Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №554/8057/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №554/8057/26

Суддя: Шевська О. І.

Дата документу 03.11.2026Справа № 554/8057/26

Провадження № 2/554/4200/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Шевської О.І.,

за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» у травні 2026 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 508816-КС-004 про надання кредиту від 26.11.2024 року, що становить 57 272,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 469,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15 059,17 грн; суми заборгованості по штрафам - 12 743,42 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»та ОСОБА_1 укладено Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 26.11.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту.

26.11.2024 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5333, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 26.11.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування кредитом.

Також, 12.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 508816-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом

України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 44 000.00 грн.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 508816-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 508816-КС-004 позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 508816- КС-004 позичальника відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 508816-КС-004 на загальну суму 132 706,00 грн

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №508816-КС-004 про надання кредиту, в розмірі57 272,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 469,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15 059,17 грн; суми заборгованості по штрафам - 12 743,42 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року головуючим суддею визначена Блажко І.О.

16.07.2026 року відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ, з рішенням Вищої ради правосуддя від 23.06.2026 року №1256/0/15-16 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Шевченківського районного суду м.Полтави у зв`язку з поданням заяви про відставку» та керуюсь п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за розпорядженням керівника апарату суду справу передано для повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року головуючим суддею визначена Шевська О.І.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» відовідач не підтримує, оскільки твердження позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, разом із тим, із сумою заборгованості у розмірі 57 272,58 грн. Не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази у розумінні ст.ст. 76, 100 ЦПК України на підтвердження зазначених у позові обставин про те, що кредитор ТОВ «Бізнес Позика» у справі засобами електронного зв`язку направляв оферту позичальнику - відповідачу, а відповідач у відповідь надіслав свою згоду акцепт. У справі також відсутні докази про порядок отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (некваліфікованого електронного підпису) та факту його накладення у електронному документі договору кредиту, або відповідних доповнень до нього, як про це зазначено у рішенні та має відповідати порядку створення та підписання електронних документів визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

До того ж, у матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанція, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки по рахунку), які підтверджують виконання ТОВ «Бізнес Позика» умов кредитних договорів щодо перерахунку коштів саме на банківський рахунок ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок заборгованості, який давав би змогу перевірити правильність нарахування відсотків, встановити формування боргу, його складові, а також суми погашення тіла кредиту та відсотків за кожний платіжний період. Позивач взагалі не надав належного розрахунку, що унеможливлює висновок про виникнення заборгованості саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та робить неможливим встановлення того, які саме умови договору було порушено.

Додана до позову документація не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України (постанова НБУ від 18.06.2003 № 254). Відповідно такий документ не є належним доказом у розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України та не може бути покладений в основу судового рішення.

Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. Позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст.41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним. До позовної заяви позивач додає розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, а отже не є належними доказами, який би підтверджував розмір

заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до наданого розрахунку, відповідач сплатила на виконання умов договору суму в розмірі 132 706,00 грн. Однак позивач безпідставно спрямував 17 600,00 грн із цих коштів на погашення комісії. Умовами кредитного договору визначено сплату комісії, пов`язану з наданням кредиту.

Крім того, аналіз наданого позивачем розрахунку свідчить про те, що позивач здійснював зарахування сплачених відповідачем коштів на власний розсуд і з грубим порушенням вимог законодавства. Замість спрямування платежів на виконання дійсних і законних зобов`язань, Позивач безпідставно вилучив зі сплачених відповідачем коштів 17 600,00 грн та зарахував їх як погашення нікчемної комісії. З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір отриманого відповідачем кредиту становив 88 000,00 грн. При цьому відповідач сумлінно виконав свої зобов`язання та сплатив позивачу значну суму - 132 706,00 грн, що значно перевищує розмір самого кредиту. У разі зарахування позивачем усіх сплачених відповідачем коштів у розмірі 132 706,00 грн виключно на правомірні складові кредитного зобов`язання (нараховані проценти та основний борг) і без утримання неправомірної комісії в сумі 17 600,00 грн, заборгованість відповідача за тілом кредиту була б погашена.

Отже, заявлена позивачем заборгованість за тілом кредиту є штучно створеною внаслідок незаконного утримання коштів на нікчемні платежі та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 12 743,42 гривень. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18. Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» ведено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.

09.10.2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надійшла відповідь на відзив, в якому представник вказує категорично не погоджується з доводами та запереченнями відповідача, вважає їх безпідставними та просить суд відхилити їх у повному обсязі з огляду на таке. Позивач зазначає, що кредитний договір (а також додаткові угоди у разі їх наявності) був укладений у повній відповідності до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті 638 Цивільного кодексу України. Правочин вчинено дистанційно в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) на офіційному вебсайті кредитодавця. Позивач наголошує, що на самому початку кредитного договору сторони чітко погодили використання такої форми взаємодії.

Фінансова установа звертає увагу суду на безпідставність вимог відповідача про необхідність накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Позивач детально роз`яснює, що КЕП та електронний підпис одноразовим ідентифікатором є абсолютно різними видами підписів, які не слід ототожнювати. Договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (СМС-коду), який додається особою до інших електронних даних під час акцептування оферти відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Наприкінці договору в розділі «Реквізити та підписи сторін» міститься відповідна системна ознака про належне накладення такого підпису позичальником.

Крім того, архітектура сайту технічно унеможливлює технічне формування договору та отримання грошей без послідовного проходження реєстрації особистого кабінету та попереднього обов`язкового ознайомлення з Правилами кредитування, Паспортом кредиту та тарифами, що підтверджує свідоме волевиявлення боржника. З приводу заперечень щодо первинного бухгалтерського обліку та утримання комісії в розмірі 17 600,00 грн, позивач вказав на презумпцію правомірності правочину, оскільки умови договору не визнавалися недійсними у судовому порядку, а наданий розрахунок відображає реальне арифметичне формування боргу за чинними тарифами.

Представник позивача до суду не з`явився, згідно позовної заяви просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явились, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»та ОСОБА_1 укладено Договір №508816-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 26.11.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту.

26.11.2024 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5333, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, 26.11.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 508816-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування кредитом.

Також, 12.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 508816-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 44 000.00 грн.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 508816-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 508816-КС-004 позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 508816- КС-004 позичальника відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 508816-КС-004 на загальну суму 132 706,00 грн

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №508816-КС-004 про надання кредиту, в розмірі57 272,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 469,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15 059,17 грн; суми заборгованості по штрафам - 12 743,42 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором № 508816-КС-004 про надання кредиту від 26.11.2024 року у розмірі 44 529,16 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 469,99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15 059,17 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 12 743,42 грн., то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 44 529,16 грн.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позову заяву, про не укладення кредитного договору та додаткової угоди через відсутність кваліфікованого електронного підпису (КЕП), суд зазначає, що за змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та частини другої статті 639 ЦК України, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором за своїми правовими наслідками повністю прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Оцінюючи заперечення представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи виписок по банківському рахунку та інших первинних документів, які б свідчили про завершеність платіжної операції, суд виходить з того, що позивач є небанківською фінансовою установою. В силу положень Закону України «Про платіжні послуги» та статей 6, 9 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець має право здійснювати безготівкове перерахування коштів через платіжні системи постачальників послуг проміжного характера. Сформовані у платіжній системі «Platon» довідки, завірені КЕП директора ТОВ «ПрофітГід», містять усі обов`язкові реквізити та є належними первинними обліковими документами у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які повністю доводять факт перерахування грошових коштів на вказану позичальником картку, у зв`язку з чим доводи відзиву в цій частині є безпідставними.

Стосовно тверджень відповідача про неправомірність щоденного нарахування відсотків поза межами орієнтовного графіка платежів та безпідставне утримання позивачем 17 600,00 грн на погашення комісії, внаслідок чого заборгованість за тілом кредиту нібито є штучно створеною, суд дійшов наступних висновків. За змістом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Умови Договору № 508816-КС-004 щодо сплати комісії не є нікчемними в силу закону, презумпція правомірності договору судом не спростовується. У зв`язку з цим, а також з огляду на те, що відповідач систематично порушувала погоджений графік, що призвело до щоденного нарахування відсотків на фактичний залишок невиплаченого тіла кредиту, суд визнає наданий позивачем розрахунок арифметично правильним, а доводи відзиву щодо штучного формування боргу за тілом та процентами - необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 57 272,58 грн. Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 44 529,16 грн, що становить 77,75% від загальної ціни позову, пропорційний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 070,02 грн, виходячи з розрахунку від фактично сплаченої позивачем при поданні позову суми в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 277-279 ЦПК України, ст.ст.610, 625,1049,1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором №508816-КС-004 про надання кредиту від 26.11.2024 року у розмірі 44 529,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411), сплачений судовий збір у розмірі 2 070,02 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.І. Шевська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua