Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №363/5257/26
Суддя: Свєтушкіна Д. А.
"12" листопада 2026 р. Справа № 363/5257/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
25.07.2026 року о 00 год 50 хв в с. Козаровичі за координатами 50.72573130.375313 водій ОСОБА_1 у порушення п. 2.9.а ПДР України керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotect 6820, який показав позитивний результат. Після чого, оскільки водій не погодився з вказаним результатом, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі – згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 115 від 27.05.2026 року водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
08.10.2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Соколовського В.Л. надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому останній просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 погоджується із фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Натомість причиною нехтування ОСОБА_1 заборони керування транспортним засобом у cтані алкогольного сп`яніння є стан крайньої необхідності, який викликаний загрозою життя та здоров`я, а саме отримання ушкоджень спричинених невідомими особами. Так в той день ОСОБА_1 перебував на нічній риболовлі у с. Козаровичі та в його планах не було здійснення жодних поїздок, тому вживав алкоголь. В нічний час приблизно біля 00 год в нього виник словесний конфлікт з компанією молодиків, що відпочивали поруч. Словесний конфлікт переріс в бійку і декілька чоловіків наносили ОСОБА_1 удари по голові та тулубу, внаслідок чого йому були завдані тілесні ушкодження. З метою збереження власного життя та здоров`я ОСОБА_1 вирішив покинути місце конфлікту. Також на час конфліктної ситуації він перебував зі зброєю, подальший розвиток конфлікту міг призвести до більш трагічних наслідків, або б його забила група молодих людей на березі річки, або він обороняючись міг застосувати зброю і наслідки були б летальними. Тож побоюючись за власне здоров`я ОСОБА_1 прийняв рішення відступити та мав на меті від`їхати у більш безпечне місце, однак був зупинений працівниками поліції. Він погодився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, однак з результатом не погодився, та пройшов огляд у Вишгородській ЦРЛ, де лікар також констатував перебування його в стані алкогольного сп`яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Соколовський В.Л. в судовому засідання просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності та з підстав зазначених у письмовому клопотанні. Не заперечував проти проведення судового розгляду без участі ОСОБА_1 , оскільки останній проходить військову службу та не має можливості прибути до суду.
Інспектор Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Савчук В.В. в судовому засіданні пояснив, що літом 2026 року під час патрулювання надійшов виклик, що невідома особа наїхала на палатку, буянить, також заявники повідомили марку машини. По дорозі на виклик, у лісі на виїзді з пляжу в с. Козаровичі, вони зустріли вказаний автомобіль, який рухався назустріч. Після зупинки цого автомобіля було встановлено, що за кермом перебуває ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Такий огляд було проведено на місці, однак ОСОБА_1 не погодився з його результатами, після чого огляд було проведено в лікарні. Після зупинки транспортного засобу займались оформленням матеріалів по ч. 1 ст. 130 КУпАП, а виклик на пляж передали іншим патрульним.
Старший інспектор Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що літом 2026 року перебував на чергуванні. Вночі надійшов виклик, що на пляжі в с. Козаровичі невідома особа в стані алкогольного сп`яніння керує транспортним засобом та їздить берегом, буянить. Під`їжджаючи до пляжу, побачили автомобіль, який їхав назустріч та за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Після зупинки вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив, що стався конфлікт та він з кимось побився, тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не пам`ятає. Оскільки в останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Такий огляд було проведено на місці (результат позитивний), однак ОСОБА_1 не погодився з його результатами, після чого огляд було проведено в лікарні (результат позитивний).
Суддя, вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інспекторів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, які складали матеріали справи про адміністративне правопорушення, та дослідивши матеріали справи доходить наступного.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі дослідженими доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728412 від 25.07.2026 року, який складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний останнім; чек-тестом від 25.07.2026 року (результат позитивний – 2.04%); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння від 25.07.2026 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 115 від 27.05.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, копією посвідчення водія ОСОБА_1 , та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції та його огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Протилежного доказам, дослідженим у судовому засіданні, не встановлено.
Суд критично ставиться до позиції сторони захисту, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, оскільки такі обставини не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, спростовуються дослідженими судом доказами, в тому числі відеозаписом з місця події та поясненнями працівників поліції.
Так, відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.
Так, сам по собі конфлікт та наявність у ОСОБА_1 певних тілесних ушкоджень, коли останній до поліції не звертався, вина відповідних осіб в умисному нанесені таких тілесних ушкоджень у передбаченому законом порядку не встановлена, не свідчить про наявність в нього обґрунтованої та реальної загрози життю та здоров`ю, та що така загроза була менш значною діям останнього, а саме керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що несло загрозу життю та здоров`ю інших учасників руху.
Крім того, стороною захисту не доведено, що ОСОБА_1 не міг іншим шляхом уникнути конфлікту та запобігти загрозі про яку зазначає останній, а саме покинути місце події пішки, на таксі, чи викликати поліцію, швидку медичну допомогу і т.д.
Доводи захисника в своїй сукупності мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених судом обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі ч. 1 ст. 130 КУАП, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Д.А. Свєтушкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua