Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №560/9827/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №560/9827/25

Суддя: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9827/25

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

11 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Зайко Д. В.

представника відповідача: Приз Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №560/9827/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 09.12.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, та провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з - 09.12.2024, з врахуванням виплачених сум.

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з - 01.03.2025, з врахуванням виплачених сум.

-у задоволенні інших вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 14.01.2026.

Позивач звернулась до суду з заявою про накладення штрафу на в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (т.4 а.с.46-47) за повторне невиконання судового рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року (т.4, а.с.72-74) накладено на в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 (код 2974603831, АДРЕСА_1 ) штраф у сумі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.:

-на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) стягнути 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

-на користь Державного бюджету України стягнути 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Позивач та його представник просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 4 ст. 382-3 КАС України встановлено, що половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є невиконання судового рішення.

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведених приписів слідує, що підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення за наслідками розгляду звіту про його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно зі ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

За своїм змістом накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Разом з тим, виділення коштів із Державного бюджету для фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.

Тобто, виконання рішення суду з моменту набрання законної сили, залежала від Пенсійного фонду України, а не від начальника управління, а тому вказані обставини не можуть слугувати правовою підставою для притягнення його до відповідальності.

Визначаючись щодо наявності підстав для накладення штрафу на керівника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як встановлено з матеріалів справи (т.4, а.с. 35-38), одночасно зі звітом про виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано клопотання про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від накладення штрафу.

На обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що ним вжито заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема проведено перерахунок пенсії позивачки із застосуванням визначених судовим рішенням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Так, відповідно до наданих розрахунків, розмір пенсії позивача з 09.12.2024 становив 8591,53 грн, з 01.03.2025 - 9563,26 грн, з 01.10.2025 - 9577,30 грн, а з 01.03.2026 - 10717,32 грн.

Крім того, відповідачем проведено нарахування доплати на виконання судового рішення в загальному розмірі 57 166,63 грн, з яких 44 702,85 грн становить заборгованість за період з 09.12.2024 до 13.01.2026, а 12 463,78 грн - за період з 14.01.2026 до 31.07.2026.

Водночас неможливість виплати позивачу всієї нарахованої заборгованості відповідач обґрунтовує особливостями встановленого законодавством порядку фінансування виплат за судовими рішеннями

Зокрема, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за рішеннями суду, а також на те, що виплата нарахованої заборгованості здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених для відповідних цілей.

При цьому відповідач посилається на те, що чинним законодавством не передбачено можливості здійснення виплат поза межами встановленого бюджетного фінансування та визначеної черговості виконання судових рішень.

Оцінюючи наведені доводи та надані докази в контексті положень частини п`ятої статті 382-3 КАС України, колегія суддів зазначає, що наведена норма передбачає можливість звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу у разі, якщо судовим рішенням передбачено здійснення пенсійних чи соціальних виплат, за умови підтвердження відсутності бюджетних асигнувань та вжиття керівником усіх необхідних заходів для встановлення таких асигнувань.

У цьому випадку матеріали справи свідчать, що відповідачем фактично проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до судового рішення, визначено належний їй розмір пенсійного забезпечення та обчислено суму заборгованості, яка підлягає виплаті.

Отже, відповідачем наведено конкретні відомості про вчинені дії, спрямовані на виконання судового рішення, а також обставини, які, на його переконання, об`єктивно ускладнюють своєчасну виплату всієї нарахованої заборгованості.

Ч. 5 ст.382-3 КАС України передбачає можливість звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу не лише за умови повного виконання судового рішення, а й у випадку, коли невиконання його в частині здійснення виплат зумовлене відсутністю бюджетних асигнувань, за умови вжиття керівником усіх необхідних та достатніх заходів для їх встановлення.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення суду першої інстанції відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням визначених судом коефіцієнтів індексації та нараховано заборгованість у розмірі 69 769,14 грн, частина якої виплачена позивачці. Таким чином, рішення суду виконано в частині проведення перерахунку пенсії та частково в частині виплати належних сум.

При цьому колегія суддів враховує, що виплата решти нарахованої заборгованості залежить від виділення відповідних бюджетних асигнувань, а тому не перебуває виключно у розпорядженні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Матеріалами справи також підтверджується, що Головним управлінням неодноразово направлялися до Пенсійного фонду України запити щодо забезпечення виплати заборгованості позивачу, зокрема 25.03.2026, 22.04.2026, 01.06.2026, 18.06.2026, 30.06.2026 та 09.07.2026 (т.4 а.с.4-32). Крім того, Пенсійним фондом України надавалися відповіді, у яких зазначалося про здійснення відповідних виплат у межах затверджених бюджетних призначень.

Зазначені обставини свідчать про те, що боржником вживалися заходи, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в частині виплати нарахованої заборгованості, а відсутність повного виконання рішення зумовлена обставинами бюджетного фінансування, які не перебувають у безпосередній компетенції ані територіального органу Пенсійного фонду України, ані безпосереднього керівництва.

Колегія суддів бере до уваги, що саме по собі часткове виконання судового рішення не свідчить про умисне ухилення суб`єкта владних повноважень від його виконання та не може бути безумовною підставою для застосування штрафної санкції до керівника без належної оцінки вжитих заходів і причин, з яких рішення залишається невиконаним у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент розгляду звіту судове рішення не було виконано в повному обсязі, оскільки нарахована на його виконання заборгованість позивачці фактично не виплачена.

Водночас, вирішуючи питання про накладення штрафу безпосередньо на в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не надав оцінки діям цієї посадової особи, спрямованим на виконання судового рішення.

Зокрема, судом не досліджено, які саме дії вчинялися в.о. начальника Головного управління в межах наданих йому повноважень для забезпечення виконання судового рішення, чи вживалися нею заходи щодо проведення перерахунку пенсії позивача, визначення суми заборгованості та забезпечення її виплати, а також чи мала місце з її боку бездіяльність або невжиття необхідних заходів, які перебували в межах її компетенції та були спрямовані на виконання судового рішення.

Натомість суд першої інстанції, встановивши факт неповного виконання судового рішення, фактично ототожнив його з наявністю підстав для застосування штрафу до керівника суб`єкта владних повноважень, не надавши належної оцінки доводам відповідача та поданому разом зі звітом клопотанню про звільнення керівника від сплати штрафу, а також доказам на підтвердження вжиття відповідних заходів.

З урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема умов та причин невиплати, необхідно брати до уваги залежність проведення доплати на виконання рішення суду позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що надані відповідачем докази підтверджують вжиття керівником усіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення, а невиплата решти нарахованої заборгованості зумовлена відсутністю відповідного фінансування та необхідністю його виділення в установленому порядку.

Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті звіту та накладаючи штраф на керівника відповідача, не надав належної оцінки зазначеним обставинам, не врахував вжитих заходів щодо забезпечення фінансування виплат та не перевірив їх достатність у контексті положень частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі наявні передбачені частиною п`ятою статті 382-3 КАС України підстави для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від сплати штрафу.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції в частині накладення штрафу на керівника відповідача та стягнення його частин на користь позивачки і Державного бюджету України підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення на в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Янчука Сергія Івановича (код 2974603831, АДРЕСА_1 ) штрафу в сумі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСапальова Т.В.

СуддіШидловський В.Б. Капустинський М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua