Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №554/12858/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №554/12858/26

Суддя: Материнко М. О.

Дата документу 10.11.2026Справа № 554/12858/26

Провадження № 2/554/5965/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Манько М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі — ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423179 від 26 лютого 2024 року у загальному розмірі 183 596,79 грн, яка складається з:

-19 149,99 грн — заборгованості за тілом кредиту;

-153 196,80 грн — заборгованості за процентами;

-11 250,00 грн — заборгованості за штрафом;

а також судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи (вебсайт/мобільний застосунок «Credit7») укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423179, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 22 500,00 грн строком на 359 днів (до 19 лютого 2025 року включно) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50 % в день (стандартна процентна ставка) та зниженої процентної ставки в межах Програми лояльності.

14 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 14/11/2024, за яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4423179 від 26.02.2024, де станом на момент відступлення заборгованість становила 137 159,01 грн (19 149,99 грн — тіло кредиту, 106 759,02 грн — проценти, 11 250,00 грн — штраф).

Оскільки станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, новий кредитор ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у межах строку дії договору (з 15.11.2024 по 19.02.2025) продовжив нарахування процентів за стандартною ставкою, внаслідок чого загальний розмір заборгованості склав 183 596,79 грн, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином судовими повістками відповідно до вимог ЦПК України за адресою зареєстрованого місця проживання, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву чи заяв про розгляд справи за її відсутності не надала.

Відповідно до вимог ст.ст. 280–282 ЦПК України суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Зважаючи на неявку учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423179.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За правилами ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи (договору № 4423179, додатку № 1, паспорта споживчого кредиту, довідки про ідентифікацію та протоколу створення і перевірки електронного підпису), відповідачка підписала вказаний електронний договір, а первісний кредитор перерахував їй кредитні кошти в сумі 22 500,00 грн, що підтверджується листом-повідомленням про перерахування коштів кредиту та частковим виконанням зобов`язання самою позичальницею.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 14/11/2024, за яким право грошової вимоги за кредитним договором № 4423179 від 26.02.2024 перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (ст.ст. 512, 514, 1077, 1082 ЦК України).

З розрахунку заборгованості за договором № 4423179 вбачається, що 05 квітня 2024 року відповідачка здійснила часткове погашення заборгованості на загальну суму 25 850,01 грн, з яких 3 350,01 грн було зараховано на погашення тіла кредиту, а 22 500,00 грн — на погашення процентів. Відтак залишок непогашеного основного боргу (тіла кредиту) становить 19 149,99 грн. Оскільки доказів повного повернення кредиту відповідачкою не надано, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 19 149,99 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 153 196,80 грн та штрафу в розмірі 11 250,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року та діяв на момент укладення спірного договору) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 процент на день від загального розміру кредиту.

Частинами 1, 2 статті 203, статтею 215, частинами 1, 2 статті 228 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин, який порушує публічний порядок (зокрема, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав споживачів та імперативних заборон закону), є нікчемним.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; несправедливі умови договору є недійсними.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за договором № 4423179 від 26.02.2024 нараховувалися кредитодавцем та новим кредитором із застосуванням денної процентної ставки 2,50 % в день (зокрема, по 562,50 грн та 478,74 грн щоденно, а також донарахуванням 14 062,50 грн за ставкою 2,00 % в день), що у 2,5 раза перевищує встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» граничний розмір денної процентної ставки (1 % на день) та призвело до нарахування 153 196,80 грн процентів при сумі виданого кредиту 22 500,00 грн. Оскільки умови кредитного договору щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,50 % в день прямо суперечать імперативній нормі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону, а розрахунок заборгованості за процентами складений позивачем виключно на підставі вказаної неправомірної ставки (при тому, що позичальницею вже сплачено 22 500,00 грн процентів), позовні вимоги про стягнення 153 196,80 грн процентів задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 11 250,00 грн, суд враховує, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; усі нараховані кредитодавцем штрафні санкції підлягають списанню. Крім того, штраф у розмірі 11 250,00 грн становить 50 % від суми кредиту та суперечить вимогам ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Відтак вимога про стягнення штрафу в сумі 11 250,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню виключно залишок непогашеного основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 19 149 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок дев`ять) гривень 99 копійок, а у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується статтями 133, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги на суму 183 596,79 грн, з яких судом задоволено 19 149,99 грн, що становить 10,43 % від ціни позову.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 69 копійок.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, понесення яких підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, актом наданих послуг, детальним описом робіт та довідкою, суд, керуючись принципом пропорційності розподілу судових витрат (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України), стягує з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 273, 274, 279, 280–284, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 205, 207, 215, 228, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 625–629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код за ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423179 від 26 лютого 2024 року за тілом кредиту у розмірі 19 149 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок дев`ять) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 69 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О.Материнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua