Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №367/7236/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №367/7236/26

Суддя: Мерзлий Л. В.

Справа № 367/7236/26

Провадження №2/367/7054/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді – Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Колодезної В.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позиції позивача

У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, у якому просить: звільнити його від сплати судового збору; розірвати договір купівлі-продажу зарядної станції безперебійного живлення Einhell 3500W/1800W номінал 220Ah (2640 Вт), укладений між ним та ФОП ОСОБА_3 22.02.2026, у зв`язку з істотним порушенням умов щодо якості та комплектації товару; стягнути з відповідача 30 000,00 грн, сплачених за товар, 30 000,00 грн моральної шкоди, 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу та інші судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2026 позивач на платформі OLX побачив оголошення відповідача про продаж зарядної станції та вирішив придбати її для власного використання у зв`язку зі стабілізаційними відключеннями електроенергії. Загальна вартість товару становила 30 000,00 грн, з яких 28 000,00 грн – зарядна станція та 2 000,00 грн – автоматика. 11.02.2026 позивач сплатив передоплату в сумі 1 500,00 грн. Відповідач запевнив, що акумулятори, які входять до комплекту, безпечні для використання в житловому приміщенні, та надіслав технічну документацію на акумулятор Liquid Fiber Battery (LFB) модель 12.8V/110Ah/1320Wh.

22.02.2026 позивач отримав товар у відділенні ТОВ «Нова Пошта», не перевіряючи його, сплатив післяплату 28 500,00 грн та вартість доставки і переказу коштів. Після розпакування товару вдома разом зі знайомим ОСОБА_4 позивач, за його твердженням, виявив, що замість погодженого зарядного пристрою на 30 А надіслано пристрій на 10 А, а замість акумуляторів LFB – свинцево-кислотні акумулятори WESTA 6СТ-110Ah EFB Start-Stop RED АзЕ ( НОМЕР_1 ), які під час заряджання виділяють водень і не призначені для використання у квартирах без примусової вентиляції. Також у посилці не було технічної документації, товарної накладної та гарантійних зобов`язань, хоча в оголошенні була обіцяна гарантія.

Позивач вважає такі недоліки істотними в розумінні пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», а дії відповідача – введенням споживача в оману та нечесною підприємницькою практикою (статті 15, 19 цього Закону). Відповідач на звернення позивача відповів, що претензії щодо комплектації приймаються лише в момент отримання товару у відділенні перевізника, а надалі на зв`язок не виходив. Претензію від 03.03.2026, направлену АТ «Укрпошта», відповідач не отримав, відправлення повернуто відправнику.

Моральну шкоду позивач, який є особою з інвалідністю II групи, обґрунтовує тим, що через невідповідність товару він був змушений перебувати без світла та тепла під час відключень, зазнав стресу, втрати часу та неможливості користуватися товаром; розмір шкоди оцінює в 30 000,00 грн.

II. Стислий виклад позиції відповідача

13.08.2026 відповідач ФОП ОСОБА_3 подав відзив, у якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні повністю.

Відзив обґрунтовано тим, що 19.02.2026 на запитання позивача щодо марки акумуляторів відповідач повідомив, що використовуються акумулятори Liquid Fiber Battery (LFB), та надіслав файл технічної документації LFB_110Ah.pdf, після чого позивач підтвердив замовлення словами «Дякую! Чекаю замовлення». Твердження про погоджений зарядний пристрій на 30 А нічим не підтверджене: у листуванні такого зобов`язання немає, а на упаковці пристрою Einhell зазначено силу струму 10 А.

Товар направлено 21.02.2026 через ТОВ «Нова Пошта» (експрес-накладна № 59 0015 8360 3937) вантажем загальною вагою 50 кг у палетному борті з послугою «Контроль оплати». Кожен елемент комплекту був упакований окремо у прозору стрейч-плівку, що давало змогу оглянути його. Позивач разом із третьою особою прийняв товар без зауважень, акт розбіжностей не складався; на думку відповідача, це з урахуванням статей 668, 688 ЦК України підтверджує прийняття товару належної комплектації. Технічну документацію на акумулятори (19.02.2026) та інструкцію з монтажу (21.02.2026) позивачу надано в електронній формі через месенджер.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди відповідач вважає надуманою: доказів погіршення здоров`я чи інших страждань позивач не надав, а замовлення товару наприкінці зимового періоду свідчить, що до цього позивач опалював житло наявними засобами. Витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, на думку відповідача, є неспівмірними зі складністю справи.

III. Інші заяви по суті справи, пояснення та процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 09.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.11.2026 представник позивача – адвокат Страшний О.О. – подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідач у відзиві визнав факт погодження сторонами акумуляторів LFB; натомість на фото отриманого акумулятора, надісланому відповідачу 22.02.2026, видно маркування «EFB, 110 Ah, 920 A (EN), 12 V, Ca/Ca», характерне для стартерних свинцево-кислотних акумуляторів; інструкція відповідача містить параметри, характерні для свинцево-кислотних батарей; на зарядному пристрої Einhell CE-BC 10 M зазначено попередження про виділення легкозаймистих газів. Також представник вказав, що вручення відправлення та його оплата відбулися протягом однієї хвилини (22.02.2026 о 11:03), а Правила надання послуг ТОВ «Нова пошта» за умови послуги «Контроль оплати» не дозволяли розпакувати вантаж до оплати; позивач повідомив відповідача про невідповідність товару того ж дня; фото упаковки, додане до відзиву, стосується іншого відправлення (рахунок № 1152 від 01.07.2026). Крім того, представник зазначив, що позивач реалізував право, передбачене статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», розірвати договір, укладений на відстані, протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання товару.

10.11.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_4 , іменованого свідком, з підписаними ним текстом присяги свідка та пам`яткою про права та обов`язки свідка. У поясненнях зазначено, що у лютому 2026 року він на прохання позивача допоміг перевезти з відділення ТОВ «Нова Пошта» комплект із двох акумуляторних батарей та картонних упаковок; маркування на акумуляторах та коробках не було; супровідних документів, накладних, гарантійних талонів не було; у коробках були лише документи китайських виробників на інвертор та зарядний пристрій; документів на акумулятори, гарантійного зобов`язання та сертифікатів якості не було.

10.11.2026 позивач ОСОБА_1 особисто подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та врахувати його пояснення, зокрема про те, що на акумуляторах відсутнє будь-яке заводське маркування, сертифікати відповідності продавець не надав, товарно-транспортної накладної не було, а за домовленістю зарядний пристрій мав бути на 30 А.

28.09.2026 відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов не визнав з підстав, викладених у відзиві, та просив ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні не допитувався.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23.11.2025, основний вид діяльності – роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код КВЕД 47.91), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру станом на 07.06.2026.

З листування сторін у месенджері Viber, роздруківки якого надали обидві сторони і зміст яких є тотожним, вбачається, що 11.02.2026 відповідач повідомив позивачу умови продажу: «Einhell 3500W/1800W номинал 220Ah (2640Вт) 28000 грн, Автоматика 2000 грн, Предоплата 1500 грн, При получении 28500 грн», а також реквізити для оплати. Того ж дня позивач перерахував передоплату 1 500,00 грн, відповідач підтвердив її отримання та повідомив строк складання 5–6 днів. О 14:30 11.02.2026 позивач запитав: «Зарядка на скільки ампер?»; відповіді на це запитання у листуванні немає.

19.02.2026 на запитання позивача про модель акумуляторів відповідач повідомив, що використовує акумулятори Mutlu (Туреччина), і надіслав файл технічної документації на акумулятор Liquid Fiber Battery (LFB) 12.8V/110Ah/1320Wh. У цій документації зазначено, зокрема, номінальну напругу 12,4–12,9 V та рекомендований струм заряду 10–30 А. Позивач відповів: «Чекаю замовлення, передплату оплатив 11 лютого».

21.02.2026 відповідач направив позивачу товар через ТОВ «Нова Пошта» за експрес-накладною № 59 0015 8360 3937 (тип відправлення – вантаж, фактична вага 50 кг, опис – «акумулятори», оголошена цінність та контроль оплати – 28 500,00 грн, доставку сплачує одержувач – 687,50 грн) та надіслав у месенджері інструкцію з монтажу та підключення. 22.02.2026 о 11:03 відправлення вручено позивачу, який сплатив 28 500,00 грн. Таким чином, за товар позивач сплатив відповідачу 30 000,00 грн.

22.02.2026 о 12:39 позивач написав відповідачу: «Ви прислали свинцево-кислотні акумулятори. Якщо ви не заміните на літій-залізофосфатні акумулятори, я буду вимушений звертатись в поліцію». Відповідач відповів, що залізофосфатні акумулятори позивач не замовляв, замовленими були акумулятори LFB, а претензії щодо комплектації приймаються лише під час отримання. О 14:15 позивач надіслав повідомлення про те, що надіслано автомобільний акумулятор WESTA 6СТ-110Ah EFB Start-Stop RED АзЕ ( НОМЕР_1 ), разом із зображенням такого акумулятора, а о 14:16 – посилання на сторінку цього товару в інтернет-магазині atl.ua. О 16:16 позивач повідомив: «Остаточне рішення, я хочу повернути товар».

03.03.2026 позивач направив відповідачу цінним листом з описом вкладення (ШКІ 0308700282184) претензію з вимогою розірвати договір і сплатити 76 285,00 грн, у тому числі моральну шкоду та витрати на юридичні послуги. В претензії позивач також вказав, що у разі незгоди з вимогами потрібно організувати проведення експертизи продукції, а в іншому випадку він проведе незалежну експертизу самостійно. Відправлення відповідач не отримав.

Сторонами не оспорюється, що між ними було укладено договір купівлі-продажу за допомогою засобів дистанційного зв`язку (договір, укладений на відстані), а також те, що до комплекту мали входити акумулятори типу LFB. Спірним є те, чи відповідали фактично передані позивачу акумулятори та зарядний пристрій умовам договору і чи має товар істотні недоліки.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Згідно з частиною другою статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі – Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або заміни товару.

За пунктом 12 частини першої статті 1 Закону істотний недолік – це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 77–80 ЦПК України), і суд оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України).

Звільнення споживача від сплати судового збору не звільняє його від обов`язку довести сам факт невідповідності переданого товару умовам договору чи наявність у нього недоліків. Лише після встановлення такого факту на продавця, який надав гарантію, покладається тягар доведення того, що недоліки виникли після передання товару з причин, за які він не відповідає (частина друга статті 679 ЦК України).

Щодо зарядного пристрою

Позивач не надав доказів того, що сторони погодили поставку зарядного пристрою зі струмом 30 А. У листуванні сторін така умова відсутня; запитання позивача «Зарядка на скільки ампер?» залишилося без відповіді, проте позивач не наполягав на погодженні цієї умови та 19.02.2026 підтвердив, що очікує замовлення. Роздруківка оголошення на платформі OLX відомостей про струм зарядного пристрою не містить; крім того, це оголошення, за його ж змістом, опубліковане 01.03.2026 і роздруковане 03.03.2026, тобто після укладення договору та отримання товару, тому не підтверджує змісту пропозиції станом на 11.02.2026.

Надіслана відповідачем і надана самим позивачем технічна документація на акумулятори LFB визначає рекомендований струм заряду в межах 10–30 А. Зарядний пристрій із вихідним струмом 10 А відповідає цій рекомендації. Те, що такий пристрій заряджає акумулятори повільніше, ніж очікував позивач, не є недоліком товару, а тим більше істотним недоліком у розумінні пункту 12 частини першої статті 1 Закону.

Щодо типу переданих акумуляторів

На підтвердження того, що замість акумуляторів LFB йому передано стартерні свинцево-кислотні акумулятори WESTA 6СТ-110Ah EFB, позивач посилається на власне повідомлення у месенджері від 22.02.2026 із зображенням акумулятора WESTA. Суд оцінює цей доказ критично. Зображення не містить жодних ознак, які дозволяли б ідентифікувати його як фотознімок саме того товару, який було передано позивачу (місце зйомки, інші елементи комплекту, упаковка, серійні номери тощо). Хвилиною пізніше позивач надіслав посилання на сторінку такого акумулятора в інтернет-магазині, що не виключає походження зображення з мережі Інтернет. Фотознімків фактично отриманих акумуляторів із їх маркуванням, акта огляду товару чи інших доказів, які б дозволили встановити марку, модель та технологію виготовлення переданих акумуляторів, суду не надано.

Пояснення сторони позивача щодо цієї обставини є суперечливими. У додаткових поясненнях від 09.11.2026 представник позивача стверджує, що на отриманому акумуляторі чітко видно заводське маркування «EFB, 110 Ah, 920 A (EN), 12 V, Ca/Ca». Натомість у заяві від 10.11.2026, поданій позивачем особисто, він зазначає, що на акумуляторах відсутнє будь-яке заводське маркування. Також і ОСОБА_4 , який, за твердженням позивача, разом із ним розпаковував і оглядав товар, у своїх письмових поясненнях зазначає, що маркування на акумуляторах та коробках не було. Крім того, у першому повідомленні після отримання товару (22.02.2026 о 12:39) позивач вимагав заміни акумуляторів на літій-залізофосфатні, хоча такий тип акумуляторів сторонами не погоджувався і у позові не згадується. За таких обставин суд не може вважати доведеним, що позивачу передано саме акумулятори WESTA 6СТ-110Ah EFB чи інші акумулятори, що не відповідають умовам договору.

Посилання представника позивача на те, що в інструкції відповідача батареї позначені як «12 В, 100 Ач», а параметри заряду є характерними для свинцево-кислотних батарей, а також на попереджувальне маркування на зарядному пристрої, не доводять типу фактично переданих акумуляторів. Інструкція є загальною схемою підключення, а висновки представника про хімічний склад, технологію виготовлення акумуляторів і їх небезпечність для житлових приміщень ґрунтуються на загальнодоступній інформації з мережі Інтернет та є власною оцінкою сторони.

Встановлення типу, технології виготовлення акумуляторів, їх відповідності технічній документації LFB та придатності для використання у житловому приміщенні потребує спеціальних знань. Закон прямо передбачає, що істотні недоліки або фальсифікація товару підтверджуються за необхідності висновком експертизи (частина перша статті 8 Закону). Позивач усвідомлював необхідність експертного дослідження: про нього йдеться у претензії від 03.03.2026, а в позові позивач зазначив очікувані витрати на експертизу в сумі 50 000,00 грн. Однак висновку експерта позивач не надав, і клопотання про призначення судової експертизи (стаття 103 ЦПК України) сторона позивача не заявляла. Наслідки невчинення цієї процесуальної дії покладаються на позивача (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Щодо письмових пояснень ОСОБА_4

ОСОБА_4 у судовому засіданні як свідок не допитувався, тому учасники справи та суд не мали можливості поставити йому запитання. Викладені ним письмові пояснення суд оцінює в сукупності з іншими доказами. У них не наведено жодних відомостей про марку, тип або технологію виготовлення отриманих акумуляторів чи про струм зарядного пристрою; навпаки, зазначено про відсутність маркування, що суперечить додатковим поясненням представника позивача. Таким чином, зміст цих пояснень не підтверджує обставин, на яких ґрунтується позов.

Щодо відсутності супровідних документів та інформації про товар

З матеріалів справи вбачається, що перед відвантаженням товару відповідач надав позивачу в електронній формі інформацію про себе, ціну, умови оплати та доставки, технічні характеристики акумуляторів, а після відправлення – інструкцію з монтажу та експлуатації. За статтею 13 Закону факт надання інформації перед укладенням договору на відстані може бути підтверджений за допомогою електронного повідомлення. Відсутність у посилці друкованих гарантійного талона, товарної накладної чи сертифікатів сама по собі не свідчить про наявність у товару істотних недоліків і не є підставою для розірвання договору з підстав, заявлених у позові. Повідомлення про недійсність договору через ненадання інформації позивач відповідачу не направляв.

Твердження позивача про введення його в оману та нечесну підприємницьку практику (статті 15, 19 Закону) ґрунтуються на тих самих недоведених обставинах – підміні акумуляторів і зарядного пристрою, тому також є непідтвердженими.

Щодо права на розірвання договору, укладеного на відстані

У додаткових поясненнях представник позивача посилається на право споживача розірвати договір, укладений на відстані, протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання товару (стаття 13 Закону). Водночас у позовній заяві позивач просив розірвати договір саме у зв`язку з істотним порушенням умов щодо якості та комплектації товару. Заяви про зміну підстав позову в порядку та строки, визначені частиною третьою статті 49 ЦПК України, позивач не подавав, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставах, визначених позивачем (частина перша статті 13 ЦПК України). Крім того, доказів того, що позивач повернув товар відповідачу чи пропонував його повернути та що товар зберіг свій первісний стан, у матеріалах справи немає; товар перебуває у позивача.

Щодо доводів відповідача

Суд не погоджується з доводом відповідача про те, що сама лише оплата накладеного платежу без складення акта розбіжностей позбавляє споживача права заявити вимоги щодо якості чи комплектності товару, оскільки стаття 688 ЦК України вимагає лише повідомити продавця про порушення в розумний строк, а позивач зробив це в день отримання товару. Також суд не бере до уваги фотознімок упаковки, доданий відповідачем до відзиву, оскільки він стосується іншого відправлення і не є належним доказом (стаття 77 ЦПК України). Водночас ці обставини не впливають на вирішення спору, оскільки сам факт передання товару, що не відповідає умовам договору, позивач не довів.

Висновок щодо майнових вимог

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності у придбаного товару істотних недоліків, його фальсифікації чи невідповідності умовам договору щодо якості та комплектації. За відсутності таких обставин підстав для розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача сплачених за товар 30 000,00 грн на підставі статті 678 ЦК України та статті 8 Закону немає.

Щодо відшкодування моральної шкоди

За статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої статті 22 Закону питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд вирішує при задоволенні вимог споживача. Оскільки порушення прав позивача як споживача з боку відповідача не встановлено, а вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про розірвання договору та повернення коштів, в задоволенні яких відмовлено, підстав для її задоволення також немає. Крім того, позивач не надав доказів причинного зв`язку між діями відповідача та стражданнями, на які він посилається.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 22 Закону, тому судовий збір з нього не стягується. Витрати позивача на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн відшкодуванню відповідачем не підлягають. Відповідач про стягнення понесених ним судових витрат не заявляв.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274–279, 352, 354 ЦПК України, статтями 23, 655, 673, 678, 679, 688 ЦК України, статтями 1, 8, 13, 15, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд –

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Суддя: Л.В. Мерзлий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua