Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №560/20509/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №560/20509/25

Суддя: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20509/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

12 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення пенсії по втраті годувальника, призначеної на ОСОБА_1 , без урахування заробітку, що вказаний у довідці про заробітну плату, отриману в зоні відчуження ОСОБА_2 , виданій ВАТ «Промінь» 26.07.2001 за №51.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, призначеної на ОСОБА_1 , з урахуванням заробітку, що вказаний у довідці про заробітну плату, отриману в зоні відчуження ОСОБА_2 , виданій ВАТ «Промінь» 26.07.2001 за №51 (з урахуванням виплачених сум).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Хмельницькій області перебуває ОСОБА_3 , якій виплачується пенсія у разі втрати годувальника, призначена на неповнолітнього ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796.

Так, розмір пенсії був обчислений виходячи із розміру заробітку ОСОБА_2 (годувальника), одержаного ним за роботу в зоні відчуження у 1986 відповідно до довідки, виданої ВАТ «Промінь» 26.07.2001 за №51. Основний розмір пенсії з урахуванням змісту вказаної довідки становив 34161,36 грн. (68322,72 (середньомісячний заробіток) * 50% ( відсоток втрати працездатності)). У подальшому пенсійний орган зменшив основний розмір пенсії від середнього заробітку до 12930,67 грн.

Листом від 29.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що пенсія призначена з 16.04.2011 та з 01.03.2025 розмір пенсії становив 23610,00 грн. При перевірці електронної пенсійної справи встановлено, що розмір пенсії обчислювався із врахуванням заробітної плати годувальника за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказується на те, що згідно з довідкою від 26.07.2001 №51 годувальник ОСОБА_2 був відряджений 12.06.1986 в м. Прип`ять. Водночас, довідка від 26.07.2001 видана без зазначення підстави, тобто не містить посилання на наказ, згідно з яким ОСОБА_2 був відряджений в зону відчуження для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В матеріалах наявні довідки про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з 12.06.1986: від 28.12.2004 №64, видана ВАТ «Промінь», про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження ( в сумі 95,32 крб.), від 12.05.2005 №78, видана ВАТ «Промінь» про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження (в сумі 53,62 крб.) У акті зустрічної перевірки достовірності виданих довідок про роботу в зоні відчуження (від 23.02.2005) зазначено, що первинні документи про роботу ОСОБА_2 в зоні відчуження у ВАТ «Промінь» відсутні. В особових рахунках по нарахуванню заробітної плати за 1992 ОСОБА_2 нарахована додаткова заробітна плата «по ЧАЕС» в сумі 38,10 крб. згідно з наказом по ВАТ «Промінь» від 30.12.1992 №298. Враховуючи відсутність первинних документів у ВАТ «Промінь» про роботу ОСОБА_2 в зоні відчуження, невідповідність в довідках сум заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, з 01.08.2025 розмір пенсії по втраті годувальника обчислений із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір пенсії по втраті годувальника з 01.08.2025 становить 12930,67 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзац 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Згідно з п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 64 Закону №1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Так, із матеріалів справи встановлено, що довідка про заробіток для обчислення пенсії №51 від 26.07.2001, видана ВАТ "Промінь", копія якої додана до матеріалів справи, видана ОСОБА_2 (годувальнику) стосовно одержаної ним за роботу в зоні відчуження у 1986 заробітної плати.

Разом з тим, відсутність у відповідача можливості здійснити самостійну перевірку виданої померлому годувальнику довідки про заробітну плату, не може бути належною підставою для відмови у її врахуванні при обчисленні пенсії особі, яка перебувала на утриманні померлого годувальника.

Так, ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих документів і такі повноваження можуть бути реалізовані шляхом вчинення відповідних запитів, витребування первинних документів з метою підтвердження виплаченої заробітної плати, а також шляхом проведення перевірок.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів вчинення таких дій або будь-яких інших активних дій з боку відповідача. Зазначення про "перевірку електронної пенсійної справи" не доводить реальне здійснення належної перевірки документів пенсійним органом. Крім того, відповідачем не надані будь-які докази того, що така перевірка фактично проводилась.

Так, у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні/перерахунку пенсії.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.

Також, Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 зазначено про те, що посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати у зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки, є безпідставним, оскільки довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у пенсійного органу були відсутні.

Таким чином, неврахування пенсійним органом довідки №51 від 26.07.2001, що видана ВАТ "Промінь" про роботу померлого годувальника, є порушенням права особи, яка перебувала на утриманні, на належне пенсійне забезпечення у розмірі, визначеному законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, призначеної на ОСОБА_1 , з урахуванням заробітку, що вказаний у довідці про заробітну плату, отриману в зоні відчуження ОСОБА_2 , виданій ВАТ «Промінь» 26.07.2001 за №51.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМатохнюк Д.Б.

СуддіСторчак В. Ю. Граб Л.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua