Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №552/9510/26
Суддя: Гончарова А. О.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/9510/26
Провадження № 2/552/5611/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.11.2026 м. Полтава
Київський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді -Гончарової А.О.,
за участю секретаря - Обуховського В.О.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що 07.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 576513-КС-002 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 07.03.2026 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 576513-КС-002 про надання кредиту. 07.03.2026 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 576513-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.09.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 576513-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 111 870,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 55 770,00 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 16 500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 6 600,00 гривень.
Отже, позивач просив суд, стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) заборгованість за Договором № 576513-КС-002 про надання кредиту від 07.03.2026 року, що становить 111 870,00 грн, а також понесені витрати які пов`язані із розглядом справи.
Ухвалою Київського районного суду міста Полтави відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ: 21133352, Місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська,23), письмових доказів, які становлять банківську таємницю.
07.10.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. ОСОБА_1 посилався на те, що на момент укладення Договору № 576513-КС-002 від 07.03.2026 року фінансова установа ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» мала безперешкодний, цілодобовий та повний доступ до даних ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» та ТОВ «Українське бюро кредитних історій», що прямо передбачено п. 4.2.1.10 власних Правил надання споживчих кредитів Позивача. Відповідач на момент підписання цього договору вже мав критично високе фінансове навантаження, відкриті прострочені зобов`язання та значні заборгованості в інших фінансових установах, отже позивач свідомо пішов на невиправданий ризик, видавши кредит.
Окрім цього відповідач не погоджується з нарахуванням комісії у розмірі 6 600,00 грн., посилаючись на невідповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а саме що встановлення щомісячної або одноразової комісії за дії, які є невід`ємною частиною процесу видачі кредиту, створює очевидний дисбаланс між правами та обов`язками сторін на шкоду споживачу. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору, які є несправедливими та встановлюють обов`язкові платежі за послуги, які фактично не надаються, є нікчемними з моменту укладення договору і не підлягають виконанню.
Додатково відповідач просив суд звернути увагу на обставини перебування постійного житла відповідача під повною окупацією у смт Миронівське Бахмутського району Донецької області, втрата майна та статус переміщенного з ТОТ у Дніпропетровській області є очевидно винятковими обставинами та мають істотне значення для справи.
Відповідач просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення комісії у розмірі 6 600,00 грн., повністю відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, Розстрочити на підставі ст. 267 ЦПК України виконання рішення суду та розбити остаточно присуджену суму заборгованості на рівні частини щомісячних платежів строком на 1 (один) рік у зв`язку з вкрай скрутним матеріальним становищем Відповідача та родини.
У судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовом надав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду цивільної справи, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 576513-КС-002 про надання кредиту. Договір підписано Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3797. 07.03.2026 09:13:31.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на вказане вище, суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі та у відповідності до вимог закону.
У відзиву відповідач посилався на те, що на момент укладення Договору № 576513-КС-002 від 07.03.2026 року фінансова установа ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» мала безперешкодний, цілодобовий та повний доступ до даних ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» та ТОВ «Українське бюро кредитних історій», що прямо передбачено п. 4.2.1.10 власних Правил надання споживчих кредитів Позивача. Відповідач на момент підписання цього договору вже мав високе фінансове навантаження, відкриті прострочені зобов`язання та значні заборгованості в інших фінансових установах.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правових актів Національного банку України, Кредитодавець зобов`язаний до укладення договору про споживчий кредит оцінити кредитоспроможність споживача, виходячи з його фінансового становища, рівня доходів та наявних зобов`язань.
Оцінивши дані аргументи відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»).
29 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», метою якого є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, функціонування інституцій, пов`язаних з обміном інформацією про грошові зобов`язання та забезпеченням прав та інтересів суб`єктів кредитної історії (стаття 1 цього Закону).
У статті 3 названого Закону наведено визначення термінів, що вживаються у цьому Законі:
ведення кредитної історії - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію;
кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону;
користувач Бюро (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію;
кредитний правочин - правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу);
суб`єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка звернулася до Користувача з метою укладення кредитного правочину або вже уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.
Серед принципів формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, визначено: конфіденційність інформації та її захист; збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб`єкта цієї кредитної історії (стаття 4 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій»).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 9 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.
Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього надає до Бюро інформацію:
1) про себе, що ідентифікує його як Користувача;
2) про суб`єкта кредитної історії, яка визначена пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 цього Закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» Бюро зобов`язане забезпечити захист інформації, що складає кредитну історію, згідно із законодавством України. Бюро та Користувачі несуть відповідальність згідно із законами України за перекручення, незаконне розголошення та нецільове використання інформації, що складає кредитну історію.
Згідно з пунктом 5 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Отже, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те що кредитодавець не перевірив кредитну історію відповідача, оскільки відповідач не надав до суду належних доказів щодо підписання письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього.
Станом на 08.09.2026 року заборгованість за Договором № 576513-КС-002 про надання кредиту, в розмірі111 870,00 грн, що складається з:
Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33 000,00 грн;
Суми прострочених платежів по процентах - 55 770,00 грн;
Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 16 500,00
грн;
Суми прострочених платежів за комісією - 6 600,00 грн
Щодо стягнення тіл кредиту та нарахованих відсотків суд зазначає наступне.
Судом досліджено кредитний договір № 576513-КС-002 та встановлено його наступні умови:
Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 33 000,00 (Тридцять три тисячі гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА»
Тип Кредиту: кредит.
Строк, на який надається Кредит: 24 тижні, (надалі - Строк кредитування).
Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої
процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Комісія за видачу кредиту: 6 600,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
На виконання ухвали Київського районного суду міста Полтави від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ: 21133352, Місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська,23), надано інформацію про те, що банківська картка № НОМЕР_3 була емітована Банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Для належного функціонування вищезазначеної картки відкрито відповідний рахунок. Додаткового для суду було направлено інформацію про рух грошових коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_3 за період з 07.03.2026 по 22.08.2026.
Отже, суд зазначає про те, що згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, надана позивачем в якості доказів, судом встановлено факт нарахування заборгованості в межах строку кредитного договору.
Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів. Прострочення виконання зобов`язання, в свою чергу, є його порушенням.
Відповідно до ч.1 ст. 1048, ч 1 ст. 1054 ЦК кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України..
Дослідивши детальний розрахунок заборгованості відповідно до договору № 576513-КС-002, суд приходить до висновку що стягнення суми тіла кредиту та процентів підлягає задоволенню.
Однак, суд не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення суми відсотків які нараховані по 625 ст. ЦК України в розмірі 16 500,00 грн., оскільки за п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованість. за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
Щодо заборгованості по комісії в сумі 6 600,00 гривень, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Отже, дана сума також підлягає стягненню.
На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за заборгованість за тілом кредиту - 33 000,00 гривень;заборгованість за нарахованими процентами - 55 770,00 гривень; заборгованість по комісії - 6600,00 гривень;
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 85 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2263,04 гривень.
Щодо витрат на правничу допомогу, позивач просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Оцінивши надані докази, предмет спору, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Судом встановлено, що стороною позивача заявлено до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Суд критично ставиться до наданого розрахунку витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку що стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 гривень.
Разом із поданим відзивом, відповідач направив до суду заяву про розстрочення на підставі ст. 267 ЦПК України виконання рішення суду та розбити остаточно присуджену суму заборгованості на рівні частини щомісячних платежів строком на 1 (один) рік у зв`язку з вкрай скрутним матеріальним становищем Відповідача та родини.
Дослідивши дане клопотання, та додані на підтвердження обставин докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідач у своїй заяві посилався на те, що відповідно до ідентифікаційних даних, зареєстрованим місцем проживання (пропискою) є смт Миронівське, Бахмутський район, Донецька область.
Згідно з чинним Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309, Бахмутський район та смт Миронівське офіційно внесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими Російською Федерацією. На даний час смт Миронівське перебуває під повною окупацією.
Внаслідок активних бойових дій та подальшої окупації населеного пункту, відповідач був змушений рятувати життя своєї родини та евакуюватися до Дніпропетровської області. Наразі відповідач позбавлений доступу до свого дому, втратив усе залишене майно, роботу, стабільне джерело доходу і змушений витрачати критичну частину коштів на облаштування життя та оренду житла на новому місці та виховання малолітньої дитини.
Суд дослідивши надані відповідачем докази, а саме : копію договору оренди житла, медичну картку неповнолітньої дитини відповідача, довідки щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, приходить до висновку про задоволення заяви щодо розстрочення на підставі ст. 267 ЦПК України виконання рішення суду та розбити остаточно присуджену суму заборгованості на рівні частини щомісячних платежів строком на 1 (один) рік у зв`язку з вкрай скрутним матеріальним становищем Відповідача та родини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,12,81,141,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) заборгованість за Договором № 576513-КС-002 про надання кредиту від 07.03.2026 року, що становить 95730,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 55 770,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 6 600,00грн
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) сплачений судовий збір в розмірі 2263,04 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 552/9510/26 - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 листопада 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суми заборгованості за договором № 576513-КС-002 про надання кредиту від 07.03.2026 року у розмірі 95730,00 грн., судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2263,04 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., а всього у розмірі 101993 грн. 04 коп. (сто одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три гривні 04 коп.) терміном на 12 (дванадцять) місяців з дати набрання законної сили цим рішенням, рівними платежами.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2026
Суддя А.О. Гончарова
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" Наявність кабінету ЄСІКС: Так ел. пошта: office@bizpozyka.com тел.: +38(099)-304-62-30 адреса: Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411 ЄДРПОУ: 41084239
Відповідач: ОСОБА_1 Наявність кабінету ЄСІКС: Так ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 тел.: 380660758750 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: 3588706118
Оригінал: reyestr.court.gov.ua