Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №536/2214/26
Суддя: Река А. С.
Справа № 536/2214/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салівка Кременчуцького району Полтавської області, громадянина України, із повною середньою освітою, неодруженого, учасника бойових дій та особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ч.4 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Встановив:
05 червня 2026 року. близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 прибув до неогородженої території подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де керуючись корисливим мотивом та метою, діючи таємно, в умовах воєнного стану та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав належний ОСОБА_5 бензиновий генератор моделі «WPG 3600» синього кольору, що стояв біля вхідних дверей до будинку, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/10851-ТВ від 11.06.2026 року становить 9 333,33 грн.
У подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 9 333,33 грн.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах визнав повністю. Суду пояснив, що 05 червня 2026 року, він на вулиці Вишневій, біля будинку №51 с. Салівка побачив генератор, який забрав до себе додому та поставив його до свого гаража. Вартість викраденого майна не оспорює. У скоєному щиро кається, просить суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши досліджені судом докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне перерахування грошових коштів на ЗСУ.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд бере до уваги обставини і характер скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; обставини, які пом`якшують покарання, відсутність тяжких наслідків; особу обвинуваченого, який раніше не судимий; на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра не перебуває; є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІІ групи; позитивно характеризується за місцем проживання.
Таким чином, з метою виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що відповідно до вимог ст.50 КК України, необхідно призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищевикладених обставин, які характеризують особу винного, обставин, які пом`якшують покарання, та в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості злочину та ступінь небезпечності винної особи для суспільства, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування призначеного покарання, із застосуванням ст. 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, та з метою організації органами пробації належного контролю за його поведінкою, покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», забезпечить співрозмірність діяння та кари, та буде необхідним для досягнення цілей покарання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 1 925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. на користь держави.
Після набрання вироком законної сили, речовий доказ по справі – генератор моделі «WPG 3600», з напругою 220В, з частотою 50 Гц, з номінальною потужністю 2,8 кВт синього кольору, який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 – відповідно до ст.100 КПК України залишити за належністю ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua