Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №947/31404/25
Суддя: Драгомерецький М. М.
Номер провадження: 22-ц/813/2015/26
Справа № 947/31404/25
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М. М.,
суддів колегії: Громіка Р. Д., Роїка Д. Я.,
при секретарі: Узун Н. Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Абрамчук Михайло Сергійович, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
В С Т А Н О В И В:
22 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою – залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Абрамчук М. С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, посилаючись на порушення судом вимог процесуального права.
Учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про направлення судових повісток-повідомлень та довідка про доставку судових повісток-повідомлень до електронного кабінету Електронного суду (а.с. 116-120).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопад 2026 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак 04 листопада 2026 року з`єднання з представником не відбулось, представник не вийшов на зв`язок.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
05 листопада 2026 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні в Печерському районному суді м. Києва.
Однак, колегія суддів не вважає за доцільне відкладення розгляду даної справи та відмовляє в задоволенні зазначеної заяви, з огляду на наступне.
Згідно ст. 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Явка до суду апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася.
Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Позиція позивача ОСОБА_1 щодо законності ухвали суду першої інстанції чітко викладена в апеляційній скарзі.
Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина 3 статті 131 ЦПК України).
Відповідно до частин 1-2, 5 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно частини 2 статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, суд першої інстанції послався на положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, та зазначив, що представник позивача в судові засідання призначені на 18.09.2025, 07.10.2025 та 29.10.2025 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка у підготовче засідання чи в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Водночас позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого поспіль підготовчого засідання чи судового засідання, в яке він не з`явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності / неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже, зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Отже, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Верховний Суд у постановах від 11.01.2023 у справі №500/3032/18 (провадження №61-19742св21), від 12.01.2023 у справі №205/3009/16 (провадження №61-6033св22), від 14.02.2023 у справі №947/15909/21 (провадження №61-10773св22), які є релевантними щодо частини третьої статті 257 ЦПК України у редакції Закону України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-IX), зазначив, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення частини 5 статті 223 та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Таку позицію виклав Верховний Суд в постанові від 06.03.2026 по справі №931/978/23.
Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 18 вересня 2025 року (а.с. 35).
Копію ухвали ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамчук М. С. отримав 30 серпня 2025 року в електронному вигляді в електронному кабінеті (а.с. 37).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2025 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. про участь в судовому засіданні, призначеному на 18.09.2025 в режимі відеоконференції (а.с. 44).
17 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. надійшло клопотання про відкладення розгляд справи, у зв`язку із терміновим незапланованим відрядженням адвоката (а.с. 51).
Згідно протоколу підготовчого засіданні від 18.09.2025, сторони в підготовче засіданні не з`явились, від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2025 року (а.с. 54).
Судову повістку про виклик до суду на 07 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамчук М. С. отримав 19 вересня 2025 року в електронному вигляді в електронному кабінеті (а.с. 56).
07 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. надійшло клопотання про відкладення розгляд справи, у зв`язку із участю адвоката в іншому судовому засіданні (а.с. 57).
Згідно протоколу підготовчого засіданні від 07.10.2025, сторони в підготовче засідання не з`явились. Підготовче засідання відкладено на 29 жовтня 2025 року (а.с. 62).
Судову повістку про виклик до суду на 29 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамчук М. С. отримав 08 жовтня 2025 року в електронному вигляді в електронному кабінеті (а.с. 64).
Відповідно до протоколу підготовчого засіданні від 29.10.2025 сторони в підготовче засідання не з`явились. Суд дослідив матеріали справи. Суд перейшов на стадію ухвалення рішення (а.с. 65).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою – залишено без розгляду. Суд зазначив, що представник позивача повторно (втретє) не з`явився до підготовчого засіданні, а тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Таким чином, представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамчук М. С. був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчих засідань, які були призначені на 18.09.2025, 07.10.2025 та 29.10.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в його електронний кабінет Електронного суду, однак в судові засіданні не з`являвся, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав.
Отже, суд встановивши, що представник позивача, будучи повідомленим про дату, час і місце проведення підготовчого засідання тричі поспіль не з`явився у підготовче засідання, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамчука М. С. про те, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому суд дійшов необґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки за приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України - суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач потворно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно постанови Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №203/4777/20 (провадження №61-1574св25) «Посилання у касаційній скарзі на те, що залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача можливо виключно під час слухання справи, а не під час проведення підготовчих засідань, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки … за змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишення позову без розгляду можливий також у разі повторної неявки позивача й у підготовче засідання.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №598/2250/19, від 19.05.2021 у справі №752/21845/19, зокрема щодо неможливості залишення без розгляду позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у підготовчому засіданні, не заслуговують на увагу, оскільки … Верховним Судом були зроблені такі висновки щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ПК України до внесення до нього змін Законом України №3200-IX, який набрав чинності 21 липня 2023 року, яким законодавець вже передбачив наслідки повторної неявки належним чином повідомленого позивача й у підготовче судове засідання(залишення позову без розгляду)».
Таким чином, за змістом положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 11.03.2020 у справі №761/8849/19, від 18.01.2021 у справі №760/22245/18, від 20.01.2021 у справі №569/5089/17, від 10.02.2021 №598/2250/19, не є актуальною практикою Верховного Суду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №9901/278/21
Таким чином, праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).
Крім того, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 2 статті 257 ЦПК України), про що судом було роз`яснено позивачеві в оскаржуваній ухвалі.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення, апеляційним судом не встановлено.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, оскільки належним чином повідомлений представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамчук М. С. повторно не з`явився в судові засідання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення його позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.
На підставі наведеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Абрамчук Михайло Сергійович залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 10 листопада 2026 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М. М. Драгомерецький
Р. Д. Громік
Д. Я. Роїк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua