Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №357/17756/26
Суддя: Клепа Т. В.
Справа № 357/17756/26
3/357/5243/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.11.2026 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Вірменії, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И В:
26.09.2026 о 21:58 год на 78 км автодороги М-05 зі сполученням Київ-Одеса водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.1 а Правил дорожнього руху керував транспортним засобом «ЗАЗ-Daewoo Т13110» з р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, а саме ніколи не отримував посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови серії ЕНА № 6684497 від 18.02.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 782088 від 26.09.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі. Додатково пояснив, що посвідчення водія ніколи не отримував в Україні, колись отримавав у Вірменії, але він його загубив. Зобов`язується не керувати траспортним засобом до отримання посвідчення водія.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно з п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка немає права керування транспортними засобами.
Згідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом №1395 Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Відповідно до довідки інспектора відділення адміністративної практики батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Аліни Бондаренко від 27.09.2026, ОСОБА_1 постановою ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП серії ЕНА № 6684497 від 18.02.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 782088 від 26.09.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;
довідкою щодо належності транспортного засобу інспектора відділення адміністративної практики батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Аліни Бондаренко від 27.09.2026, відповідно до якої транспортний засіб «ЗАЗ-Daewoo Т13110» з р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 ;
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 782088 від 26.09.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суддя дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУПАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка немає права керування транспортними засобами.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом, тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисними та грубими порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені ч. 2 ст. 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністаривна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Зважаючи на те, що ні протокол, ні додані до нього матеріали не містять відомостей, щодо перебування транспортного засобу «ЗАЗ-Daewoo Т13110» з р.н. НОМЕР_1 у приватній власності ОСОБА_1 суд не застосовує до нього адміністративне стягнення, визначене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
З метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ним адмінправопорушення, є визначений санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про розстрочку сплати штрафу у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Наразі він працевлаштований неофіційно, працює в полі, нестабільно виплачується маленька заробітна плата, тому просить надати можливість сплатити штраф шістьма частинами.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно із ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні із встановленою ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» мінімальною заробітною платою у місячному розмірі – 8647,00 грн, у зв`язку з чим суддя приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40800,00 гривень одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, приходить до висновку, про задоволення його клопотання та вважає за можливе розстрочити виплату штрафу шістьма рівними частинами по 6800,00 гривень, строком на шість місяців.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 126, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) без оплатного вилучення транспортного засобу.
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу.
Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 40800,00 гривень строком на 6 (шість) місяців з виплатою штрафу шістьма рівними частинами по 6800,00 (шість тисяч вісімсот) гривень помісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови, в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зупинити до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua