Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: плати за землю
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №300/4575/26
Суддя: Гуляк Василь Васильович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/4575/26 пров. № А/857/41795/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року про повернення позовної заяви (суддя – Матуляк Я.П., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – не зазначено),
в адміністративній справі №300/4575/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
У червні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.03.2025 року, а саме: - №24357-2412-0904 за податковий період 2024 рік на сум 203472,61 грн.; - №24356-2412-0904 за податковий період 2024 рік на суму 34832,32 грн.; - №24352-2412-0904 за податковий період 2025 рік на суму 35370,85 грн.; - №24351-2412-0904 за податковий період 2025 рік на суму 227889,32 грн.; - №24350-2412-0904 за податковий період 2025 рік на суму 2350,77 грн.; - №24353-2412-0904 за податковий період 2025 рік на суму 39012,19 грн..
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із тим, що до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, а також судовий збір сплачено не в повному обсязі та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в повному обсязі; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску. Роз`яснено, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
На адресу суду першої інстанції 13.07.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви від 08.07.2026, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 3328,00 грн та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. У вказаній заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач просив суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом з підстав неотримання ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки підпис на поштовому повідомленні про вручення не належить позивачу, що підтверджується підписами ОСОБА_1 на договорах оренди землі від 12.10.2012, що дійсно вчинені ним особисто.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 08.07.2026. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє Кметик Ярослав Степанович до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2025 за №24357-2412-0904 в частині, за №24356-2412-0904, за №24352-2412-0904, за №24351-2412-0904, за №24350-2412-0904, за № 24353-2412-0904 - повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 15.07.2026 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржену ухвалу суду незаконною, постановленою з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення процесуального питання, неправильним застосуванням норм матеріального права, а також із надмірно формалістичним обмеженням права особи на доступ до суду, а тому вказана ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що у поданій заяві про поновлення строку позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 26.03.2025 особисто 09.04.2025 не отримував, а підпис, який міститься у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7810300042799, виконано не ним та не уповноваженою ним особою. Позивач звернув увагу суду, що підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення істотно відрізняється від його підписів, виконаних на договорах оренди землі від 12.10.2012, які дійсно підписувалися ним особисто. Незважаючи на конкретний характер заперечень, наявність спору щодо справжності підпису та подане клопотання про експертизу, суд першої інстанції не витребував оригінал рекомендованого повідомлення, не з`ясував у оператора поштового зв`язку фактичні обставини вручення відправлення, не дослідив, ким саме було отримано кореспонденцію, та не забезпечив проведення експертного дослідження. Тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 особисто отримав податкові повідомлення-рішення 09.04.2025, не ґрунтується на належних, допустимих, достовірних і достатніх доказах, а відтак є передчасним. Суд першої інстанції фактично вимагав, щоб позивач ще до відкриття провадження довів, що підпис у повідомленні виконано іншою особою. Однак позивач не зайняв пасивної позиції та не обмежився голослівним твердженням.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 15.07.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлює непогодження з її доводами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції в ухвалі від 15.07.2026 виходив з того, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення. При цьому суд не знайшов поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, не відповідають нормам процесуального права і є передчасними.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до статті 122 частин 1 – 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, сформулював такий правовий висновок - процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу вручено платнику податків у строки, встановлені ПК України.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З наведених положень видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач звернувся в суд із цим адміністративним позовом 22.06.2026 року та оспорює податкові повідомлення-рішення від 26.03.2025 року за №24357-2412-0904, за №24356-2412-0904, за №24352-2412-0904, за №24351-2412-0904, за №24350-2412-0904, за №24353-2412-0904.
Згідно із пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункт 42.1. статті 42 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наведені норми кореспондуються із положеннями Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 28.12.2015 за №1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254.
Суд першої інстанції дослідив рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення №7810300042799), яке містить найменування адресата - ОСОБА_1 , поштову адресу - АДРЕСА_1 , що відповідає податковій адресі позивача; відмітки про вручення особисто та дату вручення - 09.04.2025 із проставленням підпису та відбитку календарного штемпеля про отримання цього поштового відправлення відповідним поштовим відділенням.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував і не перевірив доводів позивача, які викладені в заяві від 13.07.2026 (а.с. 13) про те, що податкові повідомлення-рішення від 26.03.2025 особисто 09.04.2025 не отримував, а підпис, який міститься у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7810300042799, виконано не ним та не уповноваженою ним особою.
З метою з`ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення питання про дотримання строку звернення до суду, позивачем було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Незважаючи на конкретний характер заперечень, наявність спору щодо справжності підпису та подане клопотання про експертизу, суд першої інстанції не дослідив належним чином питання про те, ким саме було отримано кореспонденцію.
Суд першої інстанції визнав доведеним факт особистого отримання позивачем податкових повідомлень-рішень 09.04.2025, визначив початок перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з 10.04.2025 та дійшов висновку, що позов від 22.06.2026 подано з пропуском установленого законом строку.
Оскаржуваною ухвалою від 15.07.2026 року суд визнав наведені позивачем причини пропуску строку неповажними та повернув позовну заяву разом із доданими матеріалами.
Однак, на переконання колегії суддів, зазначений висновок є передчасним, оскільки ґрунтується на обставині, яка не була належним чином встановлена та є спірною, а саме – на факті особистого вручення позивачу податкових повідомлень-рішень 09.04.2025.
Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять безумовних доказів того, коли позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав.
У цій справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення могло бути покладене в основу висновку про дату вручення лише за умови відсутності обґрунтованих сумнівів щодо його достовірності.
Суд першої інстанції послався на Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Однак самі по собі ці Правила не встановлюють, що будь-який підпис у повідомленні про вручення є безумовним і неспростовним доказом особистого отримання кореспонденції адресатом.
Правила регламентують порядок приймання, обробки, перевезення та вручення поштових відправлень, але не усувають загальних правил доказування. Якщо особа заперечує авторство підпису, суд повинен перевірити фактичне дотримання процедури вручення, а не лише формальну наявність заповненого бланка.
Дата, з якої особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, має визначатися на підставі реальних і достовірно встановлених обставинах.
Отже, у такій ситуації апеляційний суд приходить до висновку, що для об`єктивного вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду необхідно достовірно визначати момент початку перебігу строку звернення до адміністративного суду, визначити тривалість пропущеного строку, якщо такий пропущено, а також наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду за період до моменту звернення до суду.
Тому, колегія суддів приходить до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвалу суду першої інстанції від 15.07.2026 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №300/4575/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддяВ. В. Гуляк
суддіН. В. Ільчишин
В. О. Кушнір
Оригінал: reyestr.court.gov.ua