Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №607/17117/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №607/17117/26

Суддя: Якімець Т. І.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 Справа №607/17117/26 Провадження №2/607/7112/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єфанов Ігор Дмитрович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у частці та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Представник ОСОБА_1 – адвокат Єфанов І.Д. – звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення цього позову і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення дитиною 23 річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 – адвокат Єфанов І.Д. – зазначив, що сторони перебували у шлюбі з 06 серпня 2004 року, який розірвано рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2011 року (справа № 2-316/2011). У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого

2011 року (справа № 2-318/11) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 січня 2011 року до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 серпня 2020 року (справа № 229/1899/20) відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-318/11, а ухвалою цього ж суду від 20 жовтня 2020 року (справа № 229/4538/20) видано дублікат виконавчого листа, на підставі якого 26 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63733472.

За твердженням представника позивача, відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат», отримує постійний дохід, однак має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 30 червня 2026 року становить 169 713,84 грн.

Адвокат зазначає, що ОСОБА_1 та її донька є внутрішньо переміщеними особами та проживають у місті Тернополі. Донька сторін продовжує навчання за денною формою у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя на факультеті комп`ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії, закінчення якого передбачено 30 червня 2029 року. Вона не працює, власного доходу не має та потребує матеріальної допомоги. На переконання представника позивача, відповідач є працездатним, має постійне місце роботи та дохід, інших осіб на утриманні не має, а тому спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання, без істотного погіршення свого матеріального становища.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_2 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Єфанов І.Д. не з`явилися, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, однак адвокат подав заяву, в якій висловив прохання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, у якій також зазначив про підтримання позовних вимог та відсутності заперечень щодо можливості ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик.

Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128

ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова

від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як було зазначено, позивач та її представник скористалися вимогами цієї норми.

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, позивач та її представник заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 06 серпня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис за № 13 (а.с. 14), який розірваний рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2011 року, справа № 2-316/2011 (а.с. 15).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області 27 липня 2011 року видано паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 (а.с. 7, 8), присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 (а.с. 9), адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи:

АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка від 07 червня

2022 року № 6117-5001718710 про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 10).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області 16 травня 2008 року видано паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 та присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 (а.с.11).

28 червня 2026 року між ДНЗ «Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну» та ОСОБА_1 укладено договір № 1 користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, відповідно до якого

ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безоплатно надано в користування кімнату АДРЕСА_2 . Договір укладено строком на шість місяців із можливістю його продовження за умови збереження підстав для тимчасового проживання (а.с. 22–24).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками якої вказані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_6 , відповідний актовий запис № 25, місце реєстрації: виконком Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 16).

ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України № НОМЕР_7 (а.с. 17); присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 (а.с. 18); місце реєстрації: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 06 січня 2026 року № 2026/000202103 та довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 10 березня 2023 року № 1326534-2023 (а.с. 19, 20); адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка від 07 червня 2022 року № 6117-5001718773 (а.с. 21).

Відповідно до довідки Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя від 21 липня 2026 року № 173, виданої ОСОБА_3 , вона дійсно є студентом другого курсу денної форми навчання факультету комп`ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії (ФІС) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Початок навчання 01 вересня 2025 року; закінчення – 30 червня 2029 року (а.с. 26), що також підтверджується студентським квитком серія НОМЕР_9 ,

виданим 22 вересня 2025 року (дійсний до 30 червня 2029 року) (а.с. 25).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 серпня 2020 року (справа № 229/1899/20) задоволено заяву ОСОБА_1 та відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №2-318/11 в частині рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2011 року, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, починаючи з 12 січня 2011 року до досягнення донькою повноліття (а.с. 27–29).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року (справа № 229/4538/20) ОСОБА_1 видано дублікат виконавчого листа на виконання зазначеного рішення суду, який виготовлено 02 листопада 2020 року (а.с. 30–32).

Постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Чудновець К.О. від 26 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63733472 з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 33).

Як вказано у розрахунку заборгованості за аліментами АСВП № 63733472, заборгованість за виконавчим листом № 2-318/2011 від 02 листопада 2020 року за період з 01 грудня 2022 року по 30 червня 2026 року, станом на 30 червня 2026 року складає 169 713,84 грн (а.с. 34).

Згідно з відповіддю Міністерства соціальної політики України від 21 липня 2026 року на запит № 354648085 Приморського ВДВС у м. Маріуполі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 12).

Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 21 липня 2026 року на запит № 354494060 Приморського ВДВС у м. Маріуполі щодо джерел доходів боржника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує дохід від

ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат» (а.с. 13).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня

1997 року № 9-зп).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини десятої статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Як вказано у статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно вимог частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Проте досягнення дитиною повноліття не є перешкодою для судового захисту прав і свобод сина або дочки, які досягли повноліття і потребують матеріальної допомоги.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України.

За статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша); право на утримання припиняється у разі припинення навчання (частина друга).

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим

23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 – 192 і 194 – 197 цього Кодексу (стаття 201

СК України).

Згідно частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, зазначених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України (див. пункт 17).

У статті 191 СК України вказано, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Як встановлено у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи донька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю (позивачем) та перебуває на її повному утриманні.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання дочки, яка продовжує навчання аліменти у розмірі (однієї четвертої) частки заробітку (доходу), починаючи стягнення з дати звернення до суду і до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 річного віку.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що донька сторін навчається у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя на факультеті комп`ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії (ФІС), освітній ступінь – бакалавр, форма навчання – денна, потребує у зв`язку із цим матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , є працездатним, має стабільний дохід, має можливість надавати дочці таку допомогу, суд, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема продовження ОСОБА_3 навчання за денною формою, її потребу в матеріальній допомозі, проживання разом із матір`ю, а також наявність у відповідача постійного джерела доходу, суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 199 СК України підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі

1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 05 серпня

2026 року до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Суд зауважує, що з огляду на досягнення ОСОБА_3 повноліття положення частини другої статті 182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів у 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не поширюються на спірні правовідносини. Відтак розмір аліментів підлягає визначенню відповідно до статті 200

СК України у частці від заробітку (доходу) відповідача.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволено повністю, а позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до частини шостої статті 141

ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12–13, 19, 76–78, 141, 223, 247, 258–268, 273, 274, 280–289,

352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єфанов Ігор Дмитрович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у частці – задовольнити.

2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду, тобто з 05 серпня 2026 року і до завершення навчання (30 червня 2029 року), але не довше ніж до досягнення 23 (двадцяти трьох) річного віку.

3. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню

20 копійок.

5. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

6. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua