Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №560/12103/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №560/12103/26

Суддя: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12103/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

12 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, 3-тя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що територіальним органом Пенсійного фонду України протиправно відмовлено у перерахунку його пенсії відповідно до наданих ним довідок про заробітну плату, що, на переконання позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено:

-визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії від 23.03.2026 № 913060827319 ОСОБА_1 .

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2026 про перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату №85 від 04.12.2025, архівної довідки №696 від 20.11.2025, архівної довідки №695 від 20.11.2025, архівної довідки №06-Ш-76/АД від 03.12.2025 та архівної довідки №105/01-36 вих від 20.01.2026, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, з урахуванням наступного.

Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

16.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок пенсії зі зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

До заяви були надані наступні документи: пояснення до заяви про перерахунок пенсії від 16.03.2026, заява на бланку, розрахунок пенсії, копія паспорта та РНОКПП позивача, копія трудової книжки позивача, копія довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 85 від 04.12.2025, копія архівної довідки №696 від 20.11.2025, копія архівної довідки №695 від 20.11.2025, копія архівної довідки №06-Ш-76/АД від 03.12.2025, копія архівної довідки №105/01-36 вих від 20.01.2026.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.03.2026 №913060827319 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату №85 від 04.12.2025, архівної довідки №696 від 20.11.2025, архівної довідки №695 від 20.11.2025, архівної довідки №06-Ш-76/АД від 03.12.2025 та архівної довідки №105/01-36 вих від 20.01.2026, оскільки довідки не підтверджені первинними документами та відсутній акт перевірки заробітної плати.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до наданих довідок про заробітну плату протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що розмір пенсії за віком є індивідуальним, оскільки залежить від набутого особою страхового стажу і отримуваної заробітної плати, та обчислюється як добуток осучасненої заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, врегульований статтею 40 Закону №1058-IV, згідно з частиною першою якої, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1, в редакції на момент спірних правовідносин).

Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Зміст вищезазначених норм свідчить, що за бажанням пенсіонера при визначенні розміру його пенсії може бути врахована заробітна плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд, набутого до 30 червня 2000 року. При цьому, умовою за якої заробітна плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу враховується при визначенні розміру пенсії є підтвердження довідки про таку заробітну плату первинними документами чи іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працював заявник, його правонаступником чи архівними установами.

Відповідно до матеріалів справи для проведення перерахунку пенсії позивачем надано, зокрема, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 85 від 04.12.2025, копія архівної довідки №696 від 20.11.2025, копія архівної довідки №695 від 20.11.2025, копія архівної довідки №06-Ш-76/АД від 03.12.2025, копія архівної довідки №105/01-36 вих від 20.01.2026.

Наданими довідками підтверджено заробіток позивача за вказані періоди роботи. У довідках вказано суми заробітної плати з розшифровкою, періоди роботи та зазначені підстави для їх видачі.

Довідки відповідають формі, встановленій у додатку 5 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час видачі цих довідок.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що відсутність посилання чи наявність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, виявлені недоліки не можуть мати своїм наслідком відмову у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати на підставі вказаних довідок.

Так, право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від наявності конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Орган Пенсійного фонду наділений повноваженнями проводити перевірки обґрунтованості видачі підприємствами документів необхідних для призначення пенсії, проте неможливість проведення такої перевірки не може бути підставою для неврахування відповідного документу, оскільки чинне законодавство відповідних положень не містить.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2021 у справі №487/68/17 дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.

Отже, достовірність інформації про розмір заробітної плати позивача, зазначеної в архівних довідках, та її відповідність первинним документам, має встановлюватись саме пенсійним органом, шляхом реалізації ним повноважень, наданих йому частиною 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, а саме, шляхом витребування пенсійним органом відповідних первинних бухгалтерських документів, на підставі яких ці довідки видавались, або ж реалізації ним повноважень на проведення перевірки обґрунтованості видачі органом таких довідок та достовірності вказаних в них відомостей про розмір заробітної плати.

Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Однак відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься у наданих позивачем довідках про заробітну плату, та не вчинено жодних дій щодо перевірки такої.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії від 23.03.2026 № 913060827319 ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСапальова Т.В.

СуддіКапустинський М.М. Шидловський В.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua