Вирок від 11 листопада 2026 р. у справі №161/10956/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №161/10956/26

Суддя: Хилюк В. В.

Справа № 161/10956/26

Провадження № 1-кп/161/1165/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 12 листопада 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000572 від 07.04.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Луцьк Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого: вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2026 року за ч.1 ст.122 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 , ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 , 05 квітня 2026 року близько 23 години, перебуваючи в приміщенні готелю «Формула+», що розташований за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Богдана Хмельницького 1, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України Указом Президента України N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A12», належний потерпілому ОСОБА_7 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи N?СЕ-19/103-26/4721-ТВ від 09 квітня 2026 року, становить 2233 гривні.

В подальшому без відому та попереднього дозволу власника ОСОБА_7 , увійшов до його особистого кабінету у мобільному додатку «Приват-24», за допомогою викраденого мобільного телефону останнього, здійснив вхід до зазначеної автоматизованої банківської системи від його імені, після чого таємно викрав рахунку відкритого в АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 7281 гривні 22 копійки, здійснивши дві операції з переказу грошових коштів, а саме:

- о 23:20 год. 05.04.2026 в сумі 2 155 гривень 72 копійки на карту № НОМЕР_2 ;

- о 23:32 год. 05.04.2026 в сумі 5 125 гривень 50 копійок на карту № НОМЕР_3 , внаслідок чого завдав ОСОБА_7 майнову шкоду у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, в період часу з 23 год. 20 хв. по 23 год. 32 хв. 05 квітня 2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні готелю «Формула+», що розташований за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Богдана Хмельницького 1, використовуючи попередньо викрадений мобільний телефон належний потерпілому ОСОБА_7 , марки «Samsung Galaxy A12», з підключенням до мережі Інтернет, а також оригінал sim-карти оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар», якій відповідає абонентський номер НОМЕР_4 , що використовувався останнім як логін доступу (фінансовий номер телефону) у застосунку «Приват-24» (програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором), що відповідно до ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованій системі, а саме дві операції із онлайн-перерахунку грошових коштів з рахунку відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_7 НОМЕР_1 на банківську картку № НОМЕР_2 га № НОМЕР_3 , чим здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи віддаленого доступу «Приват-24».

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред`явленого обвинувачення та не оспорював наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушень, пояснивши, що дійсно, 05 квітня 2026 року близько 23 години, перебуваючи в приміщенні готелю «Формула+», що розташований за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Богдана Хмельницького 1 викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A12», належний потерпілому ОСОБА_7 . В подальшому без його відому та попереднього дозволу, увійшов до його особистого кабінету у мобільному додатку «Приват-24», за допомогою викраденого мобільного телефону останнього, здійснив вхід до зазначеної автоматизованої банківської системи від його імені, після чого таємно викрав рахунку відкритого в АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 7281 гривні 22 копійки, здійснивши дві операції з переказу грошових коштів.

Окрім цього, в період часу з 23 год. 20 хв. по 23 год. 32 хв. 05 квітня 2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні готелю «Формула+», що розташований за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Богдана Хмельницького 1, використовуючи попередньо викрадений мобільний телефон належний потерпілому ОСОБА_7 , марки «Samsung Galaxy A12», з підключенням до мережі Інтернет, а також оригінал sim-карти оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар», якій відповідає абонентський номер НОМЕР_4 , що використовувався останнім як логін доступу (фінансовий номер телефону) у застосунку «Приват-24» (програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором), здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованій системі, а саме дві операції із онлайн-перерахунку грошових коштів з рахунку відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_7 НОМЕР_1 на банківську картку № НОМЕР_2 га № НОМЕР_3 , чим здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи віддаленого доступу «Приват-24».

У вчиненому ОСОБА_6 щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, збитки обвинуваченим не відшкодовані, з цивільним позовом звертатись не бажає, на суворому покаранні не наполягав.

Прокурор в судових дебатах просила призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років; за ч.1 ст. 361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком суду частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2026 року та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті та судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 КК України, - у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи та ч. 4 ст. 185 КК України, - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Частиною другою статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_6 , що є тяжким злочином, їх наслідки, фактичні обставини кримінального провадження, мотиви та форму вини, обстановку вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2026 року за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, неодружений, не працюючий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, однак з 27.10.2024 по 28.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація», шкода потерпілому не відшкодована.

Крім того, суд бере до уваги досудову доповідь Луцького районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області стосовно ОСОБА_6 , відповідно до якої ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення дуже високий. Також під час перебування на обліку органу пробації він знову вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про недостатній рівень самоконтролю, низьку ефективність попереднього виховного впливу та збереження криміногенних факторів. ОСОБА_6 потребує посиленого нагляду, інтенсивної соціально-виховної роботи та реалізації заходів, спрямованих на зниження криміногенних ризиків, формування правослухняної поведінки та відповідального ставлення до вимог закону. Беручи до уваги особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т. ч. окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції, передбаченої ч. 4 ст.185 КК України та у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 361 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком суду частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2026 та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один місяць).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відомості щодо арешту прокурором не надано.

Клопотань про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не надходило.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 110, 349, 368, 370, 373, 374, 395, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді п`яти років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 361 КК України – у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком суду частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2026 року та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання цілодобовий домашній арешт за період з 21.04.2026 по 04.10.2026 року включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 1337 (одну тисячу триста тридцять сім) гривень 10 копійок витрат за проведення експертизи.

Речові докази, а саме: оптичний диск із наявним відеозаписом з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_2 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua