Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №560/18585/26
Суддя: Мацький Є.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/18585/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чекменьов Г.А.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
11 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Служби безпеки України, в якому просить:
- визнати частково протиправним та скасувати наказ першого заступника Голови Служби безпеки України (по особовому складу) від 21.12.2019 №1788-ос у частині підстав звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
- зобов`язати Службу безпеки України внести зміни до наказу першого заступника Голови Служби безпеки України від 21.12.2019 №1788-ос та особово - облікових документів (послужного списку, особової справи) ОСОБА_1 , змінивши формулювання причини звільнення з військової служби з підпункту "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) на підпункт "в" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням), або підпункт "г" (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 30 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що правова підстава для звернення з даною вимогою (а саме юридичний факт систематичного невиконання умов контракту безпосередньо відповідачем) була остаточно встановлена та підтверджена лише за наслідком судового розгляду справи №560/9049/25, у якій постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 17 липня 2026 року, а фактична виплата нарахованих заборгованостей була проведена відповідачем 21 серпня 2026 року. Вказує, що саме з моменту остаточного виконання судових рішень та проведення реального розрахунку у серпні 2026 року позивач отримав беззаперечні докази систематичного порушення контракту з боку командування СБУ протягом 2007 - 2019 років, що унеможливлювало подання даного позову раніше, тому вважає, що ці обставини є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду.
Повертаючи позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що не знайшов обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, відповідно до гідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В силу ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З матеріалів позовної заяви випливає, що спір стосується питань проходження позивачем публічної служби, зокрема, позивач просить суд визнати частково протиправним та скасувати наказ від 21.12.2019 року №1788-ос про звільнення з військової служби.
В заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач посилається на власну суб`єктивну думку про відсутність судових перспектив для подачі позову раніше та необхідність формування доказової бази, що не є передбаченими законом підставами для продовження строку звернення до суду.
Після видання оскарженого наказу від 21.12.2019 до звернення до суду у цій справі минуло більш ніж шість років.
Посилання на преюдиційний характер судових рішень у справі № 560/9049/25 не спростовують висновку про порушення строку звернення з позовом у цій справі, оскільки судове рішення у справі № 560/9049/25 набрало законної сили 17.07.2026, а з позовом у цій адміністративній справі позивач звернувся 25.09.2026.
При цьому здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем не змінює початку строку на оскарження наказу про звільнення від 21.12.2019.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з тим, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тобто, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Щодо доводів того, що правова підстава для звернення з даною вимогою (а саме юридичний факт систематичного невиконання умов контракту безпосередньо відповідачем) була остаточно встановлена та підтверджена лише за наслідком судового розгляду справи №560/9049/25, у якій постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 17 липня 2026 року, а фактична виплата нарахованих заборгованостей була проведена відповідачем 21 серпня 2026 року, суд зазначає наступне.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі №560/9049/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.01.2020 по 20.05.2025. Зобов`язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.01.2020 по 20.05.2025 в сумі 157424 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 69 коп. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Визнано протиправними дії Служби безпеки України щодо порушення вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 03.01.2020. Зобов`язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.01.2020, з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №560/9049/25 апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року - без змін.
Тобто, вказаним судовим рішенням встановлено, зокрема, несвоєчасний розрахунок при звільненні, а також невиплату індексації грошового забезпечення.
Суд зауважує, що правова природа спору про законність звільнення та спору щодо невиплати належних при звільненні сум є абсолютно різною. Непроведення чи несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні є самостійним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена статтями 116, 117 КЗпП України, та жодним чином не перешкоджає працівнику дізнатися про факт свого звільнення і своєчасно оскаржити відповідний наказ.
Зважаючи на це, наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони непідтверджені належними доказами.
Зважаючи на викладене, належних обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення не наведено, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем пропущений встановлений статтею 122 КАС України місячний строк звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву позивачу, тобто судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
ГоловуючийМацький Є.М.
СуддіЗалімський І. Г. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua