заборгованості за договором № №63531052 від 10.11.2024 у розмірі 15226,76 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків — 10276,76 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 450 грн, прострочена заборгованість за штрафами - 1500 грн.
Судом встановлено, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та інших платежів не виконав, кредит та проценти за його користування не сплачував, порушивши вимоги договору про споживчий кредит та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на досліджені докази, суд робить висновок, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виникли договірні відносини за договором про надання споживчого кредиту №63531052 від 10.11.2024.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи і таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в договорі. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок або доказів того, що цей рахунок йому не належать.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору про споживче кредитування, який оформлений сторонами в електронній формі.
Персональні дані ОСОБА_1 , як сторони цивільної справи, збігаються з персональними даними позичальника в договорі.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін, також сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення 3000 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 10276,76 грн. простроченої заборгованості за сумою відсотків та 450 грн. простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту, слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну заборгованість у сумі 13726,76 грн.
Що стосується правомірності нарахування позивачем неустойки в розмірі 1500 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Пенею (штрафом, неустойкою) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Нарахування штрафу за кредитним договором від 10.11.2024 у розмірі 1500 грн. здійснено у період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафами у розмірі 1500 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно із ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що поніс 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та АО «Апологет» від 02.07.2026 та акт надання послуг від 09.03.2026 , в якому зазначено вартість наданих АО «Апологет» послуг.
У частині 1 статті 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, а також часткового задоволення поовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 15226,76 грн. Позов задоволено на суму 13726,76 грн., що становить 90,15 % (13726,76 грн. х 100: 15226,76 грн.) від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2400,15 грн (2662,40 х 90,15 % : 100).
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283,354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №63531052 від 10.11.2024 у розмірі 13726 (тринадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 76 коп., судовий збір в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 15 коп. та 4000 (чотири тисячі ) грн. витрат на професійну правову допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження юридичної особи : 79000, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Тишкун П.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua