Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №120/8300/25
Суддя: Кузьмишин В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/8300/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
10 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (далі – відповідач, Управління), у якому просив:
– визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові надати інформацію на його запит від 11.11.2024, зазначену в пунктах 1, 2, 3 запиту;
– зобов`язати відповідача надати позивачу інформацію, зазначену в пунктах 1, 2, 3 запиту від 11.11.2024, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI);
– встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання керівника відповідача подати у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою перевірки достовірності відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначених у довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії, позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію. Відповідач, повторно розглянувши запит на виконання судового рішення, відмовив у наданні інформації лише з посиланням на відомчий перелік відомостей, що становлять службову інформацію, що, на думку позивача, суперечить вимогам Закону № 2939-VI.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/9275/24 Управління зобов`язано підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, зокрема із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
2.2 На виконання цього рішення відповідач підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки від 31.10.2024 №№ 53/21-385, 53/21-386, 53/21-387, 53/21-388, у яких, серед іншого, зазначено розміри надбавки за особливості проходження служби та премії.
2.3 11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати таку інформацію:
– який був розмір у процентному значенні надбавки за особливості проходження служби, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, у січні 2020 року, у січні 2021 року, у січні 2022 року та у січні 2023 року;
– який був розмір у процентному значенні премії, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, у січні 2020 року, у січні 2021 року, у січні 2022 року та у січні 2023 року;
– повні відомості про нарахування зарплати в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року, що отримували працівники за всіма посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплат, підвищення та індексації.
2.4 Листом від 28.11.2024 № 53/Б-42/21 відповідач повідомив позивача про виконання рішення суду у справі № 120/9275/24, навів перелік нормативних документів, що визначають порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, та зазначив, що при підготовці оновлених довідок враховувались відсоткові розміри додаткових видів грошового забезпечення, які в загальній сумі дорівнюють розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця СБУ за посадою «начальник відділу» або прирівняною до неї посадою (43 тарифний розряд) за січень відповідного року.
2.5 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 120/16074/24, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду по суті запиту позивача від 11.11.2024 та зобов`язано відповідача повторно розглянути цей запит. У мотивах рішення суд зазначив, що відповідач не здійснював перевірку запитуваної інформації з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI.
2.6 Листом від 23.04.2025 № 53/Б-42/21 відповідач, повторно розглянувши запит, повідомив позивача, що відповідно до статей 6 та 22 Закону № 2939-VI Управління не може надати запитувані відомості, оскільки вони належать до інформації з обмеженим доступом згідно з пунктом 14.2 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 21.08.2012 № 400 (далі – Перелік).
2.7 За заявою позивача від 09.05.2025 ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 120/16074/24 відповідача зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду. Звіт від 20.05.2025 № 53/16/52-577 прийнято ухвалою суду від 09.06.2025, у якій зазначено, що відмова відповідача у наданні інформації не охоплюється предметом судового контролю у цій справі та може бути оскаржена позивачем у загальному порядку.
2.8 Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні повної інформації на запит, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні інформації згідно із запитом від 11.11.2024. Зобов`язано відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути запит позивача від 11.11.2024 з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у відмові обмежився посиланням на відомчий перелік відомостей, що становлять службову інформацію, не обґрунтувавши, яку істотну шкоду національній безпеці завдасть надання запитуваних відомостей. Грошове забезпечення військовослужбовців СБУ виплачується з Державного бюджету України, а інформація про розмір таких виплат є відкритою і не може бути віднесена до службової. Обираючи спосіб захисту, суд зобов`язав відповідача повторно розглянути запит з урахуванням висновків суду, а підстав для встановлення судового контролю не встановив.
4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
4.1 Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4.2 Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач запитував відомості про грошове забезпечення за всіма посадами начальників відділів регіонального органу, який має кілька десятків відділів, керівники яких отримують різні розміри додаткових видів грошового забезпечення; порядок і граничні розміри таких виплат визначаються відомчими актами СБУ з грифом «для службового користування». Управління не є розробником цих актів, тому відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Центрального управління СБУ від 01.06.2017 № 333/ДСК, не вправі вирішувати питання про надання інформації з них та оцінювати істотність шкоди від її оприлюднення. Суд першої інстанції безпідставно прирівняв посади начальників відділів до посади начальника Управління, яка належить до посад з відповідальним та особливо відповідальним становищем, і помилково поширив на них принципи прозорості, встановлені для таких осіб.
4.3 У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Також просить усунути описку в мотивувальній частині рішення, зазначивши, що грошове забезпечення всіх військовослужбовців (посадових осіб) Управління виплачується з Державного бюджету України та є об`єктом публічного контролю.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Рішення суду першої інстанції оскаржене відповідачем лише в частині задоволених позовних вимог. У частині відмови в задоволенні позову (щодо зобов`язання надати запитувану інформацію та встановлення судового контролю) рішення не оскаржувалося, тому апеляційним судом не переглядається.
1.2 Статтею 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
1.3 Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
1.4 Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
1.5 Частиною п`ятою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Відповідно до частини сьомої цієї статті обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
1.6 За змістом статті 9 Закону № 2939-VI до службової може належати інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, а також інформація, зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування», а доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
1.7 Підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію визначені частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI. Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Відмова має містити мотивовану підставу (пункт 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI).
1.8 Крім того, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи Служби безпеки України належать до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 60 цього Закону не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету особам, зазначеним у пункті 1, пунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.
1.9 Верховний Суд у постанові від 28.12.2022 у справі № 420/8015/22, ухваленій у подібних правовідносинах, дійшов висновку, що присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI. У цій же постанові Верховний Суд, застосувавши частину п`яту статті 6 Закону № 2939-VI та пункт 2 частини другої статті 60 Закону України «Про запобігання корупції», визнав протиправною відмову у наданні інформації про розміри та складові грошового забезпечення посадової особи правоохоронного органу, обґрунтовану лише посиланням на відомчий перелік відомостей, що становлять службову інформацію. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України апеляційний суд враховує ці висновки.
1.10 З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою відмови у наданні позивачу запитуваної інформації, викладеною у листі від 23.04.2025 № 53/Б-42/21, є посилання на пункт 14.2 Переліку. Відповідь не містить жодного обґрунтування того, в інтересах якого із визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI легітимних інтересів обмежується доступ, у чому полягає істотна шкода цим інтересам та чому така шкода переважає суспільний інтерес в отриманні інформації.
1.11 Такий підхід відповідача не відповідає вимогам статей 6, 22 Закону № 2939-VI. До того ж на необхідність перевірки запитуваної інформації з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI прямо вказав Вінницький окружний адміністративний суд у рішенні від 04.03.2025 у справі № 120/16074/24, на виконання якого відповідач і розглядав запит повторно.
1.12 Запитувана позивачем інформація стосується розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії), які виплачуються з Державного бюджету України військовослужбовцям, що обіймають посади начальників відділів Управління. Такі особи є посадовими особами Служби безпеки України в розумінні підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», тому на інформацію про розміри та види виплат їм з бюджету поширюється заборона на віднесення її до інформації з обмеженим доступом, встановлена пунктом 2 частини другої статті 60 цього Закону, а також положення частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI.
1.13 Відповідач не навів обґрунтування реальної загрози інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину від надання конкретних відомостей ні у відповіді на запит, ні під час розгляду справи судом першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
1.14 Колегія суддів також враховує, що запит у пунктах 1 і 2 стосується відсоткових розмірів додаткових видів грошового забезпечення за посадою, а не відомостей щодо конкретних осіб. При цьому відповідач сам зазначив розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені за посадою «начальник відділу» або прирівняною до неї посадою, у довідках про розмір грошового забезпечення позивача від 31.10.2024, підготовлених для перерахунку його пенсії. Ця обставина не узгоджується з твердженням відповідача про те, що надання відомостей такого роду може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації.
1.15 Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції прирівняв посади начальників відділів до посади начальника Управління, яка належить до посад з відповідальним та особливо відповідальним становищем, колегія суддів відхиляє. Неможливість обмеження доступу до інформації про розміри та види виплат з бюджету випливає не з віднесення посади до посад з відповідальним або особливо відповідальним становищем, а з належності особи до кола суб`єктів, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», до якого належать усі посадові та службові особи Служби безпеки України, а не лише її керівники. Окремі неточності у викладі мотивів суду першої інстанції щодо посади, з якою пов`язані запитувані відомості, не вплинули на правильність висновку про протиправність відмови і не призвели до неправильного вирішення справи.
1.16 Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що Управління не є розробником відомчих актів з грифом «для службового користування» і тому не вправі вирішувати питання про надання інформації та оцінювати істотність шкоди від її оприлюднення. Позивач не просив надати копії чи витяги з відомчих актів СБУ. Він запитував відомості про розміри надбавки та премії, встановлені військовослужбовцям Управління за посадами начальників відділів. Як зазначає сам апелянт, конкретні розміри додаткових видів грошового забезпечення встановлюються наказами начальника Управління, а отже, запитувана інформація створена відповідачем і перебуває в його володінні. Відповідно до частини восьмої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, а розгляд запиту і дотримання вимог законодавства щодо обмеження доступу до окремої частини інформації належать до повноважень і відповідальності розпорядника, який нею володіє. Внутрішній порядок обліку та надсилання актів СБУ з грифом обмеження доступу не встановлює додаткової підстави для відмови в задоволенні запиту, не передбаченої частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI.
1.17 Посилання апелянта на значну кількість відділів в Управлінні та на різні розміри додаткових видів грошового забезпечення їх керівників не були підставою відмови у наданні інформації, викладеною у листі від 23.04.2025, не наводилися відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції та не підтверджені жодними доказами. Тому такі доводи не можуть бути покладені в основу висновку про правомірність оскаржуваної відмови.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу запитуваної інформації. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
ГоловуючийКузьмишин В.М.
СуддіСапальова Т.В. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua