Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №733/1421/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №733/1421/26

Суддя: Карапиш Т. В.

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/881/26

Єдиний унікальний №733/1421/26

Рішення

Іменем України

11 листопада 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,4864 га, розташовану на території Ічнянської міської ради Прилуцького району (колишньої Ступаківської сільської ради Ічнянського району) Чернігівської області, надану для ведення особистого селянського господарства, згідно рішення Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області № 01/27/07 від 29.11.2017 року, кадастровий номер 7421788600:02:000:0003, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як спадкоємиця за законом, своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не може її належним чином оформити у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи заповіту ОСОБА_3 , про який наявна інформація у Спадковому реєстрі. Просить визнати за нею, як спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на вищевказане майно в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Сакун І.А. позов підтримали та просили його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована з 1999 року та дня смерті з ОСОБА_3 за однією адресою, вели спільне господарство, проживали однією сім`єю, мали взаємні права та обов`язки.

Суд, заслухавши позивачку та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про смерть від 14.07.2025 року № 239 (а.с. 5).

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,4864 га, розташовану на території Ічнянської міської ради Прилуцького району (колишньої Ступаківської сільської ради Ічнянського району) Чернігівської області, надану для ведення особистого селянського господарства, згідно рішення Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області № 01/27/07 від 29.11.2017 року, кадастровий номер 7421788600:02:000:0003, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9,зворот).

Відповідно до копії довідки відділу «ЦНАП» Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області № 07.1-15/472 від 15.10.2025 року, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1961 р.н. (а.с. 5,зворот).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

П. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до повідомлення державного нотаріуса Ічнянської державної нотаріальної контори Шарої В.В. від 18.08.2026 року № 563/02-14, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , у зв`язку з наявною інформацією у Спадковому реєстрі про заповіт ОСОБА_3 та відсутністю даного заповіту в матеріалах спадкової справи (а.с. 10,зворот).

Відповідно до копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83220983 від 12.11.2025 року, ОСОБА_3 29.03.1995 року вчинив заповіт, номер у реєстрі – 36, посвідчений Ступаківською сільською радою Ічнянського району Чернігівської області (а.с. 31) та як видно з копії повідомлення старости Іржавецького старостинського округу Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області Сергія Сироти від 31.03.2026 року № 02-03/46/8, копія заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Іржавецькому старостинському окрузі відсутня. Відповідні архівні документи до Ступаківської сільської ради до Іржавецького старостинського округу не надходили (а.с. 10).

Положення ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`ясень, наведених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання осіб сім`єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.

До членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт та ін. (п. 6 рішення Конституційного Суду від 3 червня 1999 року № 5-рп/99).

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №461/4689/15-ц та від 28.05.2021 у справі №182/653/17 та зазначено, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання членом сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2024 року у справі № 504/3606/14-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 19.02.2025 року у справі № 733/542/23, вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний належний захист прав у спірних правовідносинах, а є лише підставою для вирішення спору між спадкоємцями щодо їх часток у спадковому майні. Вимога про встановлення факту постійного не проживання зі спадкодавцем не є належним способом судового захисту позивачки у розумінні статті 16 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, показання допитаних у судовому засіданні свідків, прийнявши до уваги здобуті докази на підставі матеріалів справи, суд приходить до висновку про доведеність факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , з 1999 року і до дня смерті останнього, так як останні спільно проживали, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки.

Встановлення даного факту безпосередньо породжує юридичні наслідки та його встановлення необхідно позивачці ОСОБА_1 для оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , який іншим шляхом встановити неможливо.

ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом четвертої черги, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Ічнянської державної нотаріальної контори, що підтверджується копією спадкової справи № 246/2025 (а.с. 28-33), інші спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, відсутні, але юридично не може оформити свої спадкові права у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи заповіту ОСОБА_3 , про який наявна інформація у Спадковому реєстрі, а тому суд вважає, що позивачка правомірно набула право власності на вищевказане спадкове майно, в зв`язку з чим за нею слід визнати право власності на дане майно в порядку спадкування.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1264, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,4864 га, розташовану на території Ічнянської міської ради Прилуцького району (колишньої Ступаківської сільської ради Ічнянського району) Чернігівської області, надану для ведення особистого селянського господарства, згідно рішення Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області № 01/27/07 від 29.11.2017 року, кадастровий номер 7421788600:02:000:0003, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області, місце знаходження: м. Ічня, площа Т.Шевченка, 1 Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061748.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua