Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №815/3165/17 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №815/3165/17

Суддя: Радишевська О.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 815/3165/17

адміністративне провадження № К/990/43213/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №815/3165/17,

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2024, постановлену судом у складі судді Хурси О.О., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, ухвалену судом у складі: судді-доповідача Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 :

- визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 26.04.2017 №674, на заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017 з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;

- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 270,00 грн.

Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду (у порядку статті 383 КАС України):

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , вчинені нею під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №815/3165/17, стосовно повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань вх. №851 від 26.04.2017, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 вжити заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії окремої ухвали.

19.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив:

- забезпечити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17;

- установити новий строк подання звіту в ухвалі про встановлення судового контролю у справі №815/3165/17 та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - військовій частині НОМЕР_1 , встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів);

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності командира військової частині НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17 та окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №815/3165/17 від 10.08.2023, зокрема накладення штрафу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- задовольнити клопотання позивача про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17 та окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №815/3165/17 від 10.08.2023, у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- повідомити позивача про вжиті заходи реагування військовою частиною НОМЕР_1 щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 815/3165/17;

- притягнути до відповідальності осіб, за наявністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що станом на 19.08.2024 відповідач так і не подав звіту про виконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023. Посилаючись на викладені обставини, позивач доводив, що в цій справі є передбачені статтею 382 КАС України підстави для встановлення відповідачу нового строку подання звіту про виконання рішення суду, накладення штрафу на відповідних посадових осіб, та постановлення окремої ухвали в порядку частини другої статті 249 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2024, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, заяву ОСОБА_1 повернуто йому без розгляду з підстав, передбачених статтею 167 КАС України.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 від 19.08.2024 без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання позивачем форми заяви. Як зазначив суд першої інстанції, позивач в одній заяві об`єднав вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, постановлення окремої ухвали та накладення штрафу, які регулюються окремими статтями КАС України, а саме: статтями 382, 249 та 149, що виключає можливість розгляду цих вимог одночасно в межах однієї заяви.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про дефект форми заяви, унаслідок якого її розгляд був неможливим, та додатково роз`яснив позивачеві порядок виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, що його заява від 19.08.2024 була заявою про застосування передбаченого у статті 382 КАС України судового контролю за виконанням судового рішення.

За доводами позивача, у цій справі судами вже був установлений відповідний контроль шляхом постановлення окремої ухвали від 10.08.2023, якою, зокрема, й зобов`язано відповідача повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії окремої ухвали.

У цьому контексті позивач зазначає, що заявою від 19.08.2024 він інформував суд про те, що відповідач так і не виконав вимог вказаної окремої ухвали в частині повідомлення про вжиті заходи задля усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду і, як наслідок, вимагав застосувати передбачені статтею 382 КАС України процесуальні наслідки неподання такого звіту - установити новий строк для подання звіту, накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення, штраф і постановити окрему ухвалу, якою повідомити орган досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного позивач уважає, що в судів попередніх інстанцій не було визначених статтею 167 КАС України підстав для повернення його заяви від 19.08.2024 без розгляду.

Відповідачі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

ІІІ. Джерела права

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 КАС України, у редакції станом на 19.07.2024, чинній на момент звернення позивача із заявою від 19.08.2024 та розгляду її судом першої інстанції, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до органів державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

IV. Позиція Верховного Суду

У цій справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув позивачеві заяву від 19.08.2024 без розгляду як таку, що має істотний дефект форми, адже в ній, за висновками суду першої інстанції, було об`єднано питання про встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України, накладення штрафу відповідно до статті 149 КАС України та постановлення окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України, які не можуть бути розглянуті одночасно на підставі єдиної заяви з огляду на різний процесуальний механізм розгляду таких питань.

Водночас позивач у касаційній скарзі наполягає на тому, що його заява від 19.08.2024 за своїм змістом є вимогою застосувати передбачені у статті 382 КАС України наслідки у зв`язку з невиконанням рішення суду та окремої ухвали від 10.08.2023, постановленої в межах передбаченої у статті 383 КАС України процедури судового контролю у формі визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій вимог статті 167 КАС України в аспекті доводів касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Щодо визначених у статті 167 КАС України підстав повернення заяви / клопотання без розгляду.

З аналізу статті 167 КАС України випливає, що нею визначено формальні та змістові вимоги до письмових заяв, клопотань і заперечень, які подаються учасниками справи на всіх стадіях адміністративного процесу. Зокрема, будь-яка заява, клопотання повинні містити необхідний обсяг реквізитів, що дає змогу ідентифікувати заявника; суд, якому вона адресована та справу, у якій подається заява чи клопотання; а також у них має бути викладено суть порушеного питання та підстави, на яких воно ґрунтується. У разі, коли окремими положеннями КАС України для заяви, клопотання встановлено додаткові вимоги, що випливають з особливостей розгляду того чи іншого процесуального питання, заява, клопотання повинна містити й інші відомості, які вимагаються відповідними положеннями КАС України.

За правилами частини другої статті 167 КАС України невідповідність заяви, клопотання формальним вимогам, якщо ці недоліки унеможливлюють їхній розгляд, та/або очевидна необґрунтованість чи безпідставність заяви, клопотання є підставою для повернення їх без розгляду.

Щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 167 КАС України у цій справі.

Як убачається із заяви від 19.08.2024, вона містила необхідний перелік формальних реквізитів, зокрема ім`я заявника, найменування суду, вказівку на номер справи, а її зміст не давав підстав для висновку про об`єднання позивачем непов`язаних процесуальних питань, що не можуть бути вирішені на підставі однієї заяви.

Так, з матеріалів справи випливає, що 10.08.2023 Одеський окружний адміністративний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду, у зв`язку з чим зобов`язав військову частину НОМЕР_1 вжити заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №815/3165/17. Цією ж окремою ухвалою суд першої інстанції поклав на військову частину НОМЕР_1 обов`язок повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії окремої ухвали.

У заяві від 19.08.2024 позивач доводив, що відповідач проігнорував вимоги окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, адже рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №815/3165/17 не виконав і не надіслав на адресу суду першої інстанції звіт про вжиті заходи реагування, що мали усунути причини та умови невиконання вказаного рішення суду.

Посилаючись на вказані обставини, позивач у резолютивній частині вимагав від суду, зокрема, установити новий строк для подання звіту, обов`язок подання якого було визначено в окремій ухвалі від 10.08.2023, і накласти на командира військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та окремої ухвали від 10.08.2023, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що вказані вимоги в цілому узгоджувалися зі змістом механізму судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України.

Відповідно до вимог вказаної статті (у редакції, станом на 19.07.2024, чинній на момент звернення позивача із заявою від 19.08.2024 та розгляду її судом першої інстанції), з метою забезпечення виконання судового рішення, суд може встановити судовий контроль шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є наслідком неподання звіту про виконання судового рішення або невжиття відповідних заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, змісту і доводів заяви від 19.08.2024, у суду не було підстав вважати, що позивач об`єднав у ній питання про встановлення судового контролю, відповідно до статті 382 КАС України, та окремо - про накладення штрафу в порядку статті 149 КАС України.

Щодо вимог про постановлення окремої ухвали, то Суд зазначає, що окрема ухвала може бути постановлена на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на етапі виконання судового рішення, зокрема в межах процедури судового контролю, за правилами статті 382 КАС України. У заяві позивач вимагав постановити окрему ухвалу з тих самих підстав, що були покладені в основу вимог про встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу - невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та окремої ухвали від 10.08.2023.

Щодо вимог «притягнути до відповідальності осіб, за наявністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України», то вони, за змістом заяви від 19.08.2024, є похідними від вимог про постановлення окремої ухвали й ґрунтувалися на положеннях частини другої та дев`ятої статті 249 КАС України, відповідно до яких суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, і направити її прокурору або органу досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про істотний дефект форми заяви від 19.08.2024 через об`єднання у ній різних питань, розгляд яких на підставі єдиної заяви є неможливим через процесуальні обмеження (різний порядок розгляду таких питань), є необґрунтованими.

Питання можливості застосування правових наслідків, установлених частиною другою статті 382 КАС України, у разі неповідомлення відповідачем про виконання окремої ухвали; обґрунтованості доводів позивача про неподання такого повідомлення та невиконання рішення суду виходять за межі касаційного перегляду (правильність застосування судами попередніх інстанцій статті 167 КАС України), а тому Судом не оцінюються.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 скасувати.

Справу №815/3165/17 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua