Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №526/1972/26
Суддя: Черков В. Г.
Справа № 526/1972/26
Провадження № 2/526/1335/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 листопада 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , про визнання батьківства,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заяву, яку мотивувала тим, що з 2009 року вона проживала без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_2 . За період їх проживання в них народилася дитина, яка була записана на позивача. Вказує, що ОСОБА_2 є батьком дитини. Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 зник безвісти поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області. Позивачем було зроблено ДНК-тест, згідно якого ОСОБА_3 (рідна сестра ОСОБА_2 ) може бути біологічної тіткою дитини, матір`ю якої є позивач. На підставі цього просить визнати ОСОБА_2 батьком дитини та внести зміни в актовий запис про народження.
Позивач підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Третя особа Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2026 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку загальному позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.08.2026.
Ухвалою суду від 12.08.2026 залучено до участі у справі ОСОБА_4 та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 24.09.2026.
Ухвалою суду від 24.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду на 06.11.2026.
Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_8 і ОСОБА_1 .
З копії сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.12.2025 № 15/1/9865 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник безвісти 15 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області.
З висновку спеціаліста від 29.05.2026 № HID26-004052 вбачається, що встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 , 1969 р.н., ОСОБА_7 , 2010 р.н., ОСОБА_1 , 1985 р.н. та в результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_3 , 1969 р.н., може бути біологічною тіткою ОСОБА_7 , 2010 р.н., матір`ю якого є ОСОБА_1 , 1985 р.н. Ймовірність даної події складає 99.99951705%.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду (ч. 2 ст. 125 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
За правилами ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до ст.ст. 128, 129 СК України не вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування ст. 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №373/2257/18, від 15.04.2021 у справі №361/2653/15.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Системний аналіз положень СК України, зокрема ст. ст. 3, 5, 7, 14, 15, 121, свідчить, що походження дитини від батька, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини та не визнав у встановленому законом порядку свого батьківства (не подавав заяви про визнання батьківства до органів державної реєстрації актів цивільного стану), ґрунтується на підставі встановлення кровного споріднення між дитиною та батьком, тобто обставин, які свідчать про біологічне походження дитини від певної особи.
Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями, викладеними в п.п. 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Аналіз норми ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України).
Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно- генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».
Згідно із ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Тобто, у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є звернення до суду з позовом про визнання батьківства.
Якщо особа вважається зниклою безвісти, але немає відомостей про її смерть чи рішення суду про визнання її померлою, встановлення батьківства такої особи здійснюється шляхом подання позову про визнання батьківства в порядку позовного провадження.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 201/1017/25 провадження № 61-5429св25, постанова від 09 липня 2025 року.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини , яке може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування тощо) або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18, від 11 січня 2023 року у справі № 504/4181/17.
Таким чином, позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, наявні підстав для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини. Вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст. 134 СК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця с. Веприк Гадяцького району Полтавської області, батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Веприк Гадяцького району Полтавської області
Зобов`язати Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису від 23 вересня 2010 року № 18 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: зазначити батьком дитини « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця с. Веприк Гадяцького району Полтавської області».
Старе свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , анулювати та видати нове свідоцтво про народження з урахуванням вищевказаних змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2026 року.
Головуючий: В. Г. Черков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua