Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №120/1922/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №120/1922/23

Суддя: Радишевська О.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 120/1922/23

адміністративні провадження № К/990/7193/24, №К/990/5713/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/1922/23,

за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Вінницької обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрито,

за касаційними скаргами Вінницької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач-1, Комісія), Вінницької обласної прокуратури (далі - відповідач-2), за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора (далі - третя особа), з вимогами:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 29.12.2022 №2 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 23.01.2023 №57к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу 2 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у зв`язку із рішенням про неуспішне проходження атестації;

1.3. поновити ОСОБА_1 з 24.01.2023 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області або рівнозначній посаді у Вінницькій обласній прокуратурі;

1.4. стягнути з Вінницької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.01.2023 до дня фактичного поновлення.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення Комісії та наказ прийнято за результатами складання ним тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за наслідками якого він набрав менше прохідного балу.

3. Позивач доводить, що вказані результати тестування є необ`єктивними, адже під час проходження стався технічний збій, про що він одразу повідомив представника Комісії, проте представник Комісії на вказане звернення належним чином не відреагував.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 з 12.07.2013 призначений на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях Прокуратури Вінницької області .

5. З 21.07.2015 ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області.

6. На підставі пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» 04.10.2019 ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив перевести його на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації.

7. Рішенням Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 05.03.2020 № 18 позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

8. Наказом прокурора Вінницької області від 29.04.2020 № 421к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області та органів прокуратури з 06.05.2020.

9. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №120/2525/20-а визнано протиправним і скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 05.03.2020 №18 та наказ прокурора Вінницької області від 29.04.2020 № 421к; поновлено позивача на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області та органах прокуратури.

10. У подальшому позивача допущено до повторної атестації.

11. Протоколом Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №77 від 15.12.2022 затверджено графік проведення атестації 21.12.2022, до якого під номером 23 включено ОСОБА_1 .

12. 21.12.2022 ОСОБА_1 складав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за результатами якого набрав 69 балів, що є меншим за прохідний бал.

13. Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 29.12.2022 №2 ОСОБА_1 визнано таким, що не успішно пройшов атестацію.

14. Наказом Вінницької обласної прокуратури №57к від 23.01.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у зв`язку із рішенням Комісії про неуспішне проходження атестації.

15. Не погоджуючись з указаними рішенням про неуспішне проходження атестації та подальшим звільненням з посади прокурора, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

16. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.

17. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що набрання прокурором за результатами складення іспиту у межах атестації меншої кількості балів, ніж прохідний бал, є підставою для недопущення прокурора до наступного етапу атестації і ухвалення Комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

18. У цьому контексті суд першої інстанції встановив, що за результатами анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивач набрав 69 балів, що є менше прохідного бала (70 балів).

19. Відхиляючи доводи позивача про некоректну роботу комп`ютера і програмного забезпечення, що використовувалися для тестування, суд першої інстанції зазначив, що відповідні обставини мають бути підтверджені актом, який складається кадровою комісією на підставі звернення прокурора безпосередньо під час іспиту. Водночас, як установив суд першої інстанції, ані самим позивачем, ані Комісією / робочою групою не було перервано іспит із технічних причин. Позивач завершив іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та засвідчив отриманий ним результат у відповідній відомості.

20. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено:

20.1. визнано протиправним і скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 29.12.2022 №2 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області;

20.2. визнано протиправним і скасовано наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 23.01.2023 №57к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у зв`язку із рішенням про неуспішне проходження атестації;

20.3. поновлено ОСОБА_1 з 24.01.2023 у Вінницькій обласній прокуратурі на посаді, яка рівнозначна посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області;

20.4. стягнуто з Вінницької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.01.2023 по 14.11.2023 у сумі 87 227,70 грн з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.

21. Ухвалюючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданого відповідачем відеодоказу (відеофайл S1720010) убачається, що позивач під час тестування звертався до представників комісії з вимогою зафіксувати технічний збій, що полягав у зникненні четвертого варіанту відповіді на одне із тестових завдань. Водночас попри визнання представником Комісії існування такого збою, його фіксація шляхом складання акта здійснена не була. Натомість позивачеві було запропоновано пропустити таке тестове питання.

22. Посилаючись на те, що позивач набрав на один бал менше, ніж прохідний бал, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що некоректність вказаного тестового питання (відсутність одного з варіантів відповідей) мало істотне значення.

23. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскаржуване рішення Комісії також не містить мотивів, з яких Кадрова комісія відхилила аргументи позивача про існування технічних збоїв, що могли вплинути на результат іспиту.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

24. 14.02.2024 і 26.02.2024 до Суду надійшли касаційні скарги від Офісу генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури, у якій скаржники вимагають скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023.

25. Підставою для касаційного оскарження скаржники визначили пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26. За доводами скаржників, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у спірних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування пунктів 2, 3, 4, 5 розділу ІІ, пункту 2, 6 розділу 5 Порядку проходження прокурорами атестації, положень пунктів 7, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 (далі - Закон №113-IX).

27. Скаржники зазначають, що відповідно до вказаних положень Закону №113-IX прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь у атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, яке є підставою для звільнення прокурора відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

28. Скаржники зауважують, що суд апеляційної інстанції не врахував, що за результатами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивач набрав 69 балів, що менше за прохідний бал (70), у зв`язку з чим Кадровою комісію його було обґрунтовано визнано таким, що не пройшов атестацію.

29. Скаржники також уважають, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що на результат іспиту мали вплив недоліки в роботі комп`ютерної техніки, адже відповідні доводи позивача не підтверджені належними доказами.

30. За доводами скаржників, у разі наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день.

31. Водночас у спірних правовідносинах позивач завершив тестування, і, засвідчуючи негативний результат у відповідній відомості, не зазначив про існування технічних збоїв чи інших недоліків в роботі техніки чи програмного забезпечення.

32. За доводами скаржників, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поновлення позивача на службі в прокуратурі, застосував статтю 235 КЗпП України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у справах №№640/18679/18, 804/958/16, 813/7911/14, 826/18134/14, 826/14554/18, 811/952/15, 9901/226/19, 826/5596/17, 816/584/17, 821/3736/15-а, П/811/1672/15, П/9901/101/18 та П/9901/1672/15.

33. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.

34. Суд ухвалами від 05.03.2024 і 18.03.2024 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.

35. Позивач відзивів на касаційні скарги не подавав.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

36. Згідно з статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

38. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

39. Відповідно до частин першої, другої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

40. Статтею 4 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

42. Законом України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який діє з 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону №1697-VII були внесені зміни.

43. У тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

44. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

45. Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.

46. Відповідно до пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.

47. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

48. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.

49. Відповідно до пункту 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

50. Пунктом 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

51. Відповідно до пункту 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

52. Пунктом 16 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

53. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

54. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

55. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.

56. Пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

57. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

58. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

59. Відповідно до пунктів 7-17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з метою проведення атестації прокурорів наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, який визначає процедуру надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур (далі - Порядок №221; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

60. Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

61. Згідно з пунктами 2, 4 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

62. Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

63. Пунктом 7 розділу І Порядку №221 визначено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

64. Згідно з пунктом 1 розділу IІ Порядку №221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

65. Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту (пункт 2 розділу IІ Порядку №221).

66. Відповідно до пунктів 3-4 розділу IІ Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

67. Пунктом 5 розділу IІ Порядку №221 визначено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

68. Інші питання, пов`язані з проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку №221.

69. Так, уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група такої кадрової комісії (пункт 1 розділу V Порядку №221).

70. Пунктом 2 розділу V Порядку №221 передбачено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

71. Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку №221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

72. За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

73. Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

74. Частиною четвертою статті 7 КАС України установлено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

VI. Позиція Верховного Суду

75. Предметом спору в цій справі є правомірність рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 29.12.2022 №2 про неуспішне проходження позивачем атестації та звільнення його з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Прокуратури Вінницької області з 23.01.2023.

76. Питання застосування положень розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання, уже неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 08.02.2023 у справі №640/36/20, від 02.06.2022 у справі №420/2569/21, від 28.04.2022 у справі №640/257/20.

77. У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що з огляду на зміст включеної до Конституції України Законом №1401-VIII статті 131-1 Основного Закону, новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно «вмонтовано» в загальну систему правосуддя. Конституція України віднесла прокурорів у розділ «Правосуддя», змінила характер їхньої діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.

78. Черговим етапом процесу реформування прокуратури стало прийняття Верховною Радою України у межах своїх конституційних повноважень Закону №113-ІХ.

79. Цим Законом внесено зміни до кодексів і законів України не лише щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а й щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань.

80. Передбачена Законом №113-ІХ переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою. У Пояснювальній записці до проєкту цього Закону вказано, що він спрямований на запровадження тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури. Основною метою цього Закону є створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.

81. Реалізація «кадрового перезавантаження» органів прокуратури передбачає, крім іншого, приведення кількісного складу прокурорів відповідно до вимог статті 14 Закону №1697-VII зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ, шляхом атестації прокурорів.

82. Отож проведення атестації прокурорів є обов`язковою складовою запровадженого Законом №113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та є спеціальною процедурою, яка має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, що стосувалась, зокрема, усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

83. Верховний Суд також зазначив, що така атестація передбачає чітку процедуру та умови звільнення і переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, що здійснюється на підставі відповідних рішень кадрових комісій.

84. Так, атестація прокурорів проводиться відповідними кадровими комісіями та включає три етапи, у тому числі, складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів (пункт 4 розділу ІІ Порядку №221). Прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

85. Системний аналіз положень абзацу 1 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX дає підстави для висновку про те, що: по-перше, підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації; по-друге, закон не вимагає додаткової підстави для звільнення, зокрема такої, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

86. У постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а Верховний Суд висловив правову позицію, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113.

87. Пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IХ та пунктом 7 розділу І Порядку № 221 заборонено повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, якщо це не пов`язано із скасуванням судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

88. Водночас пунктом 7 розділу І Порядку № 221 передбачені випадки призначення нової дати (часу) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди - у разі коли складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.

89. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.05.2023 у справі №300/1453/20, від 12.12.2023 у справі №300/1611/20 висловив правову позицію, відповідно до якої у разі об`єктивної наявності технічних проблем під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, і просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день.

90. Як установлено судами попередніх інстанцій у цій справі, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду про поновлення на посаді прокурора, ОСОБА_1 було призначено нову дату першого етапу атесації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

91. 21.12.2022 позивач пройшов тестування, за результатами якого набрав 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.

92. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час іспиту мав місце істотний технічний збій, який міг вплинути на результат іспиту.

93. Як установив суд апеляційної інстанції з відеозапису, на якому був зафіксований перебіг іспиту, під час тестування позивач звернувся до члена робочої групи ОСОБА_2 та повідомив про технічний збій, який полягав у зникненні одного з чотирьох варіантів відповідей на тестове питання, і запропонував зафіксувати цю обставину. Представник робочої групи визнав зникнення четвертого варіанту відповіді, проте рішення про переривання іспиту не прийняв, запропонувавши позивачу «поки що пропустити це питання».

94. Посилаючись на вказаний відеозапис, суд апеляційної інстанції вважав, що некоректність вказаного запропонованого питання (відсутність одного варіанту відповіді), з огляду на різницю в 1 бал для складання іспиту, мало суттєве значення для позивача.

95. Суд не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неповному дослідженні доказів, наявних у матеріалах справи.

96. Суд зазначає, що підставою для призначення нової дати складання прокурором відповідного іспиту є технічні або інші причини, які не залежать від прокурора чи членів комісії, що унеможливлюють складання або завершення тестування.

97. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на існування технічного збою, проте суд апеляційної інстанції не з`ясовував, чи був він нездоланного характеру (таким, що не міг бути усунутим у розумний строк безпосередньо під час іспиту), і чи вплинув він (міг вплинути) на отриманий результат та/або можливість завершити іспит.

98. У цьому контексті Суд зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися письмові пояснення члена робочої групи ОСОБА_2 від 21.12.2022, адресовані голові Комісії, та складений ним акт від 21.12.2022.

99. Як убачається з указаних письмових пояснень (т. 1, а.с. 220), під час іспиту у позивача дійсно мав стався збій, внаслідок якого на запитання №84 тесту система пропонувала на вибір лише три варіанти відповіді. Однак ОСОБА_1 зміг перейти до наступних тестових питань, а згодом повернутися до запитання №84, у відповідь на яке в цей раз пропонувалося чотири варіанти.

100. В акті від 21.12.2022 (т. 1, а.с. 219) було зафіксовано, що збій не призвів до істотного порушення процесу тестування і що позивач продовжив тестування, і не звертався до членів робочої групи щодо збою.

101. У матеріалах справи також наявний письмовий звіт з деталями іспиту, який містить відомості про загальний час тестування, загальну кількість та зміст кожного із запропонованих позивачеві тестових питань, зміст наданих позивачем відповідей (т. 1, а.с. 221-234), а також письмова відомість про результати іспиту (т. 1, а.с. 193).

102. Погоджуючись з доводами позивача про істотність технічного збою, суд апеляційної інстанції вказаним доказам оцінки не давав і не перевіряв, чи вплинув технічний збій на можливість позивача дати відповідь на всі питання тесту у відведений для цього час, зокрема на питання №84 тесту; чи висловлював позивач зауваження щодо перебігу тестування під час ознайомлення із результатами іспиту.

103. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах були передбачені Законом № 113-IХ і Порядком № 221 підстави для призначення нової дати іспиту є передчасними і такими, що ґрунтуються на неповній оцінці зібраних у справі доказів.

104. Таким чином, доводи касаційних скарг відповідачів, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень, виходячи із пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

105. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

106. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

107. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

108. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

109. За приписами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

110. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

111. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

112. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, що є підставою для частково задоволення касаційних скарг і його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

113. Під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови та установити наведені в ній обставини, які входять до предмету доказування.

114. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

115. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

116. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури задовольнити частково.

117. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 скасувати.

118. Справу №120/1922/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

119. Судові витрати не розподіляються.

120. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua